Вікіпедія

FEMEN

«Femen» («Фемен») — заснований в Україні міжнародний громадський рух (незареєстрована[8] громадська організація),що діє в Україні та Європі. Відома своїми скандальними, епатажними, вандалістичними[9] акціями протесту проти дискримінації жінок, корупції тощо, під час яких активістки руху оголюють груди. Організація почала діяти у 2008 році, стала достатньо відомою з середини 2009 року. Список активних учасниць «Фемен» містить трохи більш як десяти осіб; це переважно стрункі дівчата, зокрема студентки. Голова організації — Ганна Гуцол.

FEMEN
Дата заснування2008
ЗасновникиГуцол Ганна Василівна, Оксана Шачко, Шевченко Олександра і Victor Svyatskid[1][2][3]
ГоловаГанна Гуцол
Кількість членів40
АдресаПариж, Берлін і Гамбург
Джерела фінансуванняДжед Санден[4][5][6][7], Гельмут Гайєр, Беата Шобер, Андрій Коломієць
Офіційний сайтfemen.org
CMNS: FEMEN у Вікісховищі

Акції за участі FEMEN

ред.

Акції протесту «Фемен» проводять, як правило, троє-четверо дівчат топлес (обов'язково в українських віночках та в джинсах). Акції «Фемен» претендують на політичність, але й влада, й опозиція дистанціюються від «Фемен». У «Фемен» нема вираженого курсу ані за владу, ані за опозицію :

  • Фемен часто критикували владу і минулу, і сучасну (але ніколи не критикували особисто Ющенка[джерело?]); ніколи не критикували будь-кого з олігархів України.
  • Ще більш завзято критикували опозицію Януковичу (зокрема підтримували ув'язнення Юлії Тимошенко та суд над нею; виступали проти акцій протесту, зокрема, проти «Податкового Майдану» 2010 року та інших мітингів у 2010—2011 роках).

У листопаді 2009 року організація провела мітинг біля будинку Міністерства освіти та науки, вимагаючи створити комісію для «розслідування фактів сексуальних домагань ректорсько-викладацького складу відносно студенток». Акція була проведена у зв'язку з арештом ректора Київської академії водного транспорту Василя Михайлова, що підозрюється у виготовленні порнофільмів за участю неповнолітніх дівчат у віці від 12 до 16 років.

5 грудня 2009 року на Михайлівській площі біля входу в п'ятизірковий готель «InterContinental» в Києві рух провів акцію «Лядська доріжка» у відповідь на конкурс «Міс Україна Всесвіт — 2009»[10].

У січні 2010 року активістки «Femen» в убранні повій провели біля будинку українського Центрвиборчкому акцію «СЕКЗит пол», пристаючи до водіїв машин, що проїжджають. Цією акцією рух бажав проілюструвати президентські вибори в Україні. Одна з дівчат по закінченні акції в інтерв'ю НТВ відзначила: «Я заробила жетон у машині та 25 копійок. А дівчина, що з плакатами Януковича, п'ять гривень заробила. Все-таки в принципі якось іде справа».

17 березня 2010 року біля стін Кабінету міністрів FEMEN провели акцію проти «узурпації чоловіками всіх керівних посад у Кабінеті міністрів України». Одна з учасниць була затримана міліцією[11].

Крім цього, «Femen» неодноразово проводила акції проти жіночої проституції в Україні під гаслом «Україна — не бордель!»[12][13]. Ганна Гуцол заявляла, що 60 % київських проституток є студентками.

29 жовтня 2011 року, в день відкриття Арени Львів, активісти провели «протест проти Євро 2012». Двох учасниць протесту було заарештовано.

19 грудня 2011 року у річницю розгону в Мінську масових протестів після проведених у країні президентських виборів на сходах будинку КДБ Білорусі активістки FEMEN Інна Шевченко, Оксана Шачко та Олександра Немчинова провели акцію протесту, вимагаючи звільнити білоруських політв'язнів. Їм вдалось втекти від міліції, але ввечері зв'язок з ними пропав.[14] Наступного дня Ганна Гуцол повідомила «Радіо Свобода», що «вони живі, але не здорові і дуже налякані, їх вчора на мінському вокзалі захопили співробітники КДБ, всю ніч їх возили в машині, потім вивезли в ліс, облили олією, погрожували підпалити, потім погрожували ножем, тим же ножем різали волосся, зі шматками з голови зрізали, знімали це все на відеокамеру і залишили їх у лісі… У них забрали документи». Активістки дістались села Беки Єльського району Гомельської області, звідки по телефону місцевих жителів подзвонили в офіс FEMEN. До Києва дівчат доправили українські дипломати[15].

12 травня 2012 року в Києві одна з активісток FEMEN скинула з постаменту виставлений на огляд кубок чемпіонату Європи по футболу. Акція була спрямована проти перетворення України на центр секс-туризму[16].

26 липня 2012 року напівоголена активістка FEMEN зустріла в аеропорту Києва Патріарха Кирила з вигуками «Ізиді вон» та написом на спині «Kill Kirill».

17 серпня 2012 року активістки з «Фемену» спиляли у центрі Києва хрест, встановлений жертвам Голодомору та політичних репресій в Україні. Таким чином FEMEN висловили свою «підтримку та повагу»[17] російському жіночому гурту Pussy Riot, учасниць якого було засуджено за акцію у храмі Христа Спасителя. Київська міліція порушила кримінальну справу за статтею «хуліганство, здійснене групою осіб», яка передбачає позбавлення волі від 4 до 5 років ув'язнення.[17][18].

21 липня 2017 року активістка групи оголилася в Адміністрації Президента України, під час пресконференції Президента Білорусі Олександра Лукашенка та Президента України Петра Порошенка[19].

27 липня 2017 активістка групи оголилася на пам'ятнику князю Володимиру у Києві під час хресної ходи десятків тисяч християн[20].

Деякі акції

ред.

2018

ред.

В лютому 2018 активістка Фемен Аліса Виноградова на щорічному Віденському балу оголила груди перед Президентом України Петром Порошенком, «протестуючи проти кривавого режиму». Президент України був запрошений на бал як особистий гість Президента Австрії. Виноградова перебувала на балу в супроводі посла Російської Федерації в Австрії Дмитра Любинського та лідера ультраправої фракції FPO (нацисти) в австрійському парламенті Гуденуса[21].

 
Акція «Розіп'ята Україна», 7 лютого 2010

2011

ред.
  • Живе Білорусь! — акція в Мінську з вимогою звільнити білоруських політв'язнів.[22]
  • Боже, царя гони! — акція в Москві біля храму Христа Спасителя. На своїх тілах активістки намалювали перевернуті хрести, що, можливо, пов'язано з сатанізмом.[23]
  • «Грьобані БАНщики» — проти запровадження цензури в Інтернеті[24]
  • «Біжи, Льоня, я прикрию!» — проти імітації слідства по справі Гонгадзе через виклик Леоніда Кучми до прокуратури[25]
  • «Україна не бордель» — проти приїзду в Україну секс-туриста новозеландця Грега[26]
  • «Хвала переможцям дракона» — на підтримку японців, що постраждали від цунамі

2010

ред.
  • «Україна — не Аліна» — проти візиту в Україну прем'єр-міністра РФ Володимира Путіна
  • «Немає води в крані — миюсь на Майдані»[27]
  • «Розіп'ята Україна» — проти політичного насильства та нехтування демократичними принципами у ході виборів.[28]

Ключові особи

ред.

Іноземні осередки

ред.

10 вересня 2013 року представниці бельгійського осередку організації оголосили про припинення діяльності[30].

Фінансування

ред.

У вересні 2012 року було проведено журналістське розслідування програми «Гроші», під час якого журналістка каналу «1+1» стала на певний час учасницею руху «FEMEN». Стало відомо, що четверо активісток руху у Києві отримують близько 1000 доларів на місяць, а щомісячна оренда коштує близько 20 тисяч гривень. Під час перебування активісток «FEMEN» у Парижі на кожну з учасниць руху з України було витрачено близько 1 тис. євро. Також зафіксовано, що з учасницями руху зустрічалися колишній власник медіахолдингу KP Media американець Джед Санден, німецький мільйонер Гельмут Гайер та бізнесвумен з Німеччини Беат Шобер[31].

Джед Санден не фінансує Femen з грудня 2011 року у зв'язку з тим, що Femen, окрім секс-туризму в Україні, включили до своєї місії інші питання (релігійні, політичні та інші).[джерело?]

Сувеніри

ред.

В інтернет-магазині організації FEMENSHOP [Архівовано 7 травня 2011 у Wayback Machine.] на продаж виставлено сорочки, чашки та іншу продукцію з символікою FEMEN. Також активісти пропонують на замовлення виготовити сувенірний відтиск жіночих грудей (так званий «сіськограф», «boobsprint») з фотозвітом про виготовлення.[32][33]

Критика

ред.
 
Логотип організації було розроблено російським дизайнером Артемієм Лебедєвим

Дії FEMEN критикують феміністичні організації, які вважають, що вони ганьблять феміністичний рух. Дехто з родичів активісток вирішив, що вони потрапили у деструктивну секту.[34]

З початку діяльності FEMEN ця організація мала виключну увагу ЗМІ України та Європи, що породило розмови про сприяння їх діяльності власниками ЗМІ, які в Україні в основному належать кільком олігархічним групам. Однак самі учасниці руху заперечують будь-яку асоційованість з політичними і релігійними групами, наголошуючи на незалежності організації.[34]

2 березня 2010 року скандально відомий український письменник Олесь Бузина опублікував статтю «Відкритий лист письменника-традиціоналіста феміністкам»[35], яка адресувалася організації FEMEN та, зокрема, її керівнику руху — Анні Гуцол. У статті автор у вульгарних висловах закликав активісток «не опускати імідж України» та звинуватив FEMEN у тому, що організацію було створено деякими чоловіками у зв'язку з майбутнім чемпіонатом Євро-2012 «з метою заманити секс-туристів до України».

Книги

ред.

6 березня 2013 року французьке видавництво «Кальман-Леві» видало книгу «FEMEN» авторства письменниці та журналістки Галі Акерман (фр. Galia Ackerman).[36][37]

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ https://www.washingtonpost.com/nation/2018/11/12/meet-femen-naked-shock-troops-feminism-who-greeted-trump-with-topless-protest-paris/
  2. ↑ https://www.independent.co.uk/arts-entertainment/films/news/the-man-who-made-femen-new-film-outs-victor-svyatski-as-the-mastermind-behind-the-protest-group-and-its-breastbaring-stunts-8797042.html
  3. ↑ https://www.spiegel.de/international/europe/interview-femen-mastermind-victor-svyatski-on-fleeing-ukraine-a-924524.html
  4. ↑ http://www.kyivpost.com/content/politics/femen-wants-to-move-from-public-exposure-to-politi-65379.html [Архівовано 11 вересня 2012 у Wayback Machine.] KyivPost: "I confirm that I do give money to Femen," - Jed Sunden.
  5. ↑ http://www.pokrov.lviv.ua/?p=2317 [Архівовано 18 жовтня 2014 у Wayback Machine.] Сім'я під Покровом Богородиці: Хто фінансує деструктивну діяльність Фемен?
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 10 серпня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 жовтня 2014. Процитовано 10 серпня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ Женское движение «Фемен» (Femen), 2011 : «Женское движение Femen как организация — официально не зарегистрировано». Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 18 листопада 2012.
  9. ↑ Біля магазину «Рошен» на Соборній оголені феміністки спалили «трамвайчик». vn.20minut.ua. 14.11.2017. Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 14 листопада 2017.
  10. ↑ Активистки FEMEN устроили Лядскую дорожку у входа в пятизвездочную киевскую гостиницу [Архівовано 14 березня 2010 у Wayback Machine.] // korrespondent.net
  11. ↑ Милиция помешала участницам движения FEMEN раздеться под зданием Кабмина [Архівовано 22 березня 2010 у Wayback Machine.] // korrespondent.net
  12. ↑ Ukraine students in prostitute protest against sex industry // The Daily Telegraph, August 01, 2008.
  13. ↑ «L'Ucraina non è il bordello dell'Europa» [Архівовано 25 грудня 2009 у Wayback Machine.] // Corriere della Sera, 31 luglio 2009.
  14. ↑ FEMEN: у Білорусі дівчат побили і кинули в лісі. Архів оригіналу за 11 лютого 2012. Процитовано 22 грудня 2011.
  15. ↑ Пригоди FEMEN у Білорусі (фото і відео). Архів оригіналу за 8 січня 2012. Процитовано 22 грудня 2011.
  16. ↑ http://ykrnews.com/proisshestvija/femen-napali-na-kubok-vro-2012.html
  17. ↑ а б Femen «висловили підтримку і повагу» спилявши хрест у Києві [Архівовано 19 серпня 2012 у Wayback Machine.]/
  18. ↑ FEMEN спиляли у Києві хрест, встановлений в пам'ять про жертв політичних репресій. Архів оригіналу за 19 серпня 2012. Процитовано 19 серпня 2012.
  19. ↑ Стало відомо, як активістка Femen потрапила до АП, /Українська правда, 22.07.2017/. Архів оригіналу за 23 липня 2017. Процитовано 22 липня 2017.
  20. ↑ Дії активістки Фемен розцінили, як хуліганство /Українські національні новини, 27.07.2017/. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 27 липня 2017.
  21. ↑ Олег Леусенко. Венский балл: Кремлесутенеры и их моськи[недоступне посилання з червня 2019]
  22. ↑ FEMEN заявляє про знущання в Білорусі. Архів оригіналу за 10 січня 2012. Процитовано 22 грудня 2011.
  23. ↑ Полуобнаженные активистки FEMEN провели в Москве акцию Боже, царя гони!. Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 17 грудня 2011.
  24. ↑ FEMEN проти цензури в Інтернеті [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] — Українське фото, 01.04.2011.
  25. ↑ FEMEN провели акцію: «Біжи, Льоня, я прикрию!» [Архівовано 6 квітня 2011 у Wayback Machine.] — Всім, 28.03.2011.
  26. ↑ FEMEN налякали новозеландського винороба їхати до України — Gazeta.ua, 18.03.2011.
  27. ↑ Акція FEMEN «Немає води в крані — миюсь на Майдані — 3» — Ukranews, 15.07.2010.
  28. ↑ Голі феміністки провели скандальну акцію «Розіп'ята Україна» [Архівовано 9 жовтня 2013 у Wayback Machine.] — Високий Вал, 07.02.2010.
  29. ↑ Блог Олександри Шевченко на Українській правді. Архів оригіналу за 30 квітня 2012. Процитовано 29 квітня 2012.
  30. ↑ Бельгійський осередок Femen припинив існування. [Архівовано 13 вересня 2013 у Wayback Machine.] Українська правда. 10.09.2013.
  31. ↑ Журналістка стала FEMEN'істкою і дізналась, яка зарплатня за оголені груди. [Архівовано 24 вересня 2012 у Wayback Machine.] Українська правда. 21.09.2012.
  32. ↑ Раскройте тему на наших сиськах. Архів оригіналу за 6 березня 2011. Процитовано 29 березня 2011.
  33. ↑ Сегодня boobsprint Оксаны Шачко улетит в Лондон. Картину приобрел господин Martin Bell. [Архівовано 29 серпня 2011 у Wayback Machine.] (рос.) — FEMEN, 01.05.2011.
  34. ↑ а б Femen: «Ми даємо чиновникам і політикам, проср…тися» — Tablo ID, 20.09.2010. Архів оригіналу за 27.03.2011. Процитовано 21.11.2010.
  35. ↑ Олесь Бузина. Femen, покажи письку! — from-ua.com. Архів оригіналу за 26 грудня 2010. Процитовано 19 листопада 2010.
  36. ↑ Calmann Lévy — livre Femen — auteur Galia Ackerman [Архівовано 15 березня 2013 у Wayback Machine.] (фр.)
  37. ↑ Книга FEMEN (2013). FEMEN.info. 6 березня 2013. Архів оригіналу за 5 квітня 2013. Процитовано 23 березня 2013.

Література

ред.

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: FEMEN
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=FEMEN&oldid=43187329