Вікіпедія

Кабаєва Аліна Маратівна

Алі́на Мара́тівна Каба́єва (12 травня 1983(19830512) р., Ташкент) — російська спортсменка (художня гімнастика), заслужений майстер спорту Росії, громадська та політична діячка. Путінстка, публічно підтримала напад Росії на Україну[3].

Аліна Кабаєва
Аліна Маратівна Кабаєва
тат. Әлинә Марат кызы Кабаева
рос. Алина Маратовна Кабаева
На церемонії нагородження орденом «За заслуги перед Вітчизною» (2005)
На церемонії нагородження орденом «За заслуги перед Вітчизною» (2005)
На церемонії нагородження орденом «За заслуги перед Вітчизною» (2005)
Загальна інформація
Національність татарка
Громадянство  СРСР
 Узбекистан
 Росія
 Казахстан
Місце проживання Москва
Народження 12 травня 1983(1983-05-12) (40 років)
м. Ташкент,
Узбецька РСР, СРСР СРСР
Зріст 166 см[1](164[2] см)
Вага 50 кг[1] (46[2] кг)
Alma mater Московський технологічний інститутd (2007) і Національний державний університет фізичної культури, спорту і здоров'я імені П. Ф. Лесгафтаd (2009)
Батько Кабаєв Марат Вазихович
Мати Любов Михайлівна Кабаєваd
Вебсторінка kabaeva-alina.com
Спорт
Країна СРСР СРСР → Узбекистан Узбекистан → Росія Росія
Вид спорту художня гімнастика
Дисципліна художня гімнастика
Спортивне звання
Заслужений майстер спорту Росії
Заслужений майстер спорту Росії
Клуб МГФСО — «Динамо», Москва
Нац. збірна Росія Росія
Тренери Ірина Вінер (останній)
Завершення виступів 1996—2007 (Художня гімнастика)
Участь і здобутки
CMNS: Кабаєва Аліна Маратівна у Вікісховищі
Нагороди
Орден Дружби
Орден Дружби
Орден «За заслуги перед Вітчизною»
Олімпійські ігри
Бронза Сідней 2000 багатоборстві
Золото Афіни 2004 багатоборстві
Чемпіонати світу
Золото Осака 1999 багатоборстві
Золото Осака 1999 стрічка
Золото Осака 1999 м'яч
Золото Осака 1999 команда
Срібло Осака 1999 скакалка
Срібло Осака 1999 обруч
Золото Будапешт 2003 багатоборстві
Золото Будапешт 2003 м'яч
Золото Будапешт 2003 команда
золото Будапешт 2003 стрічка
Срібло Будапешт 2003 обруч
Бронза Будапешт 2003 булави
Золото Патри 2007 команда
Бронза Патри 2007 стрічка
Чемпіонати Європи
Золото Матозіньюш 1998 багатоборстві
Золото Будапешт 1999 багатоборстві
Золото Будапешт 1999 обруч
Срібло Будапешт 1999 стрічка
Бронза Будапешт 1999 скакалка
Золото Сарагоса 2000 команда
Золото Сарагоса 2000 обруч
Золото Сарагоса 2000 багатоборстві
Золото Сарагоса 2000 м'яч
Золото Сарагоса 2000 стрічка
Бронза Сарагоса 2000 скакалка
Золото Женева 2001 обруч
Золото Женева 2001 м'яч
Золото Женева 2001 булави
Срібло Женева 2001 скакалка
Золото Гранада 2002 багатоборстві
Золото Гранада 2002 команда
Золото Київ 2004 багатоборстві
Золото Київ 2004 команда
Срібло Москва 2006 багатоборстві

Біографія ред.

Народилася в Ташкенті в спортивній родині. Батько був відомим футболістом, мати займалася баскетболом. Художньою гімнастикою почала займатися з чотирьох років. 1995 року вона переїхала до Москви, де почала тренуватись під керівництвом відомих тренерів Ірини Вінер і Віри Шаталіної. Уже за рік 1996 року дебютувала за збірну Росії з художньої гімнастики і виступила на юніорських змаганнях в Японії.

Спортивні досягнення ред.

 
Аліна Кабаєва на чемпіонаті світу 2001 року в Мадриді, де вона стала чемпіонкою та позбавлена цього звання

Переможниця XXVIII Олімпійських ігор 2004 року в Афінах. Бронзова призерка XXVII Олімпійських ігор 2000 року в Сіднеї. Дворазова абсолютна чемпіонка світу (1999 і 2003). П'ятиразова абсолютна чемпіонка Європи (1998—2000, 2002, 2004). Шестиразова абсолютна чемпіонка Росії (1999—2001, 2004, 2006—2007).

2007 року Аліна Кабаєва завершила свою спортивну кар'єру.

Допінг-скандал ред.

2001 року разом з партнеркою по збірній Росії Іриною Чащиною була дискваліфікована на 2 роки за вживання допінгу. Після допінг-тесту на Іграх доброї волі 2001 року в австралійському Брисбені в аналізах російських гімнасток було виявлено фуросемід, який хоч і не належить до класичних допінгів, але заборонений через здатність швидко виводити з організму допінг-препарати та скидати зайву вагу. Результати спортсменок на Іграх доброї волі та чемпіонаті світу 2001 року, де Кабаєва стала чемпіонкою, було анульовано.[4]

Освіта ред.

2007 року закінчила Московський державний університет сервісу, здобувши кваліфікацію фахівця в галузі спортивного менеджменту.

2009 року закінчила Санкт-Петербурзький державний університет фізичної культури імені П. Ф. Лесгафта. Обидві освіти — заочні.

Громадська та політична діяльність ред.

У віці з 18 до 22 років — з грудня 2001 року до жовтня 2005 року Аліна Кабаєва була членом Вищої ради партії «Єдина Росія». З жовтня 2005 року до вересня 2007 року — член Громадської палати Російської Федерації. З 2007 року — депутат Державної думи Федеральних зборів РФ 5 скликання від партії «Єдина Росія». Була заступником голови думського комітету у справах молоді. За 7 років роботи в Держдумі (2007—2014) Кабаєва тричі виступила на пленарному засіданні та взяла участь у розробці п'яти законопроєктів. У тому числі два були загальнодумськими ініціативами, підписи під якими поставила більшість депутатів нижньої палати. Кабаєва разом із колегами просувала, зокрема, «закон Діми Яковлєва», який забороняє громадянам США усиновлювати російських дітей.

У 2007 році стала головою «Благодійного фонду Аліни Кабаєвої». Фонд займається будівництвом спортивного комплексу в Цхінвалі, організацією «Гарячої лінії з ЄДІ», допомогою сільським бібліотекам у виборчому окрузі Аліни Кабаєвої — Нижньокамську районі Татарстану, організацією дитячого фестивалю художньої гімнастики.

У лютому 2014 року у складі групи з шести найбільш титулованих російських спортсменів Аліна Кабаєва взяла участь у церемонії запалення олімпійського смолоскипа, передавши вогонь зимової Олімпіади в Сочі Ірині Родніній та Владиславу Третьяку, які й запалили цей основний символ змагань.

У вересні 2014 року після дострокового складання депутатських повноважень Аліна Кабаєва очолила раду директорів холдингу «Національна Медіа Група», яка володіє пакетами акцій петербурзького «П'ятого каналу», РЕН ТВ, газети «Известия», радіостанції «Російська служба новин» і Першого каналу. До цього призначення вона 6-ть років очолювала громадську раду «Національної Медіа Групи».[5]

У березні 2016, після того, як «Національна Медіа Група» оголосила про завершення операції з придбання 25 % акцій видання «Спорт-Експрес», було повідомлено, що Аліна Кабаєва стане головою ради директорів «Спорт-Експресу».[6]

Робота на телебаченні ред.

На російському «П'ятому каналі» Аліна Кабаєва вела передачу «Кроки до успіху» (рос. «Шаги к успеху»), присвячену шляхам до успіху окремих людей або колективів.[7]

На РЕН ТВ вела передачу «Шлях до Олімпу» (рос. Путь к Олимпу), присвячену найрізноманітнішим аспектам професійного спорту.[8]

Кабаєва також знімалася в японському художньому фільмі «Red Shadow» («Червона тінь»), а також у кліпі на пісню «Аліна Кабаєва» гурту «Гра Слів».

Відомості про доходи та власність ред.

На думку низки видань, Кабаєва стала володаркою найвищих доходів за 2009 рік серед "зіркових депутатів" і серед депутатів-спортсменів: 12,9 млн рублів згідно з довідкою про доходи.[9][10]

Згідно з офіційними даними, дохід Кабаєвої за 2011 рік становив 11,5 млн рублів. Кабаєва володіє земельною ділянкою площею 7200 м², трьома квартирами, автомобілями Mercedes-Benz і Porsche Cayenne

Згідно з відомостями видання "The Insider", дохід Кабаєвої за 2018 рік від роботи в НМГ склав 785 мільйонів рублів, що у багато разів перевищує зарплати топ-менеджерів на аналогічних позиціях.[11]

У 2019 році "Открытые медиа" оцінили вартість нерухомості, оформленої на Кабаєву та її рідних, у 1,25 млрд рублів (шість квартир, два будинки і 70 соток землі в чотирьох регіонах).[12]

У 2020 році газета "Собеседник" з посиланням на дані Росреестра і видання "Русская пресса" повідомила про наявність у матері Аліни Кабаєвої квартири в Москві за 600 млн руб.[13] Крім того, її бабуся Анна Зацепіліна і Лейсан Кабаєва (сестра спортсменки) купили в Москві і Санкт-Петербурзі чотири квартири, приблизна вартість яких - близько 740 мільйонів рублів. Квартири були придбані у людей з близького кола президента Путіна: друг дитинства Петра Колбіна, Геннадія Тимченка і Григорія Баєвського (партнер Аркадія Ротенберга, відомий як "ріелтор друзів Путіна"[14][15]

У жовтні 2022 року будинок у Швейцарії, який фігурував у матеріалі The Wall Street-Journal і яким, імовірно, користувалася Аліна Кабаєва, було виставлено на продаж за 75 мільйонів швейцарських франків (приблизно $75,5 млн).[16]

Згідно з даними Росреєстру від 2022 року, Кабаєва з бабусею, матір'ю і сестрою володіють загалом 10 квартирами в Москві та Петербурзі, а також ділянками і котеджами в Московській області та в Сочі із загальною ринковою вартістю 2,5 млрд руб.[14]

У лютому 2023 року журналісти видання «Проект» оцінили вартість нерухомості Кабаєвої у 120 млн дол. Згідно з розслідуванням, до неї серед іншого входить куплена номіналом Володимира Путіна "найбільша квартира Росії" площею 2600 м2 у Сочі.[17][18]

Санкції ред.

У 2022 році, після початку вторгнення Росії в Україну, низка країн ввела персональні санкції проти Кабаєвої.

13 травня 2022 року Велика Британія у зв'язку з агресією Росії проти України наклала санкції на Аліну Кабаєву (та її бабусі - Анни Зацепіліної) через її наближеність до Володимира Путіна[19][20].

27 травня 2022 року проти Кабаєвої ввела санкції Канада.[21] У документі зазначено, що "особи, які потрапили під санкції 27 травня, близько пов'язані з керівництвом російського режиму, включно з вищими посадовими особами російських фінансових установ і членами їхніх родин, які підпали під санкції за співучасть у вторгненні Росії в Україну, що не має виправдання". Санкції забороняють особам у Канаді та канадцям за межами Канади займатися будь-якою діяльністю, пов'язаною з будь-якою власністю осіб із санкційного списку, надавати їм фінансові послуги тощо.[22]

3 червня 2022 року санкції проти Кабаєвої ввів Європейський союз.[23] У документі сказано: "Кабаєва є головою ради директорів Національної медіагрупи (НМГ), холдингу, якому належать великі частки практично у всіх значущих російських федеральних ЗМІ, що відтворюють пропаганду російського уряду. Вона тісно пов'язана з президентом Росії Володимиром Путіним. Тому вона несе відповідальність за підтримку дій і політики, які підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України".[24]

10 червня 2022 року Швейцарія приєдналася до санкцій ЄС проти Кабаєвої.[25]

28 червня 2022 року Австралія внесла до персонального санкційного списку Аліну Кабаєву.[26] Обмеження передбачають заморожування активів, особам, які потрапили до переліку, заборонено в'їзд до країни[27]

2 серпня 2022 року санкції проти Кабаєвої ввели США. У списку санкцій Кабаєва асоційована зі Швейцарією та Росією[28]

28 вересня 2022 року санкції проти Кабаєвої ввела Нова Зеландія[29]

7 жовтня 2022 року про санкції проти Кабаєвої заявила Японія.[30]

Визнання ред.

2006 року Аліна стала лауреаткою загальнонаціональної премії «Жінка року „Glamour“», а також визнана найсексуальнішою в Росії серед 10 лауреатів премії «Top 10 Sexy» в категорії «спорт». Знімалася оголеною в журналі «Maxim», а також у проєкті Катерини Рождественської «Календар», журнал «Караван історій», 2003 року.

2010 року стала однією з небагатьох не-моделей (поряд з Аллою Пугачовою, Анною Курниковою, Ренатою Литвиновою і Інгеборгою Дапкунайте), фотографії яких російський журнал «Vogue» помістив на обкладинку.

У спільному рейтингу радіостанції «Ехо Москви», журналу «Огонёк» і агентства «Інтерфакс» «100 найвпливовіших жінок Росії» посіла 8 місце.[31]

2014 року на церемонії відкриття Олімпійських ігор в Сочі Аліна Кабаєва брала участь у фінальній частині естафети Олімпійського вогню.

Державні нагороди ред.

Нагороджена орденами Дружби (2001) і «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2005).

Родина ред.

Батько Кабаєвої - Марат Кабаєв, татарин за національністю, у молодості був професійним футболістом, грав на позиції крайнього нападника в ташкентському «Пахтакорі». 1989 року виступав за дніпропетровський «Дніпро». У чемпіонатах СРСР провів 276 матчів, забив 48 м'ячів. По завершенні кар'єри перейшов на тренерську роботу. Працює в казанському «Рубіні» старшим тренером-селекціонером. У листопаді 2014 року обраний Президентом Асоціації підприємців-мусульман Російської Федерації.[32]

Мати Кабаєвої - Любов Михайлівна Кабаєва[33], росіянка, хрещена[34], живе в Москві. Грала в збірній Узбекистану з баскетболу.[35] У лютому 2023 року Великобританія ввела проти неї санкції у зв'язку з вторгненням Росії в Україну.[36]

Молодша сестра Кабаєвої - Лейсан Маратівна Кабаєва (нар. 1987) - займається бізнесом, володіє агентством нерухомості[37], займалася спортом, спочатку фехтуванням, потім художньою гімнастикою, але спорт їй був не до душі. За професією менеджер готельного бізнесу.[38]

Троюрідна сестра Кабаєвої - Лейсан Маратовна Кабаєва[39] (нар. 1979) працювала суддею в Альметьєвському міському суді в Татарстані (2016-2021).[40][41]

Дідусь Кабаєвої - Вазих Кабаєв був головою республіканської федерації Узбецької РСР з національної боротьби куреш, він любив художню гімнастику, і допоміг відкрити секцію в школі, де вчилася Аліна.[42][43]

Бабуся Кабаєвої - Ганна Яківна Зацепіліна (нар. 1935).[44] Ганна Зацепіліна, як і Аліна, та її матір є кандидитами санкційних списків, що до яких накладено фінансові обмеження.[45][46]

Діти Кабаєвої - офіційно Аліна не визнає наявність дітей, проте серед журналіських розлідувань повідомляють, що Аліна народина дівчину (2008рік) сина,або дівчину (в 2015 році) та сина (в 2019 році)[47][48] Ймовірно, що деякі з дітей по документам записані на молодшу сестру Аліни - Лейсан Маратовну Кабаєву.

 
Аліна Кабаєва з Президентом Росії Володимиром Путіним 2001 року

Приватне життя ред.

У засобах масової інформації неодноразово з'являлися чутки про те, що Аліну Кабаєву пов'язують любовні стосунки з Президентом Росії Володимиром Путіним і навіть про те, що вона начебто матір його двох позашлюбних дітей. Першою про зв'язок Путіна з Кабаєвою надрукувала газета «Московский корреспондент» у квітні 2008 року. Через декілька днів після публікації власник видання Олександр Лебедєв закрив його, пояснюючи цей крок нерентабельністю газети. Сайт «The Daily Beast», посилаючись на невідомі джерела, стверджував, що видання припинило своє існування через дзвінок кремлівських спецслужб. Пізніше тему стосунків російського Президента і гімнастки порушували й інші, зокрема й іноземні видання, серед яких американське «New York Post» та французьке «Paris Match»[49]. У березні 2015 року прессекретар Президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков заперечив повідомлення, які з'явились у швейцарських ЗМІ, про те, що Аліна Кабаєва народила дитину в одній з клінік неподалік Лугано, а батьком дитини називався Володимир Путін[50].

Джерела ред.

  1. ↑ а б Офіційний сайт Міжнародної федерації гімнастики. Архів оригіналу за 20 травня 2013. Процитовано 13 грудня 2014.
  2. ↑ а б КАБАЕВА Алина Маратовна | Российские спортсмены и специалисты | Спортивная Россия. www.infosport.ru. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 14 березня 2022.
  3. ↑ Додаток до Постанови Верховної Ради України «Про схвалення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до спортсменів із російської федерації, республіки білорусь та інших держав»
  4. ↑ Быстров, Денис (21 лют. 2002 р.). Алину Кабаеву дисквалифицировали. iz.ru. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
  5. ↑ Прямой эфир. www.1tv.com. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
  6. ↑ [Олимпийская чемпионка Алина Кабаева возглавит совет директоров ЗАО «Спорт-Экспресс» // [[РИА Новости]]. 09.03.2016 (рос.). Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 4 квітня 2016. Олимпийская чемпионка Алина Кабаева возглавит совет директоров ЗАО «Спорт-Экспресс» // РИА Новости. 09.03.2016 (рос.)]
  7. ↑ «Шаги к успеху» с Алиной Кабаевой // Пятый канал
  8. ↑ Путь к Олимпу. Проєкт Алины Кабаевой фото, видео, описание выпусков - Вокруг ТВ. www.vokrug.tv. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
  9. ↑ Сколько получает депутат Кабаева. dni.ru (рос.). Процитовано 1 березня 2023.
  10. ↑ Новости, Р. И. А. (20100603T1343). Звездные депутаты Госдумы, обнародовавшие свои доходы. РИА Новости (рос.). Процитовано 1 березня 2023.
  11. ↑ Миллиарды вокруг Кабаевой. Сколько близкие к Путину олигархи платят непризнанной первой леди. The Insider (рос.). Процитовано 1 березня 2023.
  12. ↑ СМИ: Алина Кабаева купила участок земли на Рублевке. Его примерная стоимость — ₽655 млн. web.archive.org. 19 грудня 2019. Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 1 березня 2023.
  13. ↑ СМИ: мать Алины Кабаевой получила квартиру в Москве за 600 млн рублей. Радио Свобода (рос.). 22 грудня 2020. Процитовано 1 березня 2023.
  14. ↑ а б Люди из окружения Путина уже 15 лет помогают Алине Кабаевой. Один из них одолжил 12 миллиардов рублей, чтобы в медиахолдинг под ее руководством вошел канал СТС Расследование центра «Досье». Meduza (рос.). Процитовано 1 березня 2023.
  15. ↑ "Открытые медиа": недвижимость семьи Кабаевой стоит более ₽1 млрд. Радио Свобода (рос.). 19 листопада 2019. Процитовано 1 березня 2023.
  16. ↑ Дом Алины Кабаевой в Швейцарии был выставлен на продажу за $75,5 миллиона. Радио Свобода (рос.). 13 жовтня 2022. Процитовано 1 березня 2023.
  17. ↑ "Проект" о финансах Путина и тереме Кабаевой – DW – 28.02.2023. dw.com (рос.). Процитовано 1 березня 2023.
  18. ↑ Железные Маски (російською) . Процитовано 01.03.2023.
  19. ↑ Велика Британія запроваджує санкції проти найближчого оточення президента росії володимира путіна. До цих осіб увійшли його колишня дружина, двоюрідні брати, а також Аліна Кабаєва, яку називають його коханкою. // Слово і діло. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  20. ↑ UK sanctions the shady network funding Putin's lavish lifestyle. GOV.UK (англ.). Процитовано 15 квітня 2024.
  21. ↑ Канада запровадила санкції проти Аліни Кабаєвої. Архів оригіналу за 5 червня 2022. Процитовано 5 червня 2022.
  22. ↑ Canada, Global Affairs (4 лютого 2022). Sanctions – Russian invasion of Ukraine. GAC. Процитовано 1 березня 2023.
  23. ↑ ЕС ввел санкции против Воложа, Кабаевой и детей Пескова. Волож уходит с поста гендиректора "Яндекса". BBC News Русская служба (рос.). Процитовано 1 березня 2023.
  24. ↑ Council Implementing Regulation (EU) 2022/878 of 3 June 2022 implementing Regulation (EU) No 269/2014 concerning restrictive measures in respect of actions undermining or threatening the territorial integrity, sovereignty and independence of Ukraine (англ.), № 32022R0878, 3 червня 2022, процитовано 1 березня 2023
  25. ↑ Swissinfo, Швейцарское информационное агентство Keystone-SDA / телеканал SRF / портал SWI. Швейцария ввела санкции в отношении Алины Кабаевой. SWI swissinfo.ch (рос.). Процитовано 1 березня 2023.
  26. ↑ DFAT. Autonomous Sanctions (Designated Persons and Entities and Declared Persons—Russia and Ukraine) Amendment (No. 18) Instrument 2022. www.legislation.gov.au (англ.). Процитовано 1 березня 2023.
  27. ↑ Нисанов, Кабаева и родственники Путина: Австралия ввела санкции против 16 россиян. Forbes.ru (рос.). Процитовано 1 березня 2023.
  28. ↑ Russia-related Designations, Designations Updates, and Designation Removal; Issuance of Russia-related General Licenses; Publication of Russia-related Frequently Asked Questions (англійською) . Процитовано 01.03.2023.
  29. ↑ Trade, New Zealand Ministry of Foreign Affairs and. Russia Sanctions. New Zealand Ministry of Foreign Affairs and Trade (en-NZ) . Процитовано 1 березня 2023.
  30. ↑ Япония ввела санкции против Кабаевой, миллиардера Рашникова и бизнесмена Пумпянского. Forbes.ru (рос.). Процитовано 1 березня 2023.
  31. ↑ Самые обаятельные и влиятельные. www.kommersant.ru. 3 бер. 2014 р. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
  32. ↑ Отец Алины Кабаевой стал главным исламским бизнесменом Татарстана. www.business-gazeta.ru. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 14 березня 2022.
  33. ↑ Госсекретарь США Клинтон отказалась признать Абхазию и Юго-Осетию : KM.RU Новости. web.archive.org. 26 листопада 2009. Архів оригіналу за 26 листопада 2009. Процитовано 4 березня 2023.
  34. ↑ Религия в жизни спортсмена: вера или суеверие? (Телепрограмма, 22.01.05) (комментарий в свете веры). Церковно-Научный Центр "Православная Энциклопедия" (рос.). Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 4 березня 2023.
  35. ↑ Ювелирный мир, журнал, золото, серебро, платина, алмаз, бриллиант, драгоценные камни, металлы. web.archive.org. 29 вересня 2007. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 4 березня 2023.
  36. ↑ Великобритания ввела санкции против матери Кабаевой и близкого друга Путина. The Bell (рос.). 26 лютого 2199. Процитовано 4 березня 2023.
  37. ↑ Как выглядит и чем занимается младшая сестра Алины Кабаевой. EG.RU (рос.). Процитовано 4 березня 2023.
  38. ↑ Алина Кабаева (Alina Kabaeva) - Алина Кабаева о себе: Сестра. lichnosti.net (рос.). Процитовано 4 березня 2023.
  39. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 17.10.2016 г. № 552. Президент России (рос.). Процитовано 4 березня 2023.
  40. ↑ Виноградова, Евгения. Сестра Алины Кабаевой ушла с должности судьи Татарстана | STARHIT. www.starhit.ru (рос.). Процитовано 4 березня 2023.
  41. ↑ Руднева, Ника (3 вересня 2021). Сестра Алины Кабаевой своевольно покинула престижную должность. radiokp.ru (рос.). Процитовано 4 березня 2023.
  42. ↑ Кабаев Марат Вазыхович. nailtimler.com. Процитовано 4 березня 2023.
  43. ↑ Алина Кабаева рассказала, кому на самом деле обязана своим успехом. 7Дней.ру (рос.). Процитовано 4 березня 2023.
  44. ↑ 85-летняя бабушка Алины Кабаевой стала бизнесвумен? - Собеседник. web.archive.org. 11 травня 2022. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 4 березня 2023.
  45. ↑ ЗАЦЕПИЛІНА Ганна Яківна - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 4 березня 2023.
  46. ↑ Британія вводить санкції проти Аліни Кабаєвої та родичів Путіна. BBC News Україна (укр.). Процитовано 4 березня 2023.
  47. ↑ Діти Кабаєвої та Путіна записані на її сестру – джерело. ТаблоID. Процитовано 4 березня 2023.
  48. ↑ Путін, Кабаєва та їхні діти: ще одна версія складу таємної сім'ї, розказана знайомим гінекологині гімнастки. ТСН.ua (укр.). 1 травня 2022. Процитовано 4 березня 2023.
  49. ↑ Match, Paris. Alina Kabaeva, la Seconde dame de Russie?. parismatch.com. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
  50. ↑ [Песков опроверг слухи о рождении у Путина ребенка // [[РИА Новости]]. 13.03.2015 (рос.). Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 4 квітня 2016. Песков опроверг слухи о рождении у Путина ребенка // РИА Новости. 13.03.2015 (рос.)]

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кабаєва_Аліна_Маратівна&oldid=42323998