Вікіпедія

CLINT1

білок-кодуючий ген Homo Sapiens

CLINT1 (англ. Clathrin interactor 1) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 5-ї хромосоми.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 625 амінокислот, а молекулярна маса — 68 259[4].

CLINT1
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи CLINT1, CLINT, ENTH, EPN4, EPNR, clathrin interactor 1
Зовнішні ІД OMIM: 607265 MGI: 2144243 HomoloGene: 133740 GeneCards: CLINT1
Шаблон експресії


Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
9685
216705
Ensembl
ENSG00000113282
ENSMUSG00000006169
UniProt
Q14677
Q99KN9
RefSeq (мРНК)
NM_001195555
NM_001195556
NM_014666
NM_001045520
NM_001346760
NM_001363484
RefSeq (білок)
NP_001182484
NP_001182485
NP_055481
н/д
Локус (UCSC) Хр. 5: 157.79 – 157.86 Mb Хр. 11: 45.74 – 45.8 Mb
PubMed search [1] [2]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей
Послідовність амінокислот
1020304050
MLNMWKVRELVDKATNVVMNYSEIESKVREATNDDPWGPSGQLMGEIAKA
TFMYEQFPELMNMLWSRMLKDNKKNWRRVYKSLLLLAYLIRNGSERVVTS
AREHIYDLRSLENYHFVDEHGKDQGINIRQKVKELVEFAQDDDRLREERK
KAKKNKDKYVGVSSDSVGGFRYSERYDPEPKSKWDEEWDKNKSAFPFSDK
LGELSDKIGSTIDDTISKFRRKDREDSPERCSDSDEEKKARRGRSPKGEF
KDEEETVTTKHIHITQATETTTTRHKRTANPSKTIDLGAAAHYTGDKASP
DQNASTHTPQSSVKTSVPSSKSSGDLVDLFDGTSQSTGGSADLFGGFADF
GSAAASGSFPSQVTATSGNGDFGDWSAFNQAPSGPVASSGEFFGSASQPA
VELVSGSQSALGPPPAASNSSDLFDLMGSSQATMTSSQSMNFSMMSTNTV
GLGLPMSRSQNTDMVQKSVSKTLPSTWSDPSVNISLDNLLPGMQPSKPQQ
PSLNTMIQQQNMQQPMNVMTQSFGAVNLSSPSNMLPVRPQTNALIGGPMP
MSMPNVMTGTMGMAPLGNTPMMNQSMMGMNMNIGMSAAGMGLTGTMGMGM
PNIAMTSGTVQPKQDAFANFANFSK

Кодований геном білок за функцією належить до фосфопротеїнів. Задіяний у таких біологічних процесах як ендоцитоз та альтернативний сплайсинг. Білок має сайт для зв'язування з ліпідами. Локалізований у цитоплазмі, мембрані, цитоплазматичних везикулах.

Будова

ред.

На Ν-кінці CLINT1 має ΕΝΤΗ-домен, де ΕΝΤΗ це Epsin N-Terminal Homolog, що складається з ~150 амінокислот. В цьому фрагменті CLINT1 найбільш подібний до EPN1, та має однакову подібність до EPN2 та EPN3. Інша частина білку складається з ~475 амінокислот, слабко організована та мало подібна до епсинів.[5]

Функції

ред.

CLINT1 бере участь у клатрин-залежному ендоцитозі. На відміну від епсинів, AP180, HIP1 та HIP1R, що також беруть участь у клатрин-залежному ендоцитозі, CLINT1 локалізується в основному на транс-Гольджі та ендосомах. ΕΝΤΗ-домен зв'язується з мембраною, а регіон з 163 по 625 амінокислоту взаємодіє і колокалізується з AP1 та GGA2[5], які є адаптерними протеїнами і їх функцією є траффікінг маннозо-6-фосфат рецепторів від апарату Гольджі до ендосомально-лізосомальної системи.[6] CLINT1 взаємодіє з SNARE на мембрані, що призводить до релокалізації VTI1B на ендосомах та лізосомах.[7] Отже основними функціями CLINT1 є утворення клатринових структур та перенос білків від транс-Гольджі до ендосомальної-лізосомальної системи. Нокаут гену CLINT1 в перидермальних клітинах приводить до порушення гомеостазу через підвищення ендоцитозу та накопичення лізосом.[8]

Клінічне значення

ред.

В дослідженнях різних етнічних груп було показано, що ген CLINT1 пов'язаний з шизофренією.[9][10][11][12] Причиною може бути взаємодія з білками SNARE. Було показано, що велика кількість різних механизмів та сортинг білків рецепторами SNARE, що регулюють кількість GCPR-рецепторів та їх перенос до лізосом, неправильно функціонують в мозку пацієнтів з шизофренією.[13] Ще на можливу роль в механізмі формування шизофренії білку CLINT1 вказує те, що антипсихотик клозапін підвищує інтерналізацію 5-HT2A-рецепторів через клатринові везикули та підвищує рівень експресії білків CLINT1, AP180, AP2A2, AP2B1, які є важливими в клатрин-залежному ендоцитозі.[14]

Література

ред.
  • Nagase T., Seki N., Ishikawa K., Tanaka A., Nomura N. (1996). Prediction of the coding sequences of unidentified human genes. V. The coding sequences of 40 new genes (KIAA0161-KIAA0200) deduced by analysis of cDNA clones from human cell line KG-1. DNA Res. 3: 17—24. PMID 8724849 DOI:10.1093/dnares/3.1.17
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
  • Kalthoff C., Groos S., Kohl R., Mahrhold S., Ungewickell E.J. (2002). Clint: a novel clathrin-binding ENTH-domain protein at the Golgi. Mol. Biol. Cell. 13: 4060—4073. PMID 12429846 DOI:10.1091/mbc.E02-03-0171
  • Miller S.E., Collins B.M., McCoy A.J., Robinson M.S., Owen D.J. (2007). A SNARE-adaptor interaction is a new mode of cargo recognition in clathrin-coated vesicles. Nature. 450: 570—574. PMID 18033301 DOI:10.1038/nature06353

Примітки

ред.
  1. ↑ Human PubMed Reference:.
  2. ↑ Mouse PubMed Reference:.
  3. ↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:23186 (англ.) . Процитовано 5 вересня 2017.
  4. ↑ UniProt, Q14677 (англ.) . Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 5 вересня 2017.
  5. ↑ а б Kalthoff, Christoph; Groos, Stephanie; Kohl, Rüdiger; Mahrhold, Stefan; Ungewickell, Ernst J. (2002-11). Drubin, David (ред.). Clint: A Novel Clathrin-binding ENTH-Domain Protein at the Golgi. Molecular Biology of the Cell (англ.). Т. 13, № 11. с. 4060—4073. doi:10.1091/mbc.e02-03-0171. ISSN 1059-1524. PMC 133614. PMID 12429846. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  6. ↑ Wasiak, Sylwia; Legendre-Guillemin, Valerie; Puertollano, Rosa; Blondeau, Francois; Girard, Martine; de Heuvel, Elaine; Boismenu, Daniel; Bell, Alexander W.; Bonifacino, Juan S. (2 вересня 2002). Enthoprotin. Journal of Cell Biology (англ.). Т. 158, № 5. с. 855—862. doi:10.1083/jcb.200205078. ISSN 1540-8140. PMC 2173151. PMID 12213833. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 21 січня 2021.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  7. ↑ Miller, Sharon E.; Collins, Brett M.; McCoy, Airlie J.; Robinson, Margaret S.; Owen, David J. (2007-11). A SNARE–adaptor interaction is a new mode of cargo recognition in clathrin-coated vesicles. Nature (англ.). Т. 450, № 7169. с. 570—574. doi:10.1038/nature06353. ISSN 1476-4687. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 21 січня 2021.
  8. ↑ Phatak, Mandar; Sonawane, Mahendra (2018-09). Functional characterisation of romeharsha and clint1 reaffirms the link between plasma membrane homeostasis, cell size maintenance and tissue homeostasis in developing zebrafish epidermis. Journal of Biosciences (англ.). Т. 43, № 4. с. 605—619. doi:10.1007/s12038-018-9777-y. ISSN 0250-5991. Процитовано 21 січня 2021.
  9. ↑ Pimm, Jonathan; McQuillin, Andrew; Thirumalai, Srinivasa; Lawrence, Jacob; Quested, Digby; Bass, Nicholas; Lamb, Graham; Moorey, Helen; Datta, Susmita R. (2005-05). The Epsin 4 Gene on Chromosome 5q, Which Encodes the Clathrin-Associated Protein Enthoprotin, Is Involved in the Genetic Susceptibility to Schizophrenia. The American Journal of Human Genetics (англ.). Т. 76, № 5. с. 902—907. doi:10.1086/430095. PMC 1199380. PMID 15793701. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 21 січня 2021.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  10. ↑ Gurling, Hugh; Pimm, Jonathan; McQuillin, Andrew (2007-01). Replication of genetic association studies between markers at the Epsin 4 gene locus and schizophrenia in two Han Chinese samples. Schizophrenia Research (англ.). Т. 89, № 1-3. с. 357—359. doi:10.1016/j.schres.2006.08.024. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 21 січня 2021.
  11. ↑ Tang, R Q; Zhao, X Z; Shi, Y Y; Tang, W; Gu, N F; Feng, G Y; Xing, Y L; Zhu, S M; Sang, H (2006-04). Family-based association study of Epsin 4 and Schizophrenia. Molecular Psychiatry (англ.). Т. 11, № 4. с. 395—399. doi:10.1038/sj.mp.4001780. ISSN 1359-4184. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 21 січня 2021.
  12. ↑ Escamilla, M; Lee, B; Ontiveros, A; Raventos, H; Nicolini, H; Mendoza, R; Jerez, A; Munoz, R; Medina, R (2008-12). The epsin 4 gene is associated with psychotic disorders in families of Latin American origin. Schizophrenia Research (англ.). Т. 106, № 2-3. с. 253—257. doi:10.1016/j.schres.2008.09.005. Архів оригіналу за 11 червня 2018. Процитовано 21 січня 2021.
  13. ↑ Marley, Aaron; Zastrow, Mark von (19 лют. 2010). Dysbindin Promotes the Post-Endocytic Sorting of G Protein-Coupled Receptors to Lysosomes. PLOS ONE (англ.). Т. 5, № 2. с. e9325. doi:10.1371/journal.pone.0009325. ISSN 1932-6203. PMC 2824829. PMID 20174469. Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 21 січня 2021.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  14. ↑ Sharp, Sally I.; Hu, Ying; Weymer, Jon F.; Rizig, Mie; McQuillin, Andrew; Hunt, Stephen P.; Gurling, Hugh M.D. (2013-08). The effect of clozapine on mRNA expression for genes encoding G protein-coupled receptors and the protein components of clathrin-mediated endocytosis:. Psychiatric Genetics (англ.). Т. 23, № 4. с. 153—162. doi:10.1097/YPG.0b013e32835fe51d. ISSN 0955-8829. PMC 4206381. PMID 23811784. Процитовано 21 січня 2021.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)

Див. також

ред.
  Це незавершена стаття про білки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=CLINT1&oldid=39119595