Be Free

український фестиваль білоруської рок-музики

Be Free або Будзь вольным (початкова назва «Права быць свабодным») — фестиваль білоруської рок-музики, що відбувався в Україні з 2007 по 2009 рік.[1][2] Участь у фестивалі брали також гурти з інших країн (головно з України та Польщі).

Be Free (біл. Будзь Вольным)
Znich на Be Free у Львові, 2008
Жанр рок
Дати серпень—вересень
Місце проведення Україна Україна
Роки існування 2007–2009
Засновано Європейське радіо для Білорусі
Вебсайт
festsvabody.org/uk/

«Права быць свабодным» 2007 ред.

«біл. Права быць свабодным» 2007 р.:

Учасники ред.

Be Free 2008 ред.

Учасники ред.

9 серпня ред.

10 серпня ред.

«Be Free» 2009 ред.

Учасники ред.

22 серпня ред.

23 серпня ред.

Be Free 2010 ред.

Запланований фестиваль скасували влади Чернігова.[19][20][21][22]

Оцінки ред.

Рок-княжна Кася Камоцкая[be] як колумніст «naviny.by» у 2008 році давала таку оцінку фестивалю: «Туди приїжджає усталений набір фанів, усталений набір музикантів. Для української публіки це не цікаво».[23]

Продюсер «Ляписа Трубецкого» Євген Колмиков на прес-конференції в Мінську напередодні Be Free 2009 висловив думку, що проведення подібного роду фестивалю неможливо в Білорусі, так як «атмосфера музичного фестивалю передбачає розкутість, а тут було б величезна кількість міліції, і ця міліція створює фон, який взагалі не сприяє розслабленню».[24] Його думкам вторив Віталій Супрановіч, директор лейблу «БМАgroup[be-x-old]», так як відповідь влади на заявку незалежного фестивалю зазвичай приходить всього за кілька днів до початку запланованого заходу та навіть «в разі позитивної відповіді потрібно домовитися з музикантами, зробити рекламу і взяти ще десять погоджень, кожне з яких коштує певні гроші», до того ж «все одно немає гарантії, що через якийсь час після початку концерту не пропаде електрика або не трапиться ще щось».[24]

У той же час представник кампанії «Будзьма беларусамі![be-x-old]» Марія Садовська висловлювала надію на те, що фестиваль, який несе ідею свободи, «через якийсь час, коли це слово буде сприйматися нашою владою по-іншому», зможе бути організований і в Білорусії.[24]

Заборони ред.

Виїзд учасників на перший фестиваль у вересні 2007 року супроводжувався їх превентивними затриманнями на білоруській стороні.[25][5]

Останній фестиваль в 2010 році був зірваний чернігівської владою, котрі, по коментарі «Нашої Ниві» Віталія Супрановіча, співорганізатора події, знаходилися «в контакті з офіційною білоруською стороною», яка наполегливо порадив «не дозволяти фестиваль».[26] Про політичний відтінок заборон передавала і радіо «Свобода».[27] Олександр Кулінкович[be-x-old], фронтмен гурту «Neuro Dubel», у своїй колонці на «naviny.by» пов'язав скасування фестивалю з наближенням президентських виборів 2010 року.[28]

Визнання ред.

Концепція фестивалю була позитивно оцінена Сергієм Михалком, Олегом Скрипкою та іншими музикантами.[29]

Примітки ред.

  1. Еўрарадыё (23 серпня 2007). “Права быць свабодным” — новы фестываль беларускай музыкі ва Украіне (біл.). Європейське радіо для Білорусі. Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 24 січня 2020.
  2. Еврорадио (23 серпня 2007). "Право быть свободным" — новый фестиваль белорусской музыки в Украине (рос.). Європейське радіо для Білорусі. Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 24 січня 2020.
  3. Панкавец, Зьміцер; Арсень, Пахомаў (24 вересня 2007). У Луцку ўсё па-людзку. Рэпартаж і фота з рок-фэсту «Права быць свабодным» (біл.). Наша Ніва. Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 24 січня 2020.
  4. Фэст «Права быць свабодным» на беларуска-украінскай мяжы (біл.). Правозахисний центр «Вясна». 22 серпня 2007. Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 24 січня 2020.
  5. а б Вячорка, Франак; Пахомов, Арсений (24 вересня 2007). На рок-фест «Право быть свободным» вход был максимально затруднен (рос.). БелаПАН. Архів оригіналу за 2 червня 2017. Процитовано 24 січня 2020.
  6. Печанко, Сямён; Пілецкі, Алесь (11 серпня 2008). Be Free: Свабода пад дажджом і сонцам. Наша Ніва (біл.) (опубліковано опубліковано 2008-08-14) (30 (580)): 1, 11. Архів оригіналу за 19 січня 2020. Процитовано 21 січня 2020.
  7. Грахоўская, Віталіна (10 серпня 2008). Фотарэпартаж з фестывалю Be Free (біл.). Європейське радіо для Білорусі. Архів оригіналу за 16 вересня 2009. Процитовано 2 листопада 2019.
  8. Грахоўская, Віталіна (12 серпня 2008). Фотарэпартаж з фестывалю Be Free (дзень 2) (біл.). Європейське радіо для Білорусі. Архів оригіналу за 16 вересня 2009. Процитовано 2 листопада 2019.
  9. Владимирова, Надежда (16 серпня 2008). Быть свободным белорусский рок пока может только в Украине (рос.). БелаПАН. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 3 лютого 2020.
  10. Пять человек могут бесплатно попасть на фестиваль Be Free — 2009 (рос.). БелаПАН. 13 серпня 2009. Архів оригіналу за 5 березня 2019. Процитовано 18 грудня 2018.
  11. Пульша, Сергей (22 серпня 2009). В Чернигове открылся фестиваль Be Free. БелаПАН (рос.). TUT.BY. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 2 лютого 2020.
  12. Макарэвіч, Сяргей (12 серпня 2009). Канчатковая праграма фестываля Be-Free. Наша Ніва (біл.). TUT.BY. Архів оригіналу за 18 вересня 2009. Процитовано 3 лютого 2020.
  13. Наибольшее количество зрителей на фестивале Be Free в Чернигове собрала группа "Ляпис Трубецкой" (рос.). БелаПАН. 24 серпня 2008. Архів оригіналу за 5 березня 2019. Процитовано 16 листопада 2018.
  14. Студзінская, Іна (22 вересня 2009). Беларускія музыкі паехалі ў Чарнігаў [Belarusian musicians went to Chernigov] (біл.). Радіо «Свобода». Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 26 червня 2019.
  15. «Воплі Відоплясова» выступали под бело-красно-белым флагом (Фото) (рос.). Хартія 97. 24 серпня 2009. Архів оригіналу за 5 березня 2019. Процитовано 16 листопада 2018.
  16. Яр, Маша; Киянко, Кастусь; Витальев, Юрась (24 серпня 2009). Воплі Відаплясава на Be Free вучылі беларускую мову (біл.). Європейське радіо для Білорусі. Архів оригіналу за 16 вересня 2009. Процитовано 2 листопада 2019.
  17. Музычны фестываль Be Free-2010 не адбудзецца (Абноўлена) (біл.). Хартія 97. 14 липня 2010. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020.
  18. Фестываль Be Free адбудзецца 20-22 жніўня ў Чарнігаве (біл.). Будзьма беларусамі![be-x-old]. 19 травня 2010. Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 24 січня 2020.
  19. Euroradio (13 липня 2010). Charnihau authorities disrupt Be Free festival (англ.). Європейське радіо для Білорусі. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020.
  20. Еврорадио (13 липня 2010). Власти Чернигова сорвали фестиваль Be Free? (рос.). Європейське радіо для Білорусі. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020.
  21. Еўрарадыё (13 липня 2010). Улады Чарнігава сарвалі фэст Be Free? (біл.). Європейське радіо для Білорусі. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020.
  22. Макарэвіч, Сяргей (22 січня 2011). Музыка ў 2011-м (біл.). Наша Ніва. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 22 лютого 2020.
  23. Камоцкая, Кася (17 серпня 2008). Кася Камоцкая. ШОУ-БІЗ. Салідарны з рок-н-ролам? (біл.). naviny.by. Архів оригіналу за 30 березня 2015. Процитовано 3 лютого 2020.
  24. а б в Организаторы Be Free: фестиваль несет идею свободы (рос.). naviny.by. 14 серпня 2009. Архів оригіналу за 27 березня 2015. Процитовано 4 лютого 2020.
  25. Беларуская міліцыя не пускае моладзь на фэст “Права быць свабодным” (біл.). Радіо «Свобода». 22 вересня 2007. Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 24 січня 2020.
  26. Макарэвіч, Сяргей (13 липня 2010). Фестываль Be Free-2010 сёлета не адбудзецца (біл.). Наша Ніва. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020.
  27. Свабода, Радыё (14 липня 2010). Фэст Be Free ў Чарнігаве скасоўваюць з-за палітыкі (біл.). Радіо Свобода. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020.
  28. Куллинкович, Александр (18 липня 2010). Александр Куллинкович. ХРОНИКИ. Пернатый спецназ (рос.). naviny.by. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 10 лютого 2020.
  29. Be Free яднае ідэяй свабоды творчасці і самавыражэння (біл.). Правозахисний центр «Вясна». 18 серпня 2009. Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 27 січня 2020.

Посилання ред.