Смугач антарктичний
Смугач антарктичний[1] (Balaenoptera bonaerensis) — вид ссавців з родини смугачеві (Balaenopteridae) ряду китоподібні. Аж до 1990-х років був визнаний тільки один вид смугачів, малий смугач (Balaenoptera acutorostrata), проте, антарктичний смугач нині вважається окремим видом, і його можна відрізнити від малого смугача за трохи більшими розмірами і відсутністю чіткої білої плями на плавнику.
| Смугач антарктичний | |
|---|---|
| |
| |
| Розміри порівняно з людиною | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
| Інфраряд: | Китоподібні (Cetacea) |
| Родина: | Смугачеві (Balaenopteridae) |
| Рід: | Смугач (Balaenoptera) |
| Вид: | Смугач антарктичний (B. bonaerensis)
|
| Біноміальна назва | |
| Balaenoptera bonaerensis | |
| |
| Ареал | |
Опис ред.
Середня довжина самців: 8,5 м, вага — 6,85 тонн, максимальна довжина: 9.63 м. Середня довжина самиць: 9 м, максимальна довжина: 10.7 м, вага до 10 тонн.
Верхня сторона тіла темно-сіра, підчерев'я білого кольору, зі світлими прожилками на боках і блідими плавниками. Рострум вузький і загострений. Спинний плавець крючковидий і знаходиться приблизно на 2/3 довжини тіла від переду. Антарктичні смугачі мають більші черепа, ніж смугач малий.
Поширення ред.
Знайдений у всіх океанах південної півкулі; живе в прибережних і морських водах. У літню пору цей вид зустрічається поблизу кромки льоду або серед дрейфуючих льодів і в ополонках. Протягом літа, цей вид збирається з високою щільністю в антарктичних водах, щоб харчуватися, в той час як протягом зими він рухається на північ, в більш тропічні або помірні води, щоб розмножуватися. Не всі антарктичні смугачі мігрують і деякі з них можуть зимувати в Антарктиці.
Поведінка ред.
Зустрічається поодинці або парами, хоча скупчення у сотню китів може відбутися під час годівлі. Дієта складається в основному з криля (близько 94 % за вагою, інша здобич — Euphasi frigida і Thysanoessa macrura). У свою чергу на них можуть полювати косатки (Orcinus orca). B. bonaerensis може плавати зі швидкістю до 20 кілометрів на годину і може занурюватися під воду до 20 хвилин, хоча його занурення зазвичай тривають всього кілька хвилин. Це допитливий вид і, як відомо, часто підходить до човнів. Для комунікації виробляє широкий спектр звуків.
Відтворення ред.
Період розмноження: зима. Період вагітності становить десять місяців. Як правило народжується одне дитинчати, хоча близнюки і трійнята можуть іноді траплятися. Дитинчата звичайно ссуть молоко протягом п'яти місяців і залишаються з матір'ю на строк до двох років. Молодь досягає статевої зрілості у віці від 7 до 8 років. Тривалість життя близько 50 років. Найстарішому дослідженому антарктичному смугачу було 73 років.
Загрози та охорона ред.
Комерційні і наукові вилови є основними загрозами. Як і всі китоподібні, тварини також уразливі до хімічного і шумового забруднення. Зміна клімату також може бути серйозною загрозою для B. bonaerensis. Підвищенням температури та зменшення морського льоду означає, що вид може втратити від 5 до 30 відсотків пов'язаного з морським льодом середовища проживання протягом наступних 40 років. Це також може вплинути на кількість антарктичного криля (Euphausia superba). B. bonaerensis перераховано в Додатку I Конвенції про міжнародну торгівлю видами, що знаходяться під загрозою зникнення (СІТЕС), таким чином міжнародна торгівля цим видом повинна бути під жорстким контролем. Проте, Японія в даний час має застереження проти цієї пропозиції.
Примітки ред.
- ↑ Решетило, О. Зоогеографія : навч. посіб. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2013. — С. 159.
Джерела ред.
- Descoteaux, R. 2009. "Balaenoptera bonaerensis" (On-line), Animal Diversity Web [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Balaenoptera bonaerensis | ARKive (англ.)
- Cooke J. G., Zerbini A. N., Taylor B. L. (2018). Balaenoptera bonaerensis. The IUC. Архів оригіналу за 29 листопада 2019. Процитовано 29.01.2021.