Auto-Union (гоночні автомобілі 1930-х років)

Auto-Union (гоночні автомобілі 1930-х років) вироблялись компанією Auto Union впродовж 1934–1939 років. Їхню конструкцію розробило конструкторське бюро компанії Horch на основі проекту Фердинанда Порше.

Auto-Union Typ C

ІсторіяРедагувати

 
Auto-Union у музеї Порше

Восени 1931 компанія Wanderer уклала угоду на створення гоночного авто з новоствореним Dr. Ing. h.c. F. Porsche GmbH. Після створення влітку 1932 спілки Auto Union AG дія угоди перейшла на неї, але через Велику депресію створення гоночного авто відклали.

Для гарантування своєї компанії від фінансових ризиків Фердинанд Порше разом з своїм менеджером Адольфом Розенбергом заснували 8 листопада 1932 Hochleistungsfahrzeugbau GmbH (HFB), яке мало займатись гоночним Р-автомобілем згідно нового регламенту гонок 1934 у формулі 750 кг (маса порожнього автомобіля). На нього запланували встановити V16-мотор об'ємом 4,4 л з наддуванням компресором Roots. На березень 1933 після розгляду ескізних пропозицій Auto Union виділила 75.000 марок. Перші випробовування авто провели у Нюрбургринзі 1933/34 роках. Гоночний Auto Union 1934 був єдиним представником Німеччини, бо компанія Mercedes-Benz не встигла підготувати своє авто.

На початку 1934 появився мотор типу А — V16 потужністю 295 к.с. об'ємом 4,4 л. На 1935 мотор тип В отримав об'єм 5 л і потужність 373 к.с., а 1936 мотор типу С мав мотор у 6 л при 520 к.с. Мотор розміщувався у задній частині авто, а за диференціалом розміщувалась 5-ступінчаста коробка передач. За водієм у центрі ваги авто розміщувався 280-л бензобак, завдяки чому вага пального не впливала на поведінку авто.

Передня підвіска конструкції Порше мала малу масу і високу надійність. Задні колеса кріпились на поздовжніх важелях і поперечною листовою ресорою (1934/35), заміненою на торсіони (1936/37). На чотирьох колесах стояли двоконтурні барабанні гальма.

Шасі складалось з двох 75 мм поздовжніх труб, які були з'єднані з поперечними трубами зварними і болтовими з'єднаннями. Вони виконували роль додаткового радіатора до 1936, коли їх замінили тканинними шлангами через протікання води у зварних швах.

Тип Auto Union С 1935 був найуспішнішим гоночним авто Німеччини, вигравши 3 з 5 Гран-Прі, половину кільцевих гонок і всі гірські, де брали участь. Також було встановлено 30 світових рекордів.

Auto Union Typ DРедагувати

Через введення нової формули з 3-л мотором з компресором чи 4,5 л без компресора головний конструктор гоночного відділу Auto Union Роберт Еберан розробив модель Auto Union Typ D з 12V мотором об'ємом 3,0 л з нахилом блоків циліндрів 60° з трьома розподільчими валами — центральний для впускних клапанів і два бічні для випускних. Використовували двоступеневий нагнітач Roots (1,67 атм). У задній підвісці було застосовано поздовжні важелі з тягами Панара і осями Де Діон.

Технічні дані Auto-Union Typ AРедагувати

 
Typ A на Гран-Прі Франції. 1934
 
Auto-Union. 1937
Розміри Параметри
Рік випуску 1934
Мотор 16-циліндровий, 32 клапанний, V-подібний з кутом 45°,
Об'єм мотору 4358 см
Діаметр циліндру×хід 68 × 75 мм
Колінчастий вал втулки з CrNi сталі
Газорозподільний механізм центральний розподільчий вал, OHV (Over Head Valve)
Ступінь стиску 7,0:1
Паливна суміш два карбюратори Solex
Наддування роторно-кулачковий нагнітач
Система запалювання два магнето
Потужність 295 к.с. (220 кВт) при 4500 об/хв
Момент сили 530 Нм при 2700 об/хв
Коробка передач 5-ступінчаста, механічна, позаду мотору
Максимальна швидкість 280 км/год
Передня підвіска Торсіонно-важільного типу
Задня підвіска Підпружинені маятникові півосі
Гальма 400-мм барабанного типу системи Порше з гідроприводом
Амортизатор Фрикційний
Шасі Трубчасто-просторова конструкція, головні труби діаметром 75 мм
Маса поржнього авто 825 кг

Технічні дані Auto-Union Typ ВРедагувати

 
16-циліндровий мотор
 
Auto-Union Typ В
Розміри Параметри
Рік випуску 1935
Мотор 16-циліндровий, 32 клапанний, V-подібний з кутом 45°
Об'єм мотору 4956 см³
Діаметр циліндру×хід 72,5 × 75 мм
Колінчастий вал підшипники
Газорозподільний механізм центральний розподільчий вал, OHV (Over Head Valve)
Ступінь стиску 8,95:1
Паливна суміш два карбюратори Solex
Наддування роторно-кулачковий нагнітач
Система запалювання два магнето
Потужність 375 к.с. (276 кВт) при 4800 об/хв
Момент сили 660 Нм при 2700 об/хв

Технічні дані Auto-Union Typ СРедагувати

 
Гірський гоночний Auto-Union Typ С. (Подвійні задні колеса)
 
Панель приладів
Розміри Параметри
Рік випуску 1936-1937
Мотор 16-циліндровий, 32 клапанний, V-подібний з кутом 45°,
Об'єм мотору 6010 см³
Діаметр циліндру×хід 75 × 85 мм
Колінчастий вал
Газорозподільний механізм центральний розподільчий вал, OHV (Over Head Valve)
Ступінь стиску 9,2:1
Паливна суміш два карбюратори Solex
Наддування роторно-кулачковий нагнітач
Система запалювання два магнето
Потужність 485/520 к.с. (357/382 кВт) при 5000 об/хв
Момент сили 853 Нм при 2700 об/хв
Коробка передач 5-ступінчаста, механічна, позаду мотору
Максимальна швидкість 340 км/год
Шасі Трубчаста рама з алюмінієвими листами
Колісна база 2900 мм
Колія 1420 мм
Довжини×Ширина×Висота 3920 × 1690 × 1020 мм
Бензобак 200 л
Маса поржнього авто 824 кг

Технічні дані Auto-Union Typ DРедагувати

 
Typ D. Вид ззаду
 
Typ D. 12-циліндровий мотор
 
Р. Караччіола і Б. Розенмаєр на Auto-Union Typ D
Розміри Параметри
Рік випуску 1939
Мотор 12-циліндровий, 24 клапанний, V-подібний з кутом 60°,
Об'єм мотору 2990 см³
Діаметр циліндру×хід 65 × 75 мм
Колінчастий вал на підшипниках
Газорозподільний механізм центральний розподільчий вал, OHV (Over Head Valve)
Ступінь стиску 7,0:1
Паливна суміш два карбюратори Solex
Наддування подвійний роторно-кулачковий нагнітач
Потужність 485 к.с. (357 кВт) при 7000 об/хв
Момент сили 550 Нм при 4000 об/хв
Коробка передач 5-ступінчаста, механічна, позаду мотору
Максимальна швидкість 340 км/год
Передня підвіска Торсіонно-важільного типу
Задня підвіска поздовжні важелі з тягами Панара і осями Де Діон.
Гальма барабанного типу з гідроприводом
Амортизатори гідравлічні (передні), комбіновані гідравлічно-фрикційні (задні)
Шасі Трубчато просторова конструкція, головні труби діаметром 75 мм
Маса поржнього авто 850 кг
Колісна база 2800 мм
Довжина×ширина×висота 4200 × 1660 × 1060 мм
Колія 1390 мм

Гонщики на Auto-UnionРедагувати

Країна Гонщик Проведено гонок
  Ганс Штук 43
  Бернд Роземейєр 33
  Акілле Варці 21
  Рудольф Гассе 20
  Герман Пауль Мюллер 18
  Ернст фон Деліус 14
  Таціо Нуволарі 12
  Германн фон Лайнінген 7
  Август Момбергер 6
  Луїджи Фаджоллі 4
  Хрістіан Кауц 4
  Георг Маєр 4
  Вільгельм Себастіан 3
  Пауль Піч 2
  Ульріх Бігалке 2
  Ернст Г. Бурггаллер 1

Післявоєнний періодРедагувати

Після завершення війни гоночні автомобілі Auto-Union, запчастини, комплектуючі до них були вивезені до СРСР. У Німеччині залишився два Type D і один Type С, що стояв у музеї Мюнхена. Воно було сильно пошкоджене при бомбардуваннях і відновлене у 1979/80 рр. компанією Audi NSU.

Гірський гоночний 16-циліндровий автомобіль, що був поєднанням типів С і D, віддали 1991 з Риги в обмін на виготовлену в Audi копію. Ще два Typ D колекціонер Пауль Карассік (англ. Paul Karassik) вивіз до США.З 1990 почались контакти з Audi відносно їхньої реставрації, завершеної у 1993 і 1994 роках.

Обидва гоночних автомобілів були відтіснені на Ейфель Класик 1 жовтня 1994 на Нюрбургринзі вперше після 1939 назад до початку. Їх представили на Eifel Klassik на Нюрбургринг 1 жовтня 1994 вперше з 1939 р.

До 2012 Audi викупило три з п'яти збережених гоночних автомобілів Auto-Union.

За приватні пожертвування в 1.450.000 євро було збудовано репліку Typ С для музею August-Horch-Museum у Цвікау.

ДжерелаРедагувати

  • Stefan Knittel: Auto Union Grand Prix Wagen. Schrader & Partner, München 1980, ISBN 3-922617-00-X, S. 30 (Einheiten teilweise umgerechnet).
  • Karl-Heinz Edler, Wolfgang Roediger: Die deutschen Rennfahrzeuge. Fachbuchverlag Leipzig, 1990, ISBN 3-343-00435-9.
  • Richard von Frankenberg: Die ungewöhnliche Geschichte des Hauses Porsche. Motorbuch Verlag, Stuttgart 1969.
  • L. Boschen, J. Barth: Das große Buch der Porsche-Sondertypen und -Konstruktionen. Motorbuch Verlag, Stuttgart 1984, ISBN 3-87943-805-6.
  • Jonathan Wood: Deutsche Automobile. Unipart-Verlag, Stuttgart 1986, ISBN 3-8122-0184-4.
  • Peter Kirchberg: Grand-Prix-Report Auto-Union 1934–1939. Transpress Verlagsgesellschaft 1982, ISBN 3-87943-876-5.
  • Peter Kirchberg (Hrsg.): Bernd Rosemeyer — Die Schicksalsfahrt. Delius Klasing Verlag, 2008, ISBN 978-3-7688-2505-4.
  • Peter Vann: Neusilber. Motorbuch Verlag, Stuttgart 2001, ISBN 3-613-02161-7.

ПосиланняРедагувати