Рік 988 · 989 · 990 — 991 — 992 · 993 · 994

Десятиліття 970-ті · 980-ті — 990-ті — 1000-ні · 1010-ті

Століття VIII · IX —  X — XI · XII

Тисячоліття 1-ше до н. е. — 1-ше — 2-ге

991 в інших календарях
Григоріанський 991 CMXCI
Римський
Ab urbe condita
1744
Візантійський 6499 – 6500
Вірменський 440 ԹՎ ՆԽ

Китайський 3687 – 3688
庚寅 – 辛卯
Ефіопський 983 – 984
Єврейський 4751 – 4752
Індійські
- Вікрам самват 1046 – 1047
- Шака самват 913 – 914
- Калі Юґа 4092 – 4093

Перський

369 – 370

Рунічний

1241

Французький

-801 – -800

Ісламський

380 –381

Раннє Середньовіччя  • Епоха вікінгів  • Золота доба ісламу  • Реконкіста

Геополітична ситуаціяРедагувати

Візантію очолює Василій II Болгаробійця. Малолітній Оттон III є формальним правителем Священній Римській імперії. Королем Західного Франкського королівства став, принаймні формально, Гуго Капет.

Апеннінський півострів розділений між численними державами: північ належить Священній Римській імперії, середню частину займає Папська область, на південь від Римської області лежать невеликі незалежні герцогства, деякі області на півночі та на півдні належать Візантії, інші окупували сарацини. Південь Піренейського півострова займає займає Кордовський халіфат на чолі з Хішамом II. Північну частину півострова займають королівство Астурія і королівство Галісія та королівство Леон, де править Бермудо II. Королівство Англія очолює Етельред Нерозумний.

У Київській Русі триває правління Володимира. У Польщі править Мешко I. Перше Болгарське царство частково захоплене Візантією, в іншій частині править цар Самуїл. У Хорватії править король Степан Држислав. Великим князем мадярів є Геза.

Аббасидський халіфат очолив аль-Кадір, в Єгипті владу утримують Фатіміди, в Середній Азії — Саманіди, починається становлення держави Газневідів. У Китаї продовжується правління династії Сун. Значними державами Індії є Пала, Пратіхара, Чола. В Японії триває період Хей'ан.

ПодіїРедагувати

НародилисьРедагувати

Докладніше: Народилися 991 року

ПомерлиРедагувати

Докладніше: Померли 991 року

ПриміткиРедагувати

  1. Louis Bréhier, «Vie et mort de Byzance», на http://bibliotheque.uqac.ca, Albin Michel, 1946