Сун
Період п'яти династій і десяти держав Flag
960 – 1279 Династія Юань Flag
Розташування Сун
Північна Сун у 1111 році
Столиця Бяньцзін (汴京)
(960–1127)

Ліньань (臨安)
(1127–1276)
Мови китайська
Релігії Буддизм, Даосизм, Конфуціанство
Форма правління монархія
Імператор
 - 960–976 Імператор Тайцзу
Імператор Тайцзун
Імператор Чженьцзун
Імператор Женьцзун
Імператор Їнцзун
Імператор Шеньцзун
Канцлер
 - – Цай Цзін,
 - – Фань Чжун'янь,
Хань Точжоу,
 - – Лі Фан,
Цінь Хуей,
Сима Гуан,
Історія
 - Чжао Куанїнь захопив трон Пізньої Чжоу 960
 - Інцидент з Цзінкан 1127
 - Здача Ліньаня 1276
 - Битва при Ямень, розгром Сун 1279
Населення
 - 1041 100 000 000 осіб
Валюта Цзяоцзі, Хуейцзі
Історія Китаю
Історія Китаю:
Епоха неоліту
Три правителі і п'ять імператорів
Династія Ся
Династія Шан
Династія Чжоу
Східна Чжоу Період Чуньцю
Період Чжаньго
Династія Цінь
(Династія Чу) — смутний час
Династія Хань Західна Хань
Династія Сінь, Ван Ман
Східна Хань
Епоха трьох держав Династія Вей Династія Шу Династія У
Західна Цзінь
Шістнадцать варварських держав Східна Цзінь
Південні і Північні династії
Династія Суй
Династія Тан
Республіка Китай

Династія Сун (кит. 宋朝, піньїнь: Sòng Cháo; 9601279) — імператорська династія в Китаї 10 — 13 століття. Постала після періоду П'яти династії і десяти королівств у 960 році і була знищена силами монгольської держави Юань у 1279 році. Китай часів правління династії Сун називають Імперією Сун. Знаковими подіями в історії цієї династії вважається випуск перших у світі паперових грошей, заснування постійного китайського морського флоту та делегування перших морських дослідницьких місій за кордон.

Зміст

ІсторіяРедагувати

Хронологію династії Сун поділяють на 2 періоди: Північну Сун (北宋, 960—1127), і Південну Сун (南宋, 1127—1279). Протягом періоду існування Північної Сун столиця держави знаходилась у північнокитайському місті Бяньцзін, сучасному Кайфені, а Імператори династії контролювали більшу територію внутрішнього Китаю. В часи Південної Сун північно китайські території були завойовані маньчжурською державою Цзінь, і столиця династії була перенесена на берега річки Янцзи, у південнокитайське місто Ліньань, сучасний Ханчжоу; колиска китайської цивілізації, долина річки Хуанхе, була втрачена, але імператори династії Сун контролювали 60 % населення Китаю і володіли багатими сільськогосподарськими землями.

Протягом 10 — 11 століть, завдяки господарському розвитку південнокитайських та індокитайських земель, населення держави Сун зросло вдвічі і сягало 100 мільйонів осіб. Це стало поштовхом до соціально-економічної революції. Зросла роль місцевої знаті у керуванні регіонами. Цьому значною мірою сприяли реформи Ван Аньши.

ФілософіяРедагувати

Завдяки появі друкарського пресу набула поширення наукова і художня література. Філософи Чен І та Чжу Сі збагатили конфуціанство новими ідеями і спричинилися до формування неоконфуціанства. В часу кризи династії діяв оригінальний соціальний мислитель Ден Му.

НаукаРедагувати

Видатними вченими цього часу є Шень Куо та Су Сун. Значного розвитку набула алгебра, яскравим її дослідником був Цінь Цзюшао.

Талановитими географами були Чжао Жугуа та Чжоу Цюйфей, що уславилися фундаментальними працями з опису сусідних країн південо-східної та східної Азії.

МедицинаРедагувати

Водночас розвивається медицина, одним з відоміших її представників був Лі Гао. При цьому в значній мірі продовжувалися традиції часів династій Суй та Тан, особливо в застосувані припікання та акупунктури. Відомими майстрами цього були: Ван Вейї (987—1067), Сі Хун, Ван Чжічжун.

Культура та мистецтвоРедагувати

Отримала розвиток культура, мистецтво (Ван Сімен, Ван Шень), технології. Особливо Північна Сун відома численними поетами, зокрема Лу Ю, Су Ши, Цінь Гуань, Південна Сун — Вень Тяньсянєм, Чень Юй-і, Дай Фугу. Починаючи з перших представників династії організовуються великі бібліотеки. У 978 році було відкрито імператорську бібліотеку, яка містила 800 тисяч сувоїв-цзюаней. Швидко розвивається справа книгодрукування. У Південній Сун нараховувалося 173 типографії.

За часів цієї династії створювали свої шедеври художники (Чжоу Веньцзюй, Хуей-цзун, Лі Гун-лін, Сюй Даонін, У Цзунюань, Чжан Дзедуань, Чжао Менцзянь, Су Ханьчен, Лі Сун, Лян Кай, Лю Сун'ян, І Юаньцзі, Ян Веньгуй, Муці Фанчань, Су Ханьчень 蘇漢臣). Набув розвитку так званий чаньський живопис, особливо в епоху Південної Сун. Яскравим представником цього напрямку був Юйцзянь.

Надзвичайного розвитку набуло виготовлення порцелянових виробів. За якістю вони переважали усі на той час існуючі. Особливо шанувалися вироби з округу Дінчжоу.

ІмператориРедагувати

Посмертне ім'я Особисте ім'я Роки правління Девіз і роки правління
Тайцзу
太祖 Tàizǔ
Чжао Куан'їнь
趙匡義 Zhào Kuāngyì
960976
  • Цзяньлун (建隆 Jiànlóng) 960963
  • Цяньде (乾德 Qiándé) 963968
  • Кайбао (開寶 Kāibǎo) 968976
Тай-цзун
太宗 Tàizōng
Чжао Куан'ї
趙匡義 Zhào Kuāngyì
976997
  • Тайпінсінго (太平興國 Tàipíngxīngguó) 976984
  • Юнсі (雍熙 Yōngxī) 984988
  • Дуаньгун (端拱 Duāngǒng) 988990
  • Чуньхуа (淳化 Chúnhuà) 990995
  • Чжідао (至道 Zhìdào) 995997
Чжень-цзун
真宗 Zhēnzōng
Чжао Хен
趙恆 Zhào Héng
9971022
  • Сяньпін (咸平 Xiánpíng) 9971003
  • Цзінде (景德 Jǐngdé) 10031007
  • Дачжунсянфу (大中祥符 Dàzhōngxiángfú) 10071016
  • Тяньсі (天禧 Tiānxǐ) 10161021
  • Цяньсін (乾興 Qiánxīng) 10211022
Жень-цзун
仁宗 Rénzōng
Чжао Чжень
趙禎 Zhào Zhēn
10221063
  • Тяньшен (天聖 Tiānshèng) 10231032
  • Міндао (明道 Míngdào) 10321033
  • Цзін'ю (景祐 Jǐngyòu) 10341038
  • Баоюань (寶元 Bǎoyuán) 10381040
  • Кандін (康定 Kāngdìng) 10401041
  • Цінли (慶曆 Qìnglì) 10411048
  • Хуан'ю (皇祐 Huángyòu) 10491054
  • Чжіхе (至和 Zhìhé) 10541056
  • Цзяю (嘉祐 Jiāyòu) 10561063
Їн-цзун
英宗 Yīngzōng
Чжао Шу
趙曙 Zhào Shù
10631067
  • Чжипін (治平 Zhìpíng) 10641067
Шень-цзун
神宗 Shénzōng
Чжао Сюй
趙頊 Zhào Xū
10671085
  • Сінін (熙寧 Xīníng) 10681077
  • Юаньфен (元豐 Yuánfēng) 10771085
Чже-цзун
哲宗 Zhézōng
Чжао Сюй
趙頊 Zhào Xū
10851100
  • Юанью (元祐 Yuányòu) 10681094
  • Шаошен (紹聖 Shàoshèng) 10941098
  • Юаньфу (元符 Yuánfú) 10981100
Хуей-цзун
徽宗 Huīzōng
Чжао Цзі
趙佶 Zhào Jí
11001125
  • Цзяньчжунцзінго (建中靖國 Jiànzhōngjìngguó) 11001101
  • Чуннін (崇寧 Chóngníng) 11011106
  • Дагуань (大觀 Dàguān) 11061110
  • Чженхе (政和 Zhènghé) 11101118
  • Чунхе (重和 Chónghé) 11181119
  • Сюаньхе (宣和 Xuānhé) 11191125
Цінь-цзун
欽宗 Qīnzōng
Чжао Хуань
趙桓 Zhào Huán
11251127
  • Цзинкан (靖康 Jìngkāng) 11251127
Гао-цзун
高宗 Gāozōng
Чжао Гоу
趙構 Zhào Gòu
11271162
  • Цзін'янь (靖炎 Jìngyán) 11271130
  • Шаосин (紹興 Shàoxīng) 11301162
Сяо-цзун
孝宗 Xiàozōng
Чжао Шень
趙昚 Zhào Shèn
11621189
  • Лунсін (隆興 Lóngxīng) 11631164
  • Цяньдао (乾道 Qiándào) 11651173
  • Чуньси (淳熙 Chúnxī) 11741189
Гуан-цзун
光宗 Guāngzōng
Чжао Дунь
趙惇 Zhào Dūn
11891194
  • Шаосі (紹熙 Shàoxī) 11901194
Нін-цзун
寧宗 Níngzōng
Чжао Куо
趙擴 Zháo Kuó
11941224
  • Цін'юань (慶元 Qìngyuán) 11951200
  • Цзятай (嘉泰 Jiātài) 12011204
  • Кайсі (開禧 Kāixǐ) 12051207
  • Цзядін (嘉定 Jiādìng) 12081224
Лі-цзун
理宗 Lǐzōng
Чжао Юнь
趙昀 Zhào Yún
12241264
  • Баоцін (寶慶 Bǎoqìng) 12251227
  • Шаодін (紹定 Shàodìng) 12281233
  • Дуаньпін (端平 Duānpíng) 12341236
  • Цзясі (嘉熙 Jiāxī) 12341240
  • Чунью (淳祐 Chúnyòu) 12411252
  • Баою (寶祐 Bǎoyòu) 12531258
  • Кайцін (開慶 Kāiqìng) 1259]
  • Цзіндін (景定 Jǐngdìng) 12601264
Ду-цзун
度宗 Dùzōng
Чжао Ці
趙祺 Zhào Qí
12641274
  • Сяньчунь (咸淳 Xiánchún) 12641274
Гун-цзун
恭宗 Gōngzōng
Чжао Сянь
趙顯 Zhào Xiǎn
12741276
Дуань-цзун
端宗 Duānzōng
Чжао Ші
趙昰 Zhào Shì
12761278
  • Цзін'янь (景炎 Jǐngyán) 12761278
Хуай-цзун
懷宗 Huaizong
Чжао Бін
趙昺 Zhào Bǐng
12781279
  • Сянсін (祥興 Xiángxīng) 12781279

ПохованняРедагувати

11 березня 2017 року — в місті Чучжоуу (провінція Аньхой) на сході Китаю археологи виявили стародавню гробницю з керамічної цегли у формі судна вік якої складає понад 700 років

Її висота 1,6 метра, довжина 3,7 метра. На місці розкопок також виявлені глиняні глечики, бронзове дзеркало, уламки виробів з порцеляни.[1]

Джерела та літератураРедагувати

  • Рубель В. А. Історія Середньовічного Сходу. — Київ: Либідь, 2002.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати