Відкрити головне меню
   Царство У на 262 р.
Історія Китаю
Історія Китаю:
Епоха неоліту
Три правителі і п'ять імператорів
Династія Ся
Династія Шан
Династія Чжоу
Східна Чжоу Період Чуньцю
Період Чжаньго
Династія Цінь
(Династія Чу) — смутний час
Династія Хань Західна Хань
Династія Сінь, Ван Ман
Східна Хань
Епоха трьох держав Династія Вей Династія Шу Династія У
Західна Цзінь
Шістнадцать варварських держав Східна Цзінь
Південні і Північні династії
Династія Суй
Династія Тан
Республіка Китай

Ву, або Східна Ву (кит. трад. 東吳, спр. 东吴, піньїнь: Dōng Wú, Кір.: Дун У, К.-Ц.: Дон Ву), — одна з трьох китайських держав епохи Тридержавності, існування якої датується 222 р. — 280 р. н. е.

Початок держави Ву було покладено воєначальником Сунь Це (孙策 Sūn Cè), який під час загального повстання проти династії Хань у кінці ІІ століття захопив Цзяндун — землі на південь від нижньої течії Янцзи. У 200 році йому успадкував Сунь Цюань (孙权 Sūn Quán), який став поступово прибирати до своїх рук сусідні області. У 208 р. у важливій битві при Чібі армія Сун Цюаня у союзі із армією Лю Бея (засновника царства Шу) завдала поразки армії Цао Цао (засновнику царства Вей).

У 219 р. Сун Цюань зміг відбити у Цао Цао Цзінчжоу, а через десять років, у 229 р., він вирішив офіційно проголосити себе імператором. Сунь Цюань прийняв тронне ім'я Да-ді(大帝 Dà-dì), а свою державу назвав Ву. Столицею країни він призначив місто Цзяньє (сучасний Нанкін).

Держава Ву, спираючись на такий важливий і природний кордон як річка Янцзи, створила річковий флот і стала нападати на царство Вей. У той же час Ву прагнула поширити свій вплив на південь від Янцзи. Займана Ву територія охоплювала сучасні провінції у середній та нижній течіях Янцзи, а також Фуцзянь, Ґуандун і Ґуансі-Чжуанський автономний район. У період правління ханьської династії цей регіон Китаю був мало освоєний. Нечисленне населення займалося головним чином підсічно-вогневим землеробством. В епоху нестабільності сюди часто прямували переселенці з півночі, що сприяло загальному піднесенню області. Однак щільність населення та умови землеробства на території держави Ву все-таки сильно поступалися сусідам. У цьому і полягала головна слабкість цього царства.

Розташована на краю китайської цивілізації держава Ву не могла протистояти багатшому та процвітаючому північно-китайському царству Вей (з 265 р. відоме як Цзинь). У 280 р. у Ву вторглися одразу декілька армій Цзінь під командуванням полководця Ду Юя. Цзіньський флот підтримував сухопутні війська Ду Юя і практично блокував флот Ву. Останній правитель Ву — Сун Хао (孙皓 Sūn Hào) завзято захищався, але врешті був взятий у полон. Цзіньці відвезли його у Лоян, зберігши йому життя. На цьому держава Ву припинила своє існування.

КультураРедагувати

У цей час до Китаю проникають буддистські школи. Під впливом індійських місіонерів розвиваються нові напрямки мистецтва. Вони значний вплив справили на художника того часу, новатора живопису Цао Бусіна.

Імператори УРедагувати

Посмертне ім'я Особисте ім'я Період правління Девіз правління та роки девізу
Історично використовується особисте ім'я
Да-ді
大帝 Dàdì
Сун Цюань
孫權 Sūn Quán
222252
  • Хуанву (黃武 Huáng-wǔ) 222229
  • Хуаньлун (黃龍 Huánglóng) 229231
  • Цзяхе (嘉禾 Jiāhé) 232238
  • Чіу (赤烏 Chìwū) 238251
  • Тайюань (太元 Tàiyuán) 251252
  • Шеньфен (神鳳 Shénfèng) 252
Куайцзи-ван
會稽王 Kuàijī Wáng
чи Хоугуань-хоу
候官侯 Hòuguān Hóu
Сунь Лян
孫亮 Sūn Liàng
252258
  • Цзяньсин (建興 Jiànxīng) 252253
  • Уфен (五鳳 Wǔfèng) 254256
  • Тайпін (太平 Tàipíng) 256258
Цзин-ді
景帝 Jǐngdì
Сунь Сю
孫休 Sūn Xiū
258264
  • Юн'ань (永安 Yǒng'ān) 258264
Учен-хоу
烏程侯 Wūchéng Hóu
чи Гуймін-хоу
歸命侯 Gūimìng Hóu
Сунь Хао
孫皓 Sūn Hào
264280
  • Юаньсин (元興 Yuánxīng) 264265
  • Ганьлу (甘露 Gānlù) 265266
  • Баодин (寶鼎 Bǎodǐng) 266269
  • Цзяньхен (建衡 Jiànhéng) 269271
  • Фенхуан (鳳凰 Fènghuáng) 272274
  • Тяньце (天冊 Tiāncè) 275276
  • Тяньсі (天璽 Tiānxǐ) 276
  • Тяньцзи (天紀 Tiānjì) 277280