5-та армія (США)
5-та а́рмія США (англ. Fifth United States Army) або Півні́чна а́рмія США (англ. United States Army North) — військове об'єднання армії США, основний компонент сухопутних військ Північного Командування Збройних сил США на території США, яка відповідає за територіальну оборону континентальних Сполучених Штатів.
| 5-та армія США United States Fifth Army | |
|---|---|
 Нарукавний шеврон 5-ї армії | |
| На службі | 4 січня 1943 — жовтень 1945 червень 1946 — по т. ч. |
| Країна |  США |
| Належність | Регулярна армія США |
| Вид |  Армія США |
| Тип | сухопутні війська |
| Чисельність | польова армія |
| У складі | 15-та група армій Північне Командування Збройних сил США |
| Гарнізон/Штаб | форт Сем Х'юстон, Техас |
| Гасло | «Під час миру готуйся до війни» («In Peace Prepare For War») |
| Війни/битви | Друга світова війна Італійська кампанія Висадка союзників в Італії Операція «Аваланч» Лінія Вольтурно Зимова лінія Бої за Монте-Кассіно Готська лінія Північно-Італійська операція |
| Вебсайт | www.arnorth.army.mil |
| Командування | |
| Визначні командувачі |  генерал Марк Вейн Кларк генерал Лучіан Траскотт генерал Джон Портер Лукас |
| Знаки розрізнення | |
| Відзнака армії | United States Army North DUI.png |
Історія
ред.5-та армія американських збройних сил сформована 4 січня 1943 року і стала першим об'єднанням такого рівня сформованим поза межами Сполучених Штатів. Офіційно активація армії, на яку покладалося завдання ведення операцій в Алжирі та Марокко, сталася в місті Уджда, у Французькому Марокко. Згодом на неї також поклали завдання планування вторгнення американських військ до материкової Італії, поки решта американської армії готувалась до висадки морського десанту в Сицилію. Протягом весни-літа 1943 року армія готувала особовий склад до проведення масштабної морської десантної операції.
З початком вторгнення на Апеннінський півострів, частини армії взяли участь у запеклих боях та битвах Італійського театру війни, які більше нагадували Західний фронт часів Великої війни, ніж маневрену та динамічну тактику дій на заході та сході Європейського театру. У вересні 1943 року армія висадилася у Салерно силами 6-го американського генерал-майора Е. Долі та 10-го британського генерал-лейтенанта Річарда Маккрірі корпусів. У ході затятих боїв проти німецького Вермахту військам об'єднання вдалося поступово продавити оборону противника та просунутися вглиб території Італії.
З цього час і до завершення війни на території Італії, 5-та армія билася проти військ Головнокомандування Вермахту «Південь» генерал-фельдмаршала А. Кессельрінга. Американці змагалися пліч-о-пліч із британськими військами 8-ї армії, Індійської армії, новозеландськими, французькими, польськими та бразильськими військами проти німецько-італійських військ.
В останній битві цієї кампанії — Північно-Італійській операції, яка стартувала у квітні 1945 року, американська армія у взаємодії з 8-ю британською армією генерал-лейтенанта Р. Маккрірі билася проти групи армій «C» генерал-полковника Г. фон Фітингофа, яку розгромили спільними зусиллями та тим закінчили війну у Північній Італії. Ціна перемоги була надзвичайно висока для 5-ї армії, за 602 дні боїв на півострові вона зазнала втрат 109 642 чоловіки, серед яких 19 475 загинули в бою або померли від ран.
У вересні 1945 року штаб повернувся до Сполучених Штатів і 2 жовтня 1945 року він був дезактивований.
Склад армії на серпень 1944
ред.(Входила до 15-ї групи армій)
5-та армія — (генерал-лейтенант Марк Вейн Кларк)
2-й армійський корпус — (генерал-майор Джофрі Кіз)
34-та піхотна дивізія — (генерал-майор Чарльз Боулт)
88-ма піхотна дивізія — (генерал-майор Джон Слоан)
91-ша піхотна дивізія — (генерал-майор Лівсі)
4-й армійський корпус — (генерал-майор Вілліс Кріттенбергер)
- 13-й британський армійський корпус — (генерал-лейтенант Сідней Кіркмен)
1-ша британська піхотна дивізія — (генерал-майор Чарльз Лоувен)
6-та британська бронетанкова дивізія — (генерал-майор Гораціус Мюррей)- 8-ма індійська піхотна дивізія — (генерал-майор Дадлі Расселл)
- Резерв групи армій
1-ша американська бронетанкова дивізія — (генерал-майор В. І. Прічард)
.svg){kind=small}
11 червня 1946 року армія була реактивована в Чикаго під командуванням генерал-майора Дж. Лукаса, колишнього командира 6-го корпусу на початковій фазі операції «Шінгл». З 1 січня 1957 року їй повернули найменування 5-ї польової армії. У післявоєнний час головним завданням цієї армії було керівництво, контроль та підготовка усіх резервних частин армії США. З червня 1971 року штаб-квартиру армії перемістили до форту Сем Х'юстон у Техас.
З 2004 року функції командування та контролю військ сухопутного резерву були передані 1-й армії, а на неї поклали завдання щодо оборони території США, включивши до Північного командування ЗС США, як основний компонент наземних сил на території континентальних Сполучених Штатів.
Див. також
ред.Джерела
ред.- Answering the Call, Stephen L. Wilson, 2007. Merriam Press.
- Global Security on the Fifth Army [Архівовано 2 липня 2010 у Wayback Machine.]
- 5th Army Antiaircraft, Salerno to Florence, 9 September 1943 — 8 September 1944 (WWII history booklet) [Архівовано 3 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Fifth Army official website
Література
ред.- Ready, J. Lee. Forgotten Allies: The European Theatre, Volume I. McFarland & Company, 1985. ISBN 978-0-89950-129-1.
- Ready, J. Lee. Forgotten Allies: The Military Contribution of the Colonies, Exiled Governments and Lesser Powers to the Allied Victory in World War II. McFarland & Company, 1985. ISBN 978-0-89950-117-8.
- Jon B. Mikolashek. General Mark Clark: Commander of America's Fifth Army in World War II and Liberator of Rome.