Відкрити головне меню

Генріх Готфрід Отто Ріхард фон Фітингоф, знаний як Шель (нім. Heinrich Gottfried Otto Richard von Vietinghoff, genannt von Scheel; нар. 6 грудня 1887, Майнц, Німецька імперія — пом. 23 лютого 1952, Пфронтен, ФРН) — німецький воєначальник, генерал-полковник.

Генріх фон Фітингоф
Heinrich von Vietinghoff
Heinrich von Vietinghoff.jpg
Народження 6 грудня 1887(1887-12-06)
Німецька імперія Майнц, Рейнланд-Пфальц, Німецька імперія
Смерть 23 лютого 1952(1952-02-23) (64 роки)
ФРН Пфронтен, ФРН
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність Вермахт Вермахт
Рід військ піхота, танкові війська
Роки служби 19031945
Звання Generaloberst (Wehrmacht) 8.svg Генерал-полковник
Командування 13-й армійський корпус
46-й моторизований корпус
9-та армія
15-та армія
10-та армія
Група армій «C»
Група армій «Курляндія»
Війни / битви Перша світова війна
Друга світова війна
Польська кампанія
Французька кампанія
Операція «Ауфмарш 25»
Східний фронт
* Операція «Барбаросса»
* Курляндський котел
Італійський фронт
Італійська кампанія
Рід Vietinghoffd
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден дому Гогенцоллернів
Орден Альберта (Саксонія)
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Галліполійська зірка
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Кавалер ордена «За військові заслуги» (Болгарія)
За поранення (нагрудний знак)
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Мейнінген)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Срібний нагрудний знак «За танкову атаку»
Генріх фон Фітингоф у Вікісховищі?

Учасник Першої та Другої світових воєн. За бойові заслуги нагороджений Залізним хрестом 1-го і 2-го класу та Лицарським хрестом ордену дому Гогенцоллернів з мечами.

БіографіяРедагувати

Під час Другої світової війни був учасником Польської кампанії. З 26 жовтня 1939 року командир 13-го армійського корпуса, на чолі якого воював у Франції. 24 червня 1940 року нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста. З 1 листопада 1940 року командир 46-го моторизованого корпусу. Корпус Фітингофа брав участь у розгромі югославської армії у квітні 1941 року. На початку війни з СРСР корпус увійшов до складу 2-ї танкової групи генерала Г. Гудеріана. Воював на фронтах груп армій «Північ» і «Центр».

З 1 вересня по 1 грудня 1942 року тимчасово заміщав генерал-полковника В. Моделя на посту командуючого 9-ю армією. З 1 грудня 1942 командував 15-ю армією на Заході, а 15 серпня 1943 переведений в Італію і призначений командуючим 10-ю армією. 16 квітня 1944 року нагороджений Лицарським хрестом з дубовим листям. 24 жовтня 1944 року об'єднав у своїх руках командування всіма німецькими військами в Італії (група армій «C»). З 15 січня 1945 року командував групою армій «Курляндія».

11 березня 1945 року перебрав на себе повноваження командувача на Південно-Західному фронті.

У квітні 1945 року розпочав переговори із союзним командуванням і 29 квітня у місті Казерта, що 27 км на північ від Неаполя, підписав умови капітуляції підлеглих йому військ.

ЛітератураРедагувати

  • Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе. — М.: АСТ, 2002. — 944 с. — 5000 экз. — ISBN 5-271-05091-2
  • Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives (in German). Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Helden der Wehrmacht III — Unsterbliche deutsche Soldaten (in German). München, Germany: FZ-Verlag GmbH, 2007. ISBN 978-3-924309-82-4
  • Gerd F. Heuer. Die Generalobersten des Heeres, Inhaber Höchster Kommandostellen 1933—1945. — 2. — Rastatt: Pabel-Moewig Verlag GmbH, 1997. — 224 p. — (Dokumentationen zur Geschichte der Kriege). — ISBN 3-811-81408-7


ПосиланняРедагувати

Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
сформована
 
командир 5-ї танкової дивізії

24 листопада 1938 — 8 жовтня 1939
Наступник:
генерал-лейтенант
Макс фон Хартлиб-Вальспорн
Попередник:
генерал кавалерії
Максиміліан фон Вейхс
командир 13-го армійського корпусу
26 жовтня 1939 — 25 жовтня 1940
Наступник:
генерал від інфантерії
Ханс Фельбер
Попередник:
сформований
командир 46-го моторизованого корпусу
25 жовтня 1940 — 14 червня 1942
Наступник:
переформований на
46-й танковий корпус
Попередник:
генерал від інфантерії
Альбрехт Шуберт
командувач 9-ї армії
14 червня 1942 — 1 грудня 1942
Наступник:
генерал-полковник
Вальтер Модель
Попередник:
генерал-полковник
Курт Хаасе
командувач 15-ї армії
1 грудня 1942 — 5 серпня 1943
Наступник:
генерал-полковник
Ганс фон Зальмут
Попередник:
генерал артилерії
Вальтер фон Райхенау
командувач 10-ї армії
15 серпня 1943 — 26 жовтня 1944
Наступник:
генерал танкових військ
Йоахим Лемелсен
Попередник:
генерал-фельдмаршал
Альберт Кессельрінг
командувач групи армій «C»
26 жовтня 1944 — 13 січня 1945
Наступник:
генерал-фельдмаршал
Альберт Кессельрінг
Попередник:
сформована
командувач групи армій «Курляндія»
13 січня 1945 — 10 березня 1945
Наступник:
генерал-лейтенант
Карл Гільперт
Попередник:
генерал-фельдмаршал
Альберт Кессельрінг
командувач групи армій «C»
11 березня 1945 — 30 квітня 1945
Наступник:
генерал від інфантерії
Фрідріх Шульц