2-й армійський корпус (США)

2-й армійський корпус (США) (англ. II Corps (United States) — військове об'єднання, армійський корпус у складі армії США. Брав активну участь у боях Першої та Другої світових війн. У ході Першої світової війни корпус бився на Західному фронті, бої за Альбер, у другій битві на Соммі. За часів Другої світової — у Північній Африці та в Італії.

II корпус армії США
II Corps (United States)
II Corps.patch.gif
Емблема 2-го армійського корпусу
На службі 24 лютого 1918 — 1 лютого 1919
29 липня 1921 — 15 серпня 1927
1 серпня 1940 — 10 жовтня 1945
березень 1958 — 5 червня 1970
Країна США США
Належність Регулярна армія США
Вид Emblem of the United States Department of the Army.svg Армія США
Тип армійський корпус
Роль сухопутні війська
Чисельність корпус
Гарнізон/Штаб США Кемп-Кілмер, Нью-Джерсі
Війни/битви

Перша світова війна
Стоденний наступ

Друга світова війна
Середземноморський ТВД Північно-Африканська кампанія

Туніська кампанія

Італійська кампанія

Командування
Визначні
командувачі
Марк Вейн Кларк
Ллойд Фредендалль
Джордж Сміт Паттон
Омар Бредлі

ІсторіяРедагувати

Перша світова війнаРедагувати

2-й армійський корпус був активований 24 лютого 1918 року на території Франції у складі Американських експедиційних сил, що прибули на Західний фронт.

У серпні 1918 року формування корпусу вперше взяли участь в бойових діях під час так званого Стоденного наступу союзних військ, що призвели до краху Західного фронту та надалі до капітуляції Німецької імперії. Американські війська билися в підпорядкуванні 3-ї британської армії генерала сера Д. Бінга.

З 21 до 23 серпня вони змагалися разом з Австралійським корпусом у боях за Альберт, у ході другої битви на Соммі. Під ударами союзних військ 2-га німецька армія генерала кавалерії Г. фон дер Марвица відступила на 80 км від лінії фронту. Британські та американські війська увійшли до Аррасу.

29 серпня під тиском новозеландської дивізії[en] та інших формувань IV британського корпусу німці відступили з Бапома, що дозволило австралійським корпусам 1-й корпус АНЗАК[en] та 2-й корпус АНЗАК)) подолати Сомму та прорвати оборону кайзерівської армії. 31 серпня американські підрозділи вступили в битву за гору Мон Сен-Квентін.

Наприкінці вересня 1918 року 2-й корпус мав у своєму складі дві дивізії армійської Національної гвардії (27-му та 30-ту піхотні дивізії), підрозділи артилерії та був приданий Австралійським корпусам, що організаційно входив до 4-ї британської армії генерала Г. Роулінсона. У боях за канал Сен-Квентін, дивізії корпусу зазнали важких втрат. Після завершення війни формування армійського корпусу повернулись до Америки, де 1 лютого 1919 року об'єднання було розформовано.

ІнтербелумРедагувати

29 липня 1921 року 2-й корпус був реактивований на підставі Акту про національну оборону 1921 року і включений до складу сил Національної гвардії країни. 15 серпня 1927 року його повернули до Регулярної армії Сполучених Штатів, а 1 серпня 1940 року в контексті підготовки до війни, корпус знову відновили у Форт Джей, штат Нью-Йорк.

Друга світова війнаРедагувати

У червні 1942 року, через шість місяців після нападу Японії на Перл-Гарбор та вступ США до війни, 2-й армійський корпус під командуванням генерал-майора М.Кларка передислокували до Англії. У листопаді 1942 року, об'єднання, яким вже керував генерал-майор Л. Фредендалль, взяло участь у висадці морського десанту в Орані за планом операції «Смолоскип». Американські війська успішно розпочали кампанію у Французькій Північній Африці, й здобули декілька перемог над німецькими та італійськими військами в Туніській кампанії. Однак, у лютому 1943 року в битвах за Сіді-Бузід й особливо у боях за перевал Кассерін підлеглі генерала Л. Фредендалля зазнали серйозної поразки від загартованих танкових військ генерала Г.-Ю. фон Арніма. Американці програли битви через свій слабкий бойовий досвід та практику дії на полі бою, незадовільне керівництво з боку командування корпусу, в особливості її командира, та низку інших чинників, що призвели до поразки.

У березні 1943 року, після заміни командира корпусу на генерал-майора Дж. Паттона, 2-й армійський корпус відновив свій бойовий потенціал, і головне надбав впевненість у своїх силах, що було яскраво продемонстровано у решті битв у Тунісі. Першою такою битвою стала битва біля Ель-Гуттар, де американські війська діючи на південному фланзі британської 1-ї армії, звели на нічию першу серйозну битву проти німецько-італійської групи армії «Африка» генерал-фельдмаршала Е. Роммеля. Надалі об'єднання билося на півдні Африки, знищуючи рештки військ противника до їхньої повної капітуляції у травні 1943 року.

10 липня 1943 року, 2-й армійський корпус 7-ї американської армії, діючи під проводом генерал-майора О. Бредлі, брав активну участь у морській десантній операції з висадки союзників на узбережжя італійського острова Сицилія. На долю корпусу, який складався з формувань 1-ї, 3-ї, 9-ї та 45-ї піхотних дивізій, припала значна роль у визволенні за 38 діб західної частини острову й розгромі сил противника, що протистояли.

У листопаді 1943 року 2-й армійський корпус під командуванням генерала Дж. Кіза увійшов до складу 5-ї американської армії, в підпорядкуванні якої змагався до кінця війни. Війська об'єднання залучались до проведення низки військових операцій у гірських регіонах Італії. Наприкінці 1943 року до його складу увійшли 3-тя та 36-та піхотні дивізії.

Останніми днями січня 1944 року 2-й корпус з 1-ою бронетанковою дивізією активно діяли в битві на річки Рапідо, складовій першої битви за Монте-Кассіно. Метою операції було відволікання частки сил німецького вермахту від висадки морського десанту в бухті Анціо. В цих боях 36-та дивізія зазнала великих втрат.

У травні 1944 року корпус бився в четвертій, останній битві за Монте-Кассіно. На цей час він мав 85-ту та 88-му піхотні дивізії. В боях за прорив німецьких укріплень на Готичній лінії до складу корпусу входили 34-та, 88-ма та 91-ша піхотні дивізії. Американські війська билися до травня 1945 року на західній стороні Апеннінського півострову, просуваючись на північ Італії на правому фланзі 5-ї армії. Корпус завершив війну у травні 1945 року боями під Міланом, Комо, Брешія, Наго-Торболе в Північній Італії, розгромивши рештки 14-ї німецької армії генерала танкових військ Й. Лемелсена.

10 жовтня 1945 року 2-й армійський корпус був деактивований на території Австрії, де виконував окупаційні функції до повного роззброєння німецького вермахту.

Холодна війнаРедагувати

У березні 1958 року 2-й армійський корпус був знову відновлений на базі Кемп-Кілмер у штаті Нью-Джерсі й увійшов до Резерву Армії. На корпус покладалися завдання керівництва усіма військовими частинами, відповідальними за оборону Північно-Східних США. 5 червня 1970 року об'єднання розформовано у Форт Вадсворті, штат Нью-Йорк.

КомандуванняРедагувати

КомандириРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Center of Military History. To Bizerte with the II Corps, 23 April — 13 May 1943. Washington, D.C.: Center of Military History, U.S. Army, 1990. OCLC 21992762
  • Mitchell A. Yockelson, Borrowed Soldiers: Americans under British Command, 1918, Norman, OK: University of Oklahoma Press, 2008, ISBN 978-0-8061-3919-7.