Відкрити головне меню

Георг Корнеліус Адальберт фон дер Марвиц (нім. Georg Kornelius Adalbert von der Marwitz; нар. 7 липня 1856, Столп, Померанія — пом. 27 жовтня 1929, Вундіхов, Померанія) — німецький воєначальник прусської армії, генерал кавалерії німецької імперської армії. Учасник Першої світової війни (19141918).

Георг фон дер Марвиц
нім. Georg von der Marwitz
Bundesarchiv Bild 146-1971-092-20, Frankreich, Kaiser Wilhelm II., Begleitung.jpg
Народження 7 липня 1856(1856-07-07)
Німецька конфедерація Столп, Померанія, Королівство Пруссія
Смерть 27 жовтня 1929(1929-10-27) (73 роки)
Веймарська республіка Вундіхов, Померанія, Вільна держава Пруссія
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Освіта Прусська військова академія
Роки служби 18751918
Звання General (Wehrmacht) 1.svg генерал кавалерії
Командування XXXVIII резервний корпус
VI армійський корпус
2-га армія
5-та армія
Війни / битви
Нагороди
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Орден Святого Йоанна (Бранденбург)
Гранд-офіцер 1-го класу ордену Корони (Пруссія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Орден За заслуги Великого герцога Гессенського Филипа Великодушного Кавалер Великого хреста ордена Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга Лицарський Хрест ордена Білого Соколу 2 класу з мечами (Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське)
Орден «За заслуги» (Вальдек)
Кавалер ордена Подвійного дракона 2-го рівня I класу (Китай)
Командор ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер командорського хреста ордена Франца Йосифа
Лева і Сонця 3 ступеня
SWE Royal Order of the Sword - Commander Grand Cross BAR.png
Командор ордена Корони Таїланду
Великий Хрест ордена Червоного орла
Орден дому Гогенцоллернів з мечами
Георг фон дер Марвиц у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Георг Корнеліус Адальберт фон дер Марвиц народився 7 липня 1856 року в місті Столп, у прусській провінції Померанія. 1875 році пішов на військову службу до Прусської армії. З 1883 до 1886 проходив навчання у Прусській військовій академії. До 1900 року служив на різних посадах у кавалерійських частинах прусської армії. 1900 році призначений начальником штабу XVIII корпусу. Напередодні Першої світової війни — генерал-інспектор кінноти в Імперській армії Німеччини.

З початком світової війни в Європі — командир II кавалерійського корпусу, що спочатку був у Резерві Головного командування Імперської армії. До складу корпусу фон дер Марвица входили 2-га, 4-та та 9-та кавалерійські дивізії — загалом 12,5 тис. особового складу і 36 гармат. З початком вторгнення до Бельгії його частини вирушали перед правим крилом німецького фронту наступу у смузі 2-ї армії генерала фон Белова. 12 серпня 1914 року корпус бився в битві при Галені на Західному фронті. У вересні очолив кавалерійську групу з двох кавалерійських корпусів, що розгорнулися в районі Аррас-Ланс.

Незабаром терміново переведений на Східний фронт, до Східної Пруссії, де, з початком російського наступу, різко загострилася обстановка. Очолив знов сформований XXXVIII резервний корпус, який увійшов до складу щойно сформованої на російському фронті 10-ї армії генерал-полковника фон Ейхгорна. Георг фон дер Марвиц командував цим корпусом взимку 1915 року під час Другої битви в Мазурських болотах. Потім переведений до Австро-Угорщини, де бився проти російської армії.

7 березня 1915 року нагороджений Pour le Mérite, а вже 14 травня удостоєний дубового листя до ордену.

З осені 1915 року — командир VI армійського корпусу на Західному фронті, втім раптом перекинутий знову на Східний фронт, коли у червні 1916 року почалася стратегічна наступальна операція генерала Брусилова. Під час ведення оборонних дій проти російської армії очолював об'єднання військ, до якого зокрема входила 1-ша австро-угорська армія генерал-лейтенанта Пауля фон Брлога, а також 22-га і 108-ма німецькі піхотні дивізії й 7-ма і 48-ма австро-угорські піхотні дивізії.

6 жовтня 1916 року став ад'ютантом кайзера Вільгельма II, цю посаду посідав до грудня 1916 року. 17 грудня 1916 року очолив 2-у армію, що тримала оборону на лівому фланзі групи армій кронпринца Рупрехта, спираючись на систему укріплень лінії Гінденбурга на Західному фронті.

Докладніше: Наступ Нівеля

У квітні 1917 року союзники розпочали стратегічний наступ і 2-га армія фон дер Марвица опинилася на напрямку допоміжного удару на Камбре, що завдавався силами 5-ї британської армії генерала Губерта Гофа.

На світанку 20 листопада 1917 року 3-тя британська армія генерала Бінга атакувала бойові порядки німецьких військ. У першому ешелоні атакуючих йшли 360 танків. Скориставшись фактором несподіваності британські війська легко вибили німців з перших рубежів оборони лінії Гінденбурга і прорвалися на глибину до 8 км. 29 листопада фон дер Марвицу вдалося зупинити англійські війська, а потім завдати потужного контрудару, наслідком якого стало повернення більшої частини втраченої території, та до 5 грудня опанувати основними англійськими позиціями біля населених пунктів Маркуен, Канте і Булонській ліс. До кінця битви у британського командування лишилося тільки 73 боєздатних таки. Дії командувача 2-ї армії в битві при Камбре стали першим значним успішним досвідом організації протитанкової оборони в історії.

У березні-квітні 1918 року при проведенні німецькими військами Весняного наступу у взаємодії з 17-ю армією завдавав головного удару на своєму напрямку в Пікардії. 21 березня 2-га армія почала наступ і до 23 березня прорвала тактичну зону оборони британських експедиційних військ і просунулася на глибину до 10-12 км. Втім, продовження виконання основного завдання було покладене на 18-ту армію генерала О. фон Гут'єра, армія ж фон дер Марвица виконувала допоміжну роль у продовженні наступу.

У серпні 1918 року генерал фон дер Марвиц керував обороною армії в ході Ам'єнської битви на ділянці між річками Сомма й Авр, коли на цьому напрямку наступали переважаючі сили британсько-французьких військ. Проти 7 піхотних дивізій 2-ї армії за підтримки 840 гармат союзники зосередили 17 піхотних і 3 кавалерійські дивізії, 2684 гармати, 511 танків. У ході запеклих боїв німецькі війська були відкинуті на 10-18 км, фон дер Марвиц втратив близько 48 тис. о/с (у тому числі 30 тис. полоненими). Англійські війська втратили у наступі близько 60 тис.людей.

22 вересня 1918 року генерала кавалерії Георга фон дер Марвица призначили командувати 5-ю армією, розташованої на лівому фланзі німецького фронту. Після розгрому і капітуляції німецьких військ і розпаду Німецької імперії, генерал продовжував якісь час служити, але вже у січні 1919 року пішов у відставку.

27 жовтня 1929 року Георг фон дер Марвиц помер у померанському містечку Вундіхов у віці 73 років.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

Виноски
Джерела

ДжерелаРедагувати

  • Edmonds, Sir John (1947). Military Operations France and Belgium 1918. IV, 8th August-26th September, The Franco-British Offensive. London: HMSO.
  • von Gallwitz, M. (1932). Erleben im Westen 1916—1918. Berlin: E.S.Mittler und Sohn.(нім.)
  • von Marwitz, General der Kavallerie G. (1940). Erich von Tschischwitz (ed.). Weltskriegsbriefe. Berlin: Steiniger-Verlage.(нім.)
  • Залесский К. А. Кто был кто в первой мировой войне. Биографический энциклопедический словарь. М., 2003

ПосиланняРедагувати


Командування військовими формуваннями (установами)
Німецької імперії
Попередник:
генерал артилерії
Макс фон Гальвітц
 
командувач
2-ої армії

17 грудня 1916 — 22 вересня 1918
Наступник:
генерал від інфантерії
Адольф фон Карловіц
Попередник:
генерал артилерії
Макс фон Гальвітц
 
командувач
5-ої армії

22 вересня 1918 — 30 січня 1919
Наступник:
розформована