Макс фон Гальвиц

Макс Карл Вільгельм фон Гальвиц (нім. Max Karl Wilhelm von Gallwitz; нар. 2 травня 1852, Бреслау — пом. 18 квітня 1937, Неаполь) — німецький воєначальник прусської армії, генерал артилерії німецької імперської армії. Учасник французько-прусської та Першої світової воєн.

Макс фон Гальвиц
нім. Max von Gallwitz
Народження 2 травня 1852(1852-05-02)
Королівство Пруссія Бреслау, Провінція Сілезія
Смерть 18 квітня 1937(1937-04-18) (84 роки)
Італія Неаполь
гострий інфаркт міокарда
Країна Flag of Germany (1935–1945).svg Німецький райх
Приналежність Flag of Prussia (1892-1918).svg Королівство Пруссія
Німецька імперія Німецька імперія
Роки служби 18701918
Партія Німецька національна народна партія
Звання WMacht OF8- GenWaffengattung 1945h.svg генерал артилерії
Командування 12-та армія
11-та армія
2-га армія
5-та армія
Війни / битви
Нагороди
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Командорський хрест 2-го класу Військового ордена Святого Генріха
Великий Хрест ордена Червоного орла
Орден «За заслуги» (Баварія)
Орден Чорного орла
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
CMNS: Макс фон Гальвиц у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Макс фон Гальвиц народився 2 травня 1852 року в адміністративному центрі Силезької провінції Пруссії — Бреслау. 13 серпня 1870 року поступив фанен-юнкером до 9-го полку польової артилерії прусської армії. Брав участь у французько-прусській війні. У 1877 році поступив на навчання у Військову Академію, яку завершив у 1880 році. З 1882 року ад'ютант 11-ї артилерійської бригади. З 1883 по 1886 роки служив у німецькому Генеральному штабі.

З 1887 року проходив службу на адміністративних та штабних посадах у Військовому міністерстві Німецької імперії. У 1891 році повернувся на службу в Генштаб. У 1895 році став командиром артилерійського дивізіону 11-го артилерійського полку. У 1899 році призначений командиром артилерійського полку, а з 1901 року — 29-ї артилерійської бригади. У 1903 році призначається начальником департаменту військової адміністрації і представником Військового міністерства в парламенті. У 1906 році призначений командиром 15-ї піхотної дивізії. 16 жовтня 1906 року фон Гальвицу присвоєне звання генерал-лейтенанта. З 3 жовтня 1906 до 2 квітня 1911 року командував 15-ю дивізією в Кельні. 4 березня 1911 року призначений інспектором польової артилерії, 4 квітня 1911 року йому присвоєно звання генерала артилерії.

На початок Першої світової війни Макс фон Гальвиц командир Гвардійського резервного корпусу, що бився у складі 2-ї армії генерала Карла фон Бюлова. Корпус брав активну участь у боях у Бельгії. З 19 по 25 серпня німецькі війська під керівництвом фон Гальвица здобули бельгійську фортеця Намюр, у подальшому билися з французькою та бельгійською арміями поблизу кордону.

Однак, у зв'язку з важким становищем німецьких військ на Східному фронті корпус Макса фон Гальвица був перекинутий у район Мазурських боліт. У лютому 1915 року під командуванням генерала артилерії фон Гальвица створюється армійська група «Гальвица» (3-й корпус і кавалерійська дивізія). Після успішної для німецьких військ Августівської операції Гальвица, бажаючи розвинути успіх приймає рішення про захоплення Прасниша, проте незабаром російські війська завдають контрудар і війська Гальвица змушені відступати.

23 липня група Гальвица почала наступ і форсувала річку Нарев, незабаром німецькі війська примусили російську армію повністю відійти на лівий берег річки. Проте подальші атаки не мали успіху. 7 серпня 1915 року армійська група Гальвица була перетворена на 12-у армію. 24 липня нагороджений орденом Pour le Mérite.

30 вересня 1915 генерал Гальвиц був призначений командувачем 11-ї німецької армії, яка зосереджувалася на Балканах для початку операції проти Сербії. 6 жовтня австро-німецькі війська почали наступ проти сербської армії. Зламавши опір сербських частин, підрозділи 11-ї армії просувалися вглиб країни. 10 листопада війська Гальвица увійшли в Ниш, де з'єдналася з союзною 1-ю болгарською армією. Незабаром операція проти Сербії була завершена. Територія країни окупована військами Центральних держав, а сербська армія відступила на грецький острів Корфу.

24 березня 1916 року фон Гальвица призначили й командувачем західним угрупованням на Західному фронті, що билися в районі фортеці Верден на лівому берегу Маасу. З квітня 1916 року група Гальвица брала участь у запеклих боях з французькою армією. 19 липня того ж року Гальвиц призначений командувачем 2-ї армії, яка билася у затятих боях на Соммі. У грудні 1916 року призначений командувачем 5-ю армією. У січні також був призначений командувачем групою армій «Гальвиц» (всього 24 дивізії), яка діяла в районі Вердена. 17 квітня 1918 року відзначений дубовим листям до ордену Pour le Merite.

У вересні 1918 року війська генерала Гальвица в ході битви за Сен-Міельскій виступ протистояли американським військам генерала Першинга. У подальшому армія фон Гальвица оборонялася під час проведення союзниками Мез-Аргоннського наступу.

6 грудня 1918 року після закінчення війни Макс фон Гальвиц вийшов у відставку.

НагородиРедагувати

Див. такожРедагувати

БібліографіяРедагувати

  • Meine Führertätigkeit im Weltkriege 1914/16 (Belgien – Osten – Balkan), 1929
  • Erleben im Westen 1916–18, 1932

ПриміткиРедагувати

Виноски
Джерела

ДжерелаРедагувати

  • Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweng: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs. Band 1: A–G. Biblio Verlag, Osnabrück 1999, ISBN 3-7648-2505-7, S. 139—141.
  • DiNardo, Richard L. (2015). Invasion: The Conquest of Serbia, 1915. Santa Barbara: Praeger.
  • Залесский К. А. Кто был кто в Первой мировой войне. — М.: АСТ; Астрель, 2003. — 896 с. — 5000 экз. — ISBN 5-17-019670-9 (ACT); ISBN 5-271-06895-1 (Астрель).

ПосиланняРедагувати


Командування військовими формуваннями (установами)
Німецької імперії
Попередник:
сформована
 
командувач
12-ї армії

9 лютого — 22 вересня 1915
Наступник:
генерал від інфантерії
Макс фон Фабек
Попередник:
генерал-фельдмаршал
Август фон Макензен
 
командувач
11-ї армії

23 вересня 1915 — 24 березня 1916
Наступник:
генерал-лейтенант
Арнольд фон Вінклер
Попередник:
генерал від інфантерії
Фріц фон Белов
 
командувач
2-ї армії

19 липня — 17 грудня 1916
Наступник:
генерал кавалерії
Георг фон дер Марвиц
Попередник:
генерал від інфантерії
Евальд фон Лохов
 
командувач
5-ї армії

17 грудня 1916 — 22 вересня 1918
Наступник:
генерал кавалерії
Георг фон дер Марвиц