Фрідріх Бертрам фон Армін

Фрідріх Бертрам Сікст фон Армін (нім. Friedrich Bertram Sixt von Armin; нар. 27 листопада 1851, Ветцлар — пом. 30 вересня 1936, Магдебург) — німецький воєначальник прусської армії, генерал від інфантерії німецької імперської армії. Учасник французько-прусської та Першої світової воєн.

Фрідріх Бертрам фон Армін
нім. Friedrich Bertram Sixt von Armin
Friedrich Sixt von Armin.png
Народження 27 листопада 1851(1851-11-27)
Королівство Пруссія Ветцлар, Рейнська провінція
Смерть 30 вересня 1936(1936-09-30) (84 роки)
Веймарська республіка Магдебург, Вільна держава Пруссія
Країна Flag of Germany (1935–1945).svg Німеччина
Приналежність Flag of Prussia (1892-1918).svg Королівство Пруссія
Німецька імперія Німецька імперія
Роки служби 18701919
Звання WMacht OF8- GenWaffengattung 1945h.svg генерал від інфантерії
Командування 13-та піхотна дивізія
4-й армійський корпус
4-та армія
Війни / битви
Відносини Син — Ганс-Генріх фон Арнім
Рід Arnimd
Діти Ганс-Генріх Зікст фон Армін
Нагороди
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Столітня медаль
Великий Хрест ордена Червоного орла
Орден Червоного орла 2-го ступеня
Лицарський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест ордена Фрідріха (Вюртемберг)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Орден Бертольда І (Велике герцогство Баден)
Орден дому Гогенцоллернів
Орден Чорного орла
Військовий орден Максиміліана Йозефа
Командорський хрест 1-го класу Військового ордена Святого Генріха
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Орден Святого Йоанна (Бранденбург)
CMNS: Фрідріх Бертрам фон Армін у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Фрідріх Бертрам Сікст фон Армін народився у Ветцларі, ексклаві Прусського королівства, Рейнській провінції, у шляхетній родині фон Армінів. 1870 році, після закінчення школи, він поступив на військову службу фанен-юнкером до 4-го гренадерського гвардійського полку[de]. Брав участь у французько-прусській війні, був важко поранений у битві при Гравелотті. Фон Армін був нагороджений Залізним хрестом другого класу та підвищений до лейтенанта. Згодом він служив ад'ютантом полку, а також обіймав інші штабні полкові посади.

В 1897 році отримав посаду начальника генерального штабу XIII. (Королівського Вюртемберзького) армійського корпусу[de], присвоєне звання оберст-лейтенанта. У 1900 році фон Армін призначений командиром 55-го піхотного полку з одночасним присвоєнням військового звання оберст. Наступного року його призначили начальником штабу Гвардійського корпусу[en]. 1903 році він отримав звання генерал-майора, в 1906 році — генерал-лейтенанта імператорської армії. Надалі служив у німецькому генеральному штабі, в 1908 році фон Армін був призначений командиром 13-ї піхотної дивізії, що дислокувалася в Мюнстері. У 1911 році він змінив Пауля фон Гінденбурга на посаді командира IV корпусу в Магдебурзі, а в 1913 — отримав звання генерала від інфантерії.

На початок Першої світової війни IV корпус генерала від інфантерії фон Арміна та входили до складу 1-ї армії генерал-полковника Александра фон Клюка на Західному фронті. Корпус брав активну участь у битвах та боях у Франції на початку Великої війни: поздовж кордонів, при Монсі, у першій битві на Марні. Надалі генерал фон Армін продовжував командувати армійським корпусом на Західному фронті. 1916 році за вміле керівництво військами, зокрема в битвах при Артуа та на Соммі (особливо у боях у Дельвільському лісі та за Позьєр), був нагороджений Pour le Mérite.

25 лютого 1917 року Фрідріха фон Арміна призначили командувачем 4-ї армії, що увійшла до Групи армій кронпринца Рупрехта. Ця армія билася з англійцями у Фландрії протягом решти війни, зокрема, відбиваючи британський наступ біля Пашендейле, атакувала у Весняному наступі 1918 року і, нарешті, з серпня 1918 року відступала з боями у Стоденному наступі. За відмінне командування та бойові заслуги на посаді командувача 4-ї армії фон Армін був нагороджений орденом Чорного орла, а також дубовим листям до Pour le Mérite. Після підписання перемир'я 11 листопада 1918 року, генерал фон Армін повернувся зі своїми військами до Німеччини, де після демобілізації кайзерівської армії пішов у відставку.

ЗванняРедагувати

НагородиРедагувати

ВшануванняРедагувати

  • Казарми Зікста фон Арміна (нім. Sixt-von-Armin-Kaserne) були у Магдебурзі (1928, 1930-45) та Вецларі (1964-92).
  • У Вецларі є вулиця Зікста фон Арміна (нім. Sixt-von-Armin-Straße).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

Виноски
Джерела

ДжерелаРедагувати

  • Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweng: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs. Band 1: A–G. Biblio Verlag, Osnabrück 1999, ISBN 3-7648-2505-7, S. 139—141.
  • Thomas Nigel: The German Army in World War I. Oxford: Osprey 2003 ISBN 978-1-84176-565-5.
  • Jörn Winkelvoß, Magdeburger Biographisches Lexikon, Magdeburg 2002, ISBN 3-933046-49-1

ПосиланняРедагувати

Командування військовими формуваннями (установами)
Німецької імперії
Попередник:
Генерал від інфантерії
Пауль фон Гінденбург
 
командир
4-го армійського корпусу

20 березня 1911 — 25 лютого 1917
Наступник:
Генерал-лейтенант
Ріхард фон Кровель
Попередник:
Генерал-фельдмаршал
Альбрехт Вюртемберзький
 
Командувач
4-ї армії

25 лютого 1917 — 28 січня 1919
Наступник:
Розформована