Леопольд Баварський, повне ім'я Леопольд Максиміліан Йосип Марія Арнульф фон Віттельсбах (нім. Leopold Maximilian Josef Maria Arnolph von Wittelsbach, 9 лютого 1846, Мюнхен — 28 вересня 1930, Мюнхен) — принц баварський, німецький військовий діяч. Генерал-фельдмаршал Баварії і Німецької імперії.

Леопольд Баварський
нім. Leopold von Bayern
Ім'я при народженні нім. Leopold Maximilian Joseph Maria Arnulf von Bayern
Народився 9 лютого 1846(1846-02-09)[1][2][…]
Мюнхен, Королівство Баварія
Помер 28 вересня 1930(1930-09-28)[1][2][…] (84 роки)
Мюнхен, Німецька Держава
Поховання Церква Святого Михаїла[d]
Країна  Королівство Баварія
 Німецька імперія
Діяльність офіцер, політик
Знання мов німецька[2]
Учасник Перша світова війна, Австро-прусська війна, Battles near Uettingend, французько-прусська війна і Battle of Villepiond
Титул Prince of Bavariad
Військове звання генерал-фельдмаршал, Гауптман, майор, лейтенант-полковник, полковник, генерал-майор, генерал-лейтенант, Генерал кінноти і генерал-полковник
Конфесія католицтво
Рід Віттельсбахи
Батько Луітпольд Баварський
Мати Августа Фердинанда Австрійська
Брати, сестри Тереза Баварська, Арнульф Баварський і Людвіг III
У шлюбі з Ґізела Австрійська
Діти Августа Марія Баварська, Єлизавета Марія Баварська, Георг Баварськийd і Конрад Баварський
Нагороди
Орден Святого Губерта
Орден Святого Губерта
Орден Святого Георгія (Баварія)
Орден Святого Георгія (Баварія)
Великий хрест ордена «За військові заслуги» (Баварія)
Великий хрест ордена «За військові заслуги» (Баварія)
Військовий орден Максиміліана Йозефа
Військовий орден Максиміліана Йозефа
Військовий орден Максиміліана Йозефа
Військовий орден Максиміліана Йозефа
Медаль принца-регента Луїтпольда
Медаль принца-регента Луїтпольда
Орден Чорного орла
Орден Чорного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Великий командор ордена дому Гогенцоллернів
Великий командор ордена дому Гогенцоллернів
Великий хрест Залізного хреста
Великий хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Медаль Червоного Хреста (Пруссія)
Медаль Червоного Хреста (Пруссія)
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Орден Альберта Ведмедя (Ангальт)
Орден Альберта Ведмедя (Ангальт)
Орден Вірності (Баден)
Орден Вірності (Баден)
Орден Бертольда І (Велике герцогство Баден)
Орден Бертольда І (Велике герцогство Баден)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Бремен)
Ганзейський хрест (Бремен)
Ганзейський хрест (Любек)
Ганзейський хрест (Любек)
Орден Генріха Лева
Орден Генріха Лева
Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг)
Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг)
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Орден Людвіга Гессенського
Орден Людвіга Гессенського
Хрест «За військові заслуги» (Гессен)
Хрест «За військові заслуги» (Гессен)
Хрест «За військові заслуги» (Ліппе)
Хрест «За військові заслуги» (Ліппе)
Орден Вендської корони
Орден Вендської корони
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Орден Рутової корони
Орден Рутової корони
Командорський хрест 1-го класу Військового ордена Святого Генріха
Командорський хрест 1-го класу Військового ордена Святого Генріха
Великий хрест ордена Білого Сокола
Великий хрест ордена Білого Сокола
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Кавалер Великого хреста ордена Лепольда I
Вищий орден Святого Благовіщення
Вищий орден Святого Благовіщення
Великий хрест ордена Золотого лева Нассау (Люксембург)
Орден князя Данила I
Орден князя Данила I
Великий хрест ордена Вежі й Меча
Кавалер Великого хреста ордена Зірки Румунії
Кавалер Великого хреста ордена Зірки Румунії
Великий хрест ордена Карлоса III Королівський Вікторіанський орден
Кавалер ордена Золотого руна
Кавалер ордена Золотого руна
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Почесний знак Австрійського Червоного Хреста
Почесний знак Австрійського Червоного Хреста
Ювілейний хрест
Ювілейний хрест
Орден Білого орла (Сербія)
Орден Білого орла (Сербія)
Офіцер ордена Таковського хреста
Орден Слави (Османська імперія)
Орден Слави (Османська імперія)
Медаль «Імтияз»
Медаль «Імтияз»
Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71
Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71
Галліполійська зірка
Галліполійська зірка
Столітня медаль
Столітня медаль
Ювілейна пам'ятна медаль 1898
Ювілейна пам'ятна медаль 1898
Орден Людвіга (Баварія)
Орден Людвіга (Баварія)

Родина

ред.
 
Леопольд із родиною, 1885

Син принца-регента Луїтпольда Баварського (1821—1912) і австрійської ерцгерцогині княжни Тосканської Августи Фердинанди Габсбург (1825—1864). Молодший брат короля Баварії Людвіга ІІІ, дядя Рупрехта. 20 квітня 1873 році одружився в Відні на ерцгерцогині Ґізелі, старшій дочці австрійського імператора Франца-Йосифа I та імператриці Елізабет.

Діти:

Більшість вільного від військової служби часу провів в поїздках по Європі, Африці і Азії.

Претендент на престол

ред.

Згідно з грецькою Конституцією 1843 року, вважався одним зі спадкоємців грецького короля Оттона. Конституція забороняла королю бути правителем іншої країни. У зв'язку цим старший брат Леопольда, Людвіг, зрікся всіх своїх прав на грецький престол. Після чого Леопольд став основним претендентом на грецьку корону. Після смерті право на престол Греції було успадковано його старшим сином Георгом.

5 листопада 1916 року Польські Легіони мали оголосити в Варшаві Леопольда королем Польщі. З політичних поглядів, Польські Легіони скерували не у Варшаву, а на іншу ділянку фронту.

Військова кар'єра

ред.

Розпочав військову службу в 6-му єгерському батальйоні баварський армії 28 листопада 1861 року в чині лейтенанта. Під час Австро-пруської війни 1866 року командував артилерійською батареєю 3-го артилерійського полку. В чині гауптмана з 28 квітня 1867 року. На Франко-пруській війни командував 4-й батареєю 3-го артилерійського полку. Брав участь в боях за Седан і Бове. 11 грудня 1870 року отримав чин майора. З 27 березня 1871 року в чині підполковника. 18 лютого 1873 підвищений до чину полковника, став командиром 1-го баварського кірасирського полку. 1 листопада 1875 отримав чин генерал-майора і призначення на посаду командира 1-й баварської кавалерійської бригади. З 16 червня 1881 командир 1-й баварської дивізії в чині генерал-лейтенанта. З 2 березня 1887 — генерал від інфантерії, командир I баварського армійського корпусу. З 1892 генерал-інспектор 4-й армійської інспекції. Генерал-полковник з 9 лютого 1896 року. Генерал-фельдмаршал баварської армії з 1 січня 1905 року. У березні 1913 вийшов у відставку.

Перша світова війна

ред.

З осені 1914 року стає номінальним командиром 9-ї армії. На дійсну службу повернувся 16 квітня 1915 і замінив генерала Августа фон Макензена на посту фактичного командира армії. До того часу армія вела важкі бої в околиці Лодзі. 4 серпня 1915 війська під його командуванням зайняли Варшаву. 20 серпня 1915 року здобуває фортецю Модлін. Після цього був призначений командиром німецько-австро-угорської групи армій «Принц Леопольд Баварський». Під його командуванням німецькі війська здобувають 18 серпня 1915 фортецю в Ковно, 26 серпня 1915 фортецю в Бересті. Успішно керував її діями при спробі прориву позицій армії військами російського Західного фронту під Барановичами в червні-вересні 1916 в Барановицькій операції. Після того, як був стриманий Брусиловський прорив, 29 серпня 1916 змінив Пауля фон Гінденбурга на посаді Верховного головнокомандувача німецькими і австро-угорськими військами на Східному фронті (Oberbefehlshaber Ost (Ober-Ost). Займав цей пост до закінчення війни. Йому підпорядковувались також війська на румунському фронті. За наказом командування в 1917 році припинив активні дії на фронті. Окопи російських військ закидано листівками за його підписом, в яких солдатів закликали заміряться з німецькими братами, опублікувати секретні договори між Росією, Англією і Францією, недовіряти російським офіцерам.

Берестейський мир

ред.
 
Леопольд Баварський підписує договір про перемир'я, 15 грудня 1917

15 грудня 1917 року підписав договір о перемир'ї з представниками Раднаркому РСФРР. Принц Леопольд прийняв у своїй штаб-квартирі неофіційну делегацію Центральної Ради у складі: Микола Левитський, Олександр Севрюк, штабс-капітан Юрій Гасенко. В приватних розмовах, учасниками яких були українські делегати і Макс Гофман, визнав, що Німеччина не отримувала інформації про проголошення УНР, цікавився станом української армії. Очолював німецьку делегацію на мирних переговорах. Його участь обмежилась офіційним привітанням від імені господарів. Після зриву 18 лютого 1918 року більшовиками мирних переговорів віддав наказ про наступ. Від імені Німецької імперії 3 березня 1918 підписав Берестейський мирний договір з РСФРР.

Життя у післявоєнний час

ред.

Після підписання Берестейського миру передав командування начальнику штабу Максу Гофману. 11 січня 1919 вийшов у відставку. Жив як приватна особа. Смерть Курта Ейснера спровокувала анархо-комуністичну революцію в Баварії і створення Баварської Радянської Республіки. З початком революції Леопольд Баварський з родиною виїхали на чотири місяці за кордон. Жив в Мюнхені.

Нагороди

ред.

Нагороди німецьких держав

ред.

Нагороди Баварії

ред.

Нагороди Пруссії

ред.

Іноземні нагороди

ред.

Нагороди Австро-Угорщини

ред.

Нагороди Сербії

ред.

Нагороди Османської імперії

ред.

Джерела

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #122271122 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в Filmportal.de — 2005.