Відкрити головне меню

4-й Одеський міжнародний кінофестиваль

4-й Одеський міжнародний кінофестиваль пройшов із 12 по 20 липня 2013 року в Одесі,Україна Україна.

4-й Одеський МКФ
OIFF 2013. Poster.jpg
Офіційний постер Четвертого Одеського МКФ
Фільм відкриття «Надія не згасне» (Джеффрі Чендор)
Фільм закриття «Замок в Італії»
Місце проведення Одеса,Україна Україна
Нагорода «Географ глобус пропив»
(Олександр Веледінський)
Ведучі Марія Єфросиніна,
Олексій Суханов
Дата проведення 1220 липня 2013
Офіційний сайт
4-й Одеський міжнародний кінофестиваль у Вікісховищі?
← ОМКФ 2012ОМКФ 2014 →
Вікторія та Сергій Тігіпко на червоній доріжці
Церемонія відкриття. Емір Кустуріца із «Золотим Дюком»

Конкурсна програма зазнала деяких змін: блок «Української національної кінопремії» розділився на два підблоки — повнометражне та короткометражне кіно. Позаконкурсна частина складалася з програм «Гала-прем'єри», «Української гала-прем'єри» «Фестиваль Фестивалів» — останніх хітів світових кінофестивалів і вже традиційної для Одеського кінофестивалю програми «Тиждень російського кіно». Всього в основній конкурсній програмі, як і минулого року, представлено 12 фільмів з п'ятнадцяти країн світу. В українській — чотири повнометражних та 12 короткометражних фільмів. Головне журі очолив український режисер та кінопродюсер Олександр Роднянський, а українську національну кінопремію — шотландець Марк Казінс.

Новинками позаконкурсної програми цього року стали ретроспективи фільмів Сергія Параджанова та Майкла Вінтерботтома — 8 та 5 фільмів відповідно, а також серія «Спеціальні покази» та блок «Одеське кіно», в якому переважають короткометражні фільми одеських режисерів.

На церемонії відкриття 4-го Одеського міжнародного кінофестивалю, що пройшла 12 липня 2013 року в Одеському оперному театрі, публіці були представлені члени Міжнародного журі та оголошені фільми конкурсних програм.

Після урочистої ходи по червоній доріжці церемонію відкрила президент фестивалю Вікторія Тігіпко, яка привітала усіх присутніх. «З року в рік фестиваль не лише зростає, але й змінюється. 2010 рік був знаковим — адже ми провели перший фестиваль. На другому ОМКФ ми зробили важливий крок — заснували український національний конкурс. На третій рік ми знайшли свій, правильний формат — фестиваль став глядацьким і долю „Золотого Дюка“ за найкращий фільм ми доручили визначати вам! Сьогодні ми упевнені, що це був дуже розумний крок. Саме завдяки нашим чудовим глядачам на 4-му ОМКФ на нас чекає неповторна атмосфера і, звичайно ж, дев'ять днів хорошого кіно», — сказала зі сцени Вікторія.

Яскравим акцентом церемонії відкриття стало вручення першого «Золотого Дюка» 4-го ОМКФ. Під овації публіки губернатор Одеської області Едуард Матвійчук вручив цю нагороду за вклад у кіномистецтво Еміру Кустуриці, який є почесним гостем кінофестивалю.

ЖуріРедагувати

Головне міжнародне журі Одеського кінофестивалю:[1]

Журі українського національного конкурсу[1]:

Журі Міжнародної федерації кінопреси (ФІПРЕССІ)[1]:

Експерти пітчингу[1]:

Конкурсна програмаРедагувати

Конкурсна програма[2]Редагувати

Українська національна кінопремія (  Україна)Редагувати

В Українську національну конкурсну програму, увійшли 4 повнометражних і 12 короткометражних фільмів українського виробництва:

Повний метрРедагувати

Короткий метрРедагувати

  • «Helen», режисер Леся Калинська
  • «Дорога», режисер Максим Ксьонда
  • «Кінотеатр „Україна“», режисер Максим Мадонов
  • «Металобрухт», режисер Дмитро Глухенький
  • «Німфо», режисер Олег Борщевський
  • «Обійми», режисер Філіп Сотниченко
  • «Перший крок у хмарах», режисер Аліна Горлова
  • «Побаченни», режисер Євген Матвієнко
  • «Помин», режисер Ірина Цілик
  • «Сери та сеньйори», режисер Олександр Течинський
  • «Уроки української», режисер Руслан Батицький
  • «Ядерні відходи», режисер Мирослав Слабошпицький

Позаконкурсна програмаРедагувати

Фільм відкриттяРедагувати

  • «Надія не згасне» (All is lost), режисер Джеффрі (Джей Сі) Чендор (  США)

Кіно-LiveРедагувати

Гала-прем'єриРедагувати

Українські гала-прем'єри (  Україна)Редагувати

Фестиваль фестивалівРедагувати

Тиждень російського кіно (  Росія)Редагувати

  • «Гра у правду» (Игра в правду), режисер Віктор Шаміров
  • «Довге щасливе життя» (Долгая счастливая жизнь), режисер Боріс Хлєбніков
  • «Майор» (Майор), режисер Юрій Биков
  • «Небесні дружини лугових марі» (Небесные жены луговых мари), режисер Алєксєй Федорченко
  • «Очікуючи море» (В ожибании моря), режисер Бахтіяр Худойназаров +(  Франція,   Німеччина,   Україна,   Казахстан,   Бельгія)
  • «Поки ще жива» (Пока еще жива), режисер Алєксандр Атанесян +(  Україна)
  • «Труба» (Труба), режисер Віталій Манський +(  Чехія,   Німеччина)

Ретроспектива фільмів Сергія ПараджановаРедагувати

Ретроспектива фільмів Майкла ВінтерботтомаРедагувати

Спеціальні показиРедагувати

Одеське кіноРедагувати

  • «Буффонада на тему чужих грошей» (Буффонада на тему чужих денег), режисер Анастасія Урсу (  Україна)
  • «Ноктюрн для опалого листя» (Ноктюрн для опавших листьев), режисер Олександр Морэв (  Україна)
  • «Портрет» (The portrait), режисер Анастасія Старова (  Україна)
  • «Ранок вечора» (Утро вечера), режисер Катерина Гречко (  Україна)
  • «САД ОМ», режисер Анастасія Мамонтенко, Гліб Скоробогатов (  Україна)
  • «Тиша» (Тишина), Єлизавета Коротка (  Україна)
  • «У ванній» (В ванне), режисер Ігор Морозов (  Україна)
  • «Чарівні історії: Еліксир доброти», режисер Лілія Солдатенко (  Україна)
  • «Чоловік з французького бульвару» (Человек с французкого бульвара), режисер Тетяна Дубасова, Катерина Єлохова, Олександр Колбовський (  Росія)

Фільм-закриттяРедагувати

Спеціальні подіїРедагувати

За традицією, однією з наймасштабніших подій фестивалю став концерт просто неба на знаменитих Потьомкінських сходах. 12 липня у день відкриття фестивалю тут виступав знаменитий сербський режисер та музика — Емір Кустуріца зі своїми друзями — The No Smoking Orchestra.[3] Також, за традицією кінофестивалю, 13 липня на одеських сходах відбувся масштабний кіноперформанс у супроводі симфонічного оркестру — показ кінопоеми «Схід: Пісня двох людей» (1927), знятої класиком німецького кіно-експресіонізму Фрідріха Мурнау. Цей фільм позначив сходження ери звукового кіно і отримав три статуетки «Оскар» на першій в історії церемонії вручення нагород Американської кіноакадемії.[4][5]

Переможці фестивалюРедагувати

Церемонія нагородження переможців 4-го Одеського міжнародного кінофестивалю відбулася 20 липня 2013 в Одеському театрі опери і балету.

Міжнародна конкурсна програма[6]
  • Гран-прі фестивалю — «Географ глобуса пропив», реж. Олександр Веледінський (Росія)
  • Головний приз фестивалю за найкращий фільм — «Геграф глобуса пропив», реж. Олександр Веледінський (Росія)
  • Приз за найкращу режисуру — Рітеш Батра, «Ланчбокс» (Індія, Франція, Німеччина)
  • Найкраща акторська робота — Акторський дует — Ліка Баблуані і Маріам Бокерія «У цвіту», реж. Нана Еквтімішвілі, Симон Гросс (Грузія, Німеччина, Франція)
  • Спеціальна нагорода журі — «Сери та сеньйори», реж. Олександр Течинський (Україна)
Українська національна конкурсна програма
  • Приз «Золоті Дюк» за найкращий український повнометражний фільм — «Параджанов», реж. Серж Аведікян, Олена Фетісова (Україна, Франція, Вірменія, Грузія)
  • Приз «Золоті Дюк» за найкращий український короткометражний фільм — «Дорога», реж. Максим Ксьонда (Україна)
  • Дипломи журі : «Сери та сеньйори», реж. Олександр Течинський (Україна).

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Згідно з інформацією з офіційного сайту Архівовано 16 жовтень 2013 у Wayback Machine.
  2. Згідно інформації з офиційного сайту Архівовано 21 липень 2013 у Wayback Machine.
  3. Знаменитий сербський режисер 12 липня виступить на Потьомкінських сходах зі своєю групою "The No Smoking Orchestra".. http://dt.ua/ (uk). 18.03.2013. 
  4. «Схід сонця» на потьомкінських сходах. http://oiff.com.ua/ (uk). 14.07.2013. [недоступне посилання з травень 2019]
  5. Хоменко, Вікторія (14.07.2013). На Потьомкінських сходах в Одесі серед ночі показали «Схід сонця». http://gazeta.ua/ (uk). Архів оригіналу за 14.07.2013. 
  6. Переможці 2013. Офіційний сайт ОМКФ. Архів оригіналу за 25 вересень 2015. Процитовано 13 квітень 2014. 

ПосиланняРедагувати