Яцишин Іван Іванович

український вчитель, художник.

Яцишин Іван Іванович (8 листопада 1914 — 1 вересня 1982) — український вчитель, художник. Aвтор багатьох методичних розробок з педагогіки, двох читанок для 2-х класів[1][2], двох підручників з літератури для 4-х[3] та 10-х[4] класів та виписок для 6-х[5] класів для шкіл з польською мовою навчання, автор літературно-критичних статей про українсько-польські культурні зв'язки.

Яцишин Іван Іванович
Народження 8 листопада 1914(1914-11-08)
Козарі, Рогатинський район, Івано-Франківська область, Україна
Смерть 1 вересня 1982(1982-09-01) (67 років)
Навчання Філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Діяльність художник

ЖиттєписРедагувати

Народився в селі Козарі Рогатинського району Івано-Франківської області в сім'ї лісника. Закінчив вчительську семінарію в м. Івано-Франківську. В період 19461951 роки навчався у Львівському державному університеті імені Івана Франка на факультеті слов'янської філології. Після закінчення університету працював вчителем польської мови та літератури у Львівській середній школі № 24 та вчителем образотворчого мистецтва в СШ № 28 та № 4.

ТворчістьРедагувати

Яцишин Іван Іванович — самодіяльний художник, учасник багатьох обласних і республіканських виставок. У 1974 році в м. Москві, на Першому Всесоюзному фестивалі самодіяльної художньої творчості, роботи Яцишина І. І. були нагороджені дипломом І-го ступеня. Перша персональна виставка його творів відбулась в 1974 року у Львівській науково-педагогічній бібліотеці, друга (1977) і третя (1980) — в Музеї народної архітектури та побуту в м. Львові. Після смерті І.Яцишина рідні та друзі організували персональну виставку живопису в бібліотеці іноземної літератури у м. Львові та коренепластики — в Львівській середній школі № 24.

Весь свій вільний час Яцишин І. І. присвячував мистецтву. Пробував свої сили в різних техніках та жанрах: акварель, монотипія, карбування, коренепластика.

Малювати почав з раннього дитинства. Пізніше, в роки навчання, малювання стало не лише найулюбленішим заняттям, а й першою життєвою потребою. Мистецькі смаки формувалися під впливом творів відомих митців: І.Труша, О.Кульчицької, О.Новаківського, А.Манастирського, М.Самокиша та мистецтвознавця, професора І.Свєнціцького.

Акварелі й монотипії І.Яцишина приваблюють глядача не лише барвистістю природи та колористичним розмаїттям. Вони приваблюють ненав'язливими, глибоко захованим почуттям любові до рідного краю, до природи, до старовинних дерев'яних будівель. В цьому своєрідне авторське кредо художника-громадянина.

Велика кількість художніх полотен І. Яцишина пейзажна лірика. Серед них такі твори як «Світанок», «Зимова казка», «Барви осені», «Спаські скелі» тощо. Захоплювався автор і героїчним минулим свого народу. Це і давно минулі події княжих часів — монотипія «Данило Галицький на Львівських горах» і часи козаччини — акварелі «Богдан Хмельницький», «Козаки на чатах», «Тарас Бульба з синами» тощо.

Цікаві пошуки І. Яцишина і в портретному жанрі: акварелі «Портрет матері», «Портрет батька», «Шевченко і Сераковський», портрети племінниць, пастелі «Портрет Кондратюка Ю. В.», «Портрет Кибальчича М. І.», «Остап Вересай» та інші.

Окремої уваги заслуговує цикл акварелей «Пам'ятки архітектури», де автор з особливим натхненням передавав не лише архітектурно-етнографічні особливості будівель, а й глибоку пошану до пам'яток культури, створювану будівничими впродовж віків.

Цікавою знахідкою самодіяльного художника є техніка акварельної монотипії (термін умовний). Найбільш цікаві такі монотипії: «До праці», «Дзвіниця в Комарному», «Сільські жартівниці», «Воздвиженська церква в м. Тернополі».

Кожна акварель чи монотипія І.Яцишина виражає своє, авторське бачення світу в кольорах, у порухах світлотіні, в динаміці мазків і, найголовніше, — виражає естетичне сприйняття художником навколишнього світу дійсності.

Коренепластика І. Яцишина чарує фантастичністю природних форм і майстерністю художньої обробки коріння, сучків дерева. Чарує вміння створити динамічні людські та міфологічні постаті сповнені то жаги і кохання («Мавка і Лукаш»), то нестримного руху («Танок»), то гнівного протесту («Прокляття війнам», «Поранений воїн»). Витвори з коренів і пеньків ніби підказують людині потребу і спосіб побачити красу, що захована в глибинах природи.

ПриміткиРедагувати

  1. Яцишин І. І. CZYTANKI Podrecznik dla klasy 2 / Видавництво «Радянська школа» / Київ — 1971 — Львів. с. 260.
  2. Яцишин І. І. CZYTANKI Dla klasy 2 Вид. 3 / Видавництво «Радянська школа» / Київ — 1980 — Львів. с. 256.
  3. Яцишин І. І. LITERATURA Dla klasy CZWATEJ Вид. 3.— Київ: Радянська школа, 1980. Львів.— С. 196.
  4. Яцишин І.І LITERATURA Dla klasy 10 Вид. 3 / Видавництво «Радянська школа» / Київ — 1975 — Львів. с. 284.
  5. Яцишин І.І WYPISY Dla klasy / Видавництво «Радянська школа» / Київ — 1973 — Львів. с. 232.

ПосиланняРедагувати