Відкрити головне меню

Яросла́в Все́володович (8 лютого 1191 — 30 вересня 1246) — син князя Всеволода Велике Гніздо, князь Переяславський, князь Новгородський, князь Владимиро-Суздальський, великий князь Київський (12361238, 1246).

Ярослав Всеволодович
Ярослав Всеволодович
Князь Переяславський
1200 — 1206
Попередник: Ярослав Мстиславич Красний
Наступник: Михайло Всеволодович
Князь Переяслав-Залєський
1212 — 1246
Попередник: утворення уділу
Наступник: Олександр Невський
Князь Новгородський
1215 — 1216
Попередник: Мстислав Удатний
Наступник: Мстислав Удатний
1222 — 1223
Попередник: Всеволод Юрійович
Наступник: Всеволод Юрійович
1226 — 1229
Попередник: Михайло Всеволодович
Наступник: Михайло Всеволодович
1231 — 1236
Попередник: Ростислав Михайлович
Наступник: Олександр Невський
Великий князь Київський
1236 — 1238
Попередник: Володимир Рюрикович
Наступник: Михайло Всеволодович
Великий князь Владимирський
1238 — 1246
Попередник: Юрій Всеволодович
Наступник: Святослав Всеволодович
 
Народження: 8 лютого 1191
Переславль-Залєський, Володимиро-Суздальське князівство
Смерть: 30 вересня 1246
Каракорум
Громадянство: Володимиро-Суздальське князівство
Хрещене ім'я: Федір
Династія: Рюриковичі (Юрійовичі)
Батько: Всеволод Юрійович Велике Гніздо
Мати: Марія Шварнівна
У шлюбі з: Q30879239?
Діти: Федір, Олександр, Андрій, Михайло, Данило, Ярослав, Костянтин, Афанасій[джерело?], Марія, Василь, Ульяна

Медіафайли у Вікісховищі?

Брав участь у боротьбі з литовцями та в міжусобних війнах руських князів. У 12201230-х роках кількаразово княжив у Новгороді та в 12381246 роках у Владимирі над Клязьмою. Воював за Київ з Володимиром Рюриковичом, Данилом Романовичем (Галицьким), Михайлом Всеволодовичем та іншими князями.

БіографіяРедагувати

Молоді рокиРедагувати

1201 року у віці 11 років посланий батьком княжити у Переяславі-Руському. У 1206 році здійснив невдалу спробу заволодіти Галичем після смерті князя Романа Мстиславича. У відповідь київський князь Всеволод Святославич Чермний вигнав Ярослава з Переяслава і посадив туди свого сина Михайла.

У 1208 році брав участь у поході суздальських князів на Рязань та тимчасово став намісником свого батька у Рязані. 1215 року призваний новгородцями на княжіння після походу Мстислава Удатного на Галич. В цей ж час одружився з однією з дочок Мстислава. Після смерті Всеволода Велике Гніздо отримав в уділ Переяслав-Залєський. Підтримував свого брата Юрія у боротьбі за владу на Владимиро-Суздальщині, та разом з ним був розбитий у Липицькій битві.

Князювання у Новгороді та КиєвіРедагувати

У 1222 році знову став новгородським князем. Безуспішно підтримував чудь (естів) які воювали проти хрестоносців. У 1225 році під Усвятом розбив литовців які повертались після набігу на Торжок та Торопець. В 1226 році втратив Новгород на користь Чернігівського князя Михайла Всеволодовича та вернувся в Переяслав-Залєський. Але вже в 1231 в союзі з братами воював проти чернігівців після чого Новгород знову повернувся під контроль Юрійовичів.

У 1236 році в розпал міжусобної боротьби в Південній Русі раптово зайняв Київ, що на деякий час припинило князівські міжусобиці. Дізнавшись про загибель брата, Юрія Всеволодовича, у битві з монголами на річці Сіть, на початку 1238 року вернувся на Суздальщину та став княжити у Владимирі.

Монгольська навалаРедагувати

У роки навали Батия на суздальську землю (12371238) Ярослав Всеволодович, його син Олександр і молодші брати Ярослава не чинили значного опору татарам. В цей ж час, 1239 року ходив на Смоленськ який був захоплений литвою та відбив його у загарбників.

1243 року їздив до хана Золотої Орди Батия, визнав себе монгольським васалом та отримав ярлик на Велике княжіння Владимирське.

1246 року Ярослава Всеволодовича викликано до Великого хана Ґуюка в Каракорум (Монголія), і там його отруєно[1].

Сім'я та дітиРедагувати

Діти:

  • Федір (1220—1233), князь Новгородський, помер у віці 13 років
  • Олександр Невський (1221—1263), князь переяславль-залєський, новгородський, великий князь владимирський
  • N син (1222—1238), князь тверський
  • Андрій (1225—1264), князь суздальський, великий князь владимирський
  • Михайло Хоробрит (1226—1248), князь московський, великий князь владимирський
  • Данило (1227—1256)
  • Ярослав (1229—1271), князь тверський, великий князь владимирський
  • Костянтин (1231—1255), князь галич-мерський
  • Афанасій (1239)
  • Марія (1240)
  • Василій Квашня (1241—1276), князь костромський, великий князь владимирський
  • Ульяна (1243)

ПриміткиРедагувати

  1. Johannes von Plano Carpini: Kunde von den Mongolen 1245—1247. Переклад F. Schmieder. Jan Thorbecke Verlag, Sigmaringen 1997. — S. 114. — ISBN 3-7995-0603-9. (нім.)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

Попередник
Ярослав Красний
  Князь Переяславський
1200-1206
  Наступник
Михайло Всеволодович
Попередник
Володимир Рюрикович
титул оскаржувався іншими претендентами
  Великий князь Київський
1236-1238
  Наступник
Михайло Всеволодович
титул оскаржувався іншими претендентами
Попередник
Юрій Всеволодович
  Князь Володимиро-Суздальський
1238-1246
  Наступник
Святослав Всеволодович
Попередник
Михайло Всеволодович
титул оскаржувався іншими претендентами
  Великий князь Київський
1246
вдруге
  Наступник
Олександр Невський
титул оскаржувався іншими претендентами