Ялпуг (річка)

річка в Україні та Молдові

Я́лпуг (або Я́лпух, рум. Ialpug) — річка в Молдові та Україні, у межах Болградського району Одеської області (південна Бессарабія). Впадає до озера Ялпуг (басейн Дунаю).

Ялпуг
міст через річку у м. Комрат, Молдова
45°40′37″ пн. ш. 28°35′31″ сх. д. / 45.677064° пн. ш. 28.591947° сх. д. / 45.677064; 28.591947
Витікс. Ялпуг, Чимішлійський район, Молдова
• координати46°39′58″ пн. ш. 28°35′04″ сх. д. / 46.666191666667° пн. ш. 28.584486111111° сх. д. / 46.666191666667; 28.584486111111
Гирлоозеро Ялпуг
• координати45°40′37″ пн. ш. 28°35′31″ сх. д. / 45.677064° пн. ш. 28.591947° сх. д. / 45.677064; 28.591947
Басейнбасейн Дунаю
Країни:
Прирічкові країни:Молдова Молдова (Гагаузія)
РегіонБолградський район
Тараклійський район
Гагаузія
Чимішлійський район
Довжина114 км
Площа басейну:3180 км²
Притоки:Ялпужель і Велика Салча
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Опис

ред.

Довжина 114 км (перша україномовна Українська загальна енциклопедія 1933 року видання наводить довжину річки у 107 км) площа водозбірного басейну 3180 км² (в межах України відповідно 10 км і 52  км²) [1][2]. Похил річки 1,1 м/км. Долина у верхів'ях каньйоноподібна, у пониззі завширшки 3,5—4 км. Заплава завширшки 0,5—1,5 км, у нижній течії заболочена. Річище звивисте, влітку пересихає. Використовується на зрошування.

Розташування

ред.

Ялпуг бере початок на південних схилах Центральномолдавської височини, біля села Ялпуг (Чимішлійський район, Молдова)[3], де її живлять підземні джерела. У горішній частині тече Бессарабською височиною, в долішній — Причорноморською низовиною. Тече переважно на південь. Впадає до північної частини озера Ялпуг неподалік від західної околиці міста Болграда.

На території Молдови у заплаві річки Ялпуг розташована столиця Гагаузської автономії — місто Комрат, села Дезгінжа, Буджак, Кірсова, Бешалма, Конгаз, Новоселовка, Чумай, Мирне.

Історія

ред.

З метою запобігання повеням шляхом концентрації паводкової хвилі, гідрологічний режим річки Ялпуг був змінений. З цією метою річище було випрямлено в канал, побудовані вали і греблі[4].

У руслі річки Ялпуг побудовано водосховища[5]:

  • Водосховище (озеро) Комрат — розташоване вище за течією міста Комрат, об'єм понад 1 млн. м³ води. Загальні відомості про озеро: тип — руслове, регулювання стоку — сезонне, призначення: зрошення, рибоводство, рік уведення в експлуатацію — 1957, проект — Молдсільхозпроект
  • Водосховище (озеро) Конгаз — розташоване вище за течією села Конгаз, об'єм понад 1 млн. м³ води. Загальні відомості про озеро: тип — руслове, регулювання стоку — сезонне, призначення: зрошення, рибоводство, рекреація, рік введення в експлуатацію — 1961, проект — Молдсільхозпроект
  • Водосховище (озеро) Тараклія — розташоване вище за течією села Тараклія, об'єм понад 1 млн. м³ води. Загальні відомості про озеро: тип — руслове, регулювання стоку — сезонне, призначення: зрошення, водопостачання, рибоводство, рекреація, рік введення в експлуатацію — 1982, проект — Інститут Молдгіпроводгосп

Хімічний склад води

Норма стоку річки Великий Ялпуг на рік складає 35,1 млн. м3.

Загальна мінералізація води річки змінювалася від 352,75 мг/дм3 (26.08.1947 р.) до 10337 (22.09.2009 р., табл. 1). Лише 7,6 % проб води річки мали мінералізацію менше 1000 мг/дм3 (ГДК для водойм рибогосподарського призначення), 22,8 % — менше 1500 мг/дм3 (ГДК для водойм питного водопостачання) і 49,4 % — менше 3000 мг/дм3 (гранична межа придатності води для зрошення при її хімічній меліорації). Все це свідчить, що мінералізація води у річці Великий Ялпуг має значно вищу мінералізацію ніж вода оз. Ялпуг, яке є джерелом водопостачання м. Болграда.

Таблиця 1. Статистична характеристика сольового складу води річки Великий Ялпуг

Інгредієнти Уміст, мг/дм3 Коефіцієнт варіації, %
Мінімальний Максимальний Середній Стандартна

похибка

Стандартне відхилення
Ca2+ 24,4 394,0 157,42 9,66 83,18 19,26
Mg2+ 11,9 676 138,92 12,37 106,38 24,65
Na+ 0,55 2472 622,71 52,42 450,91 104,47
K+ 5 30 14,33 1,18 5,94 2,44
СО3"- 0 18 4,39 0,79 5,58 1,60
НСО3- 78,1 1178,5 432,42 25,70 211,10 51,22
SO4- 25,95 2800 1028,98 70,56 607,05 140,64
Cl- 60,3 3615 638,99 72,16 620,76 143,82
Мінералізація 352,75 10315 3023,72 211,6 1820,46 421,75
рН, од. 6,0 8,9 8,08 0,06 0,52 0,12

Вода річки Великий Ялпуг дуже забруднена такими компонентами сольового складу як сульфати й хлориди. Уміст SO42- у воді річки змінювався від 25,95 (26.08.1947 р.) до 2800 (22.09.2009 р.) мг/дм3. При цьому 97,5 % проб води мають значення SO42- вищі за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (100 мг/дм3) та 77,2 % проб — вищі за ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (500 мг/дм3).

Концентрація хлоридів у воді річки за роки досліджень становила від 60 (26.08.1947 р.) до 3555 (22.09.2009 р.) мг/дм3. 69,6 % проб води річки мали уміст хлоридів вищий за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (300 мг/дм3), а 65,9 % проб — вищі за ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (350 мг/дм3).

Уміст натрію (найбільш вагомого й токсичного катіона) у воді річки коливався від 0,55 (26.08.1947 р.) до 2472 (21.05.2012 р.) мг/дм3. В 95 % проб уміст натрію перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення (120 мг/дм3), а в 88,9 % проб — ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (200 мг/дм3). Отже, уміст натрію у воді р. Великий Ялпуг значно вищий ніж у воді оз. Ялпуг і суттєво забруднює її й погіршує якість питної води у водозаборі м. Болграда.

Варто відмітити, що з роками, якість води в річці Великий Ялпуг погіршується, а її мінералізація поступово зростає за рахунок в першу чергу хлоридів, сульфатів, натрію та магнію. Середня мінералізація води річки за 2007—2012 рр. склала 4690,9 мг/дм3, що в 3,63 рази перевищує мінералізацію води цієї ж річки за 1947—1949 рр. (табл. 2). Уміст хлоридів, сульфатів, натрію та магнію у воді річки за цей період зріс відповідно у 5,9, 4,09, 3,38 та 6,47 рази.

Таблиця 2. Зміна хімічного складу й мінералізації води р. Великий Ялпуг у часі 

Інгредієнти 1947-1949 1970-1975 1987-1988 2007-2012
Уміст, мг/дм3
Ca2+ 64,96 146,10 131,90 200,37
Mg2+ 35,60 101,94 132,10 230,43
Na+ 310,53 434,49 684,6 1050,5
K+ - - 12,29 15,21
СО3«- - 0,39 8,5 8,81
НСО3- 291,22 486,28 282,03 407,4
SO4- 382,98 734,51 1242,60 1566,00
Cl- 207,00 429,17 595,11 1229,46
Мінералізація 1292,28 2332,71 3089,13 4690,86
рН, од. 7,70 7,87 8,33 8,58

Екологічний стан річки

ред.

Основний антропогенний вплив на стан річки здійснюють промислові та господарські об'єкти міста Комрат, внаслідок незадовільного рівня розвитку системи водовідведення[6][7]. Місто має централізовану систему каналізації, проте покриття нею міста складає менше 35 %. У Комраті тривалий час не працює та залишається в аварійному стані міська станція очищення стічних вод. Усі неочищені стічні води скидаються в річку Ялпуг, унаслідок чого збільшується кількість важких захворювань, таких як: гепатит, піелоневрит, туберкульоз, астма[8].

У сусідніх населених пунктах Дезгинжа, Кирсова та Бешалма покриття послугами каналізації складає 0 %, у селі Буджак — 52 %, проте в даному населеному пункті відсутні очисні споруди.

На даний час місцеві органи влади не планують будівництво та експлуатацію індивідуальних очисних споруд у кожному зазначеному населеному пункті ефективним рішенням. Найкращим варіантом вирішення проблеми вважається будівництво та експлуатація загальної для цих населених пунктів інфраструктури з очищення стічних вод.

Згідно з проведеними дослідженнями, вплив стоку річки Ялпуг на якість вод озера Ялпуг позначається лише в його північній частині[9].

Якість поверхневих вод

Протягом 2019-2020 року з метою визначення гідрохімічних показників якості поверхневих вод були проведені лабораторні дослідження[10]. За їх результатами встановлено класи якості поверхневих вод[11].

Показники, що визначили значення V класу якості (дуже забруднені) вказані в таблиці 3.

Таблиця 3. Показники, що визначили значення V класу якості (дуже забруднені), від витоку до кордону з Україною (с. Мирне).

Водний

об’єкт

Секція

моніторингу

2019 2020
Травень Червень Серпень Листопад Лютий Липень Жовтень
р. Ялпуг с. Марієнфелд Na++K+
Мінералізація
Жерсткість
с. Буджак Na++K+ Na++K+ Na++K+
Азот нітратів ХСК
водосховище Комрат г. Комрат БСК БСК БСК БСК БСК Na++K+
Na++K+ Na++K+ Na++K+ Na++K+ ХПК Амонійний азот
pH Суспедовані речовини Мінеральний фосфор
ХПК Іони магнію
Хлорид-іони Хлорид-іони
р. Ялпуг с. Бешалма БСК
Na++K+
Розчинений кисень
Мінеральний фосфор
водосховище  Конгаз с. Конгаз БСК
Na++K+
Мінералізація
р. Ялпуг с. Світлий БСК
Na++K+
Мінералізація
водосховище  Тараклія г. Тараклія БСК БСК БСК Na++K+ БСК БСК
Na++K+ Na++K+ Na++K+ Na++K+ Na++K+
pH Суспедовані речовини ХПК Мінералізація
Суспедовані речовини Іони магнію
ХПК Хлорид-іони
Хлорид-іони
р. Ялпуг с. Новоселовка Na++K+
Мінералізація
с. Мирне БСК БСК БСК Na++K+ БСК Na++K+
Na++K+ Na++K+ Na++K+ Na++K+ Мінералізація
Іони магнію ХПК
Хлорид-іони

Примітки

ред.
  1. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 березня 2022. Процитовано 5 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Українська Загальна Енциклопедія: Книга Знання. В 3-х т. — Т. 3: С–Я / Під гол. ред. І. Раковського. — Львів; Станиславів; Коломия: Рідна школа, 1933. — 676 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 березня 2022. Процитовано 9 вересня 2020.
  3. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 жовтня 2021. Процитовано 2 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. План управління Дунайсько-Прутським і Чорноморським басейновим округом [Архівовано 1 вересня 2021 у Wayback Machine.], затверджений Постановою Уряду Молдови № 955/2018, (рос.) розділ 2 стор 15-16
  5. Казак В., Гергелегіу В., Кожокару Д. «Гідрологічне дослідження гідрографічного басейну Ялпуг [Архівовано 6 жовтня 2021 у Wayback Machine.]» (рум.) 2017, стор. 66-71
  6. "Розвиток систем водопостачання та водовідведення в муніципії Комрат" (PDF) (рос) . Агентство Регіонального Розвитку АТУ Гагаузія. 29.03.2018. Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2019. Процитовано 26 січня 2021.
  7. Робоча зустріч представників Молдови і України. Басейнове управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю. 19.12.2019. Процитовано 28.02.2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. »Програма ревіталізації муніципія Комрат на 2019—2021 роки [Архівовано 11 серпня 2021 у Wayback Machine.]", (рос.), затверджено рішенням Комратської муніципальної ради від 20.03.2019 N96/1, стор.6
  9. Моделювання розповсюдження забруднюючих речовин на акваторії озер Ялпуг-Кугурлуй (PDF) (рос) . Український гідрометеорологічний журнал, 2009, №5. Архів оригіналу (PDF) за 8 лютого 2021. Процитовано 26 січня 2021. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  10. «Щомісячний бюлетень про якість навколишнього середовища на території Республіки Молдова [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.]», (рум.). Міністерство сільського господарства, регіонального розвитку та навколишнього середовища Республіки Молдова, (бюлетень за травень, червень, серпень, листопад 2019 р; лютий, липень, жовтень 2020 р)
  11. «Положення про вимоги до якості навколишнього середовища для поверхневих вод [Архівовано 11 серпня 2021 у Wayback Machine.]», (рос.), затверджено Постановою Уряду Молдови від 12.11.2013 № 890, додаток 1

Джерела

ред.