Молдо́вська височина́ (рум. Podişul Moldovei) — географічна область історичного регіону Молдова, що охоплює нині схід і північний схід Румунії, більшу частину Молдови (крім півдня) та більшу частину Чернівецької області України (де вона відома як Покутсько-Бессарабська височина[1]).

Молдовська височина
рум. Podişul Moldovei
КраїниРумунія Румунія
Молдова Молдова
Україна Україна
Молдовська височина (Румунія)
Молдовська височина
Молдовська височина

Довжина із північного заходу на південний схід близько 300 км, висоти до 564 м (у межах Бирладського плато).

Межі

ред.
 
Давнє Молдавське князівство охоплювало все Молдавське плато та деякі сусідні геоморфологічні одиниці, такі як Молдавсько-Мунтенські Карпати[en]

Молдавське плато обмежене (за годинниковою стрілкою) наступним чином.

Молдавське плато займає понад дві третини території середньовічного Молдавського князівства, а решту становлять Східні Карпати та Буджацька рівнина. Від нього і походить назва плато. Цю географічну територію (включно зі Східними Карпатами та Побужжям) також називають (особливо історики) Карпато-Дністровсько-Понтійським регіоном, або Карпато-Дністровським регіоном, оскільки він обмежений Карпатами на заході, річкою Дністер на півночі та сході та Чорним морем ( Понт Евксинський ) і Дунаєм на південному сході та півдні.

Геологія

ред.

Складена вапняками, пісковиками і глинами неогену. Складається з ізольованих пасм пагорбів із плоскими міжріччями і крутими схилами, глибоко розчленованими ярами і притоками річок Прут, Сірет і Бирлад. Складовою частиною Молдовської височини є Дністровські пагорби.

Молдовське плато утворилося наприкінці неогену через відкладення на Східноєвропейській платформі. Згодом осілі відкладення, які приносилися річками з Карпатських гір, надали плато його сучасного вигляду. Матеріали, з яких утворилися відкладення, це гравій і пісок. Затвердівши, вони утворили пісковики. По всьому плато останні вкраплені глинами або бедлендами. [2]

Нахил місцевості повторює напрямок річок: з північного заходу на південний схід. Уздовж них висота зменшується від 700 м НРМ до менше 200 м НРМ. Страти розташовані у вирівняних шарах з півночі на південь і з північного заходу на південний схід, утворюючи асиметричні долини та хребти. Серед останніх є крутий край Бирладського плато (Ясський хребет), Кодри та Дністровські пагорби.

Рельєф в долинах річок і струмків досить помітний, так що долини мають великі тераси і пагорби. Серет, має розгалуження на півночі від долини Молдови, долина Сучави відсікає основну частину плато від Молдавського Прикарпаття. Прут розрізає плато навпіл у напрямку з півночі на південь. Дністер відмежовує її від Подільської височини та Причорноморської рівнини. Реут відділяє основну частину Молдавського плато від Дністровської височини.

Складові

ред.

Складові височини:

Клімат

ред.

Клімат помірно континентальний, опадів 600—700 мм на рік на півночі і 400—500 мм на півдні. Рослинність переважно лісостепова. На міжріччях збереглися ліси — букові на півночі, дубові з домішкою граба на півдні. Значна частина височини обробляється (лани пшениці і кукурудзи, сади, виноградники).

Примітки

ред.
  1. Bessarabia [Архівовано August 14, 2015, у Wayback Machine.] at Encyclopedia of Ukraine.
  2. Vaculisteanu, Georgiana; Niculita, Mihai; Margarint, Mihai Ciprian (1 січня 2019). Natural hazards and their impact on rural settlements in NE Romania – A cartographical approach. Open Geosciences (англ.). 11 (1): 765—782. doi:10.1515/geo-2019-0060. ISSN 2391-5447.