Відкрити головне меню
Карта татарських князівств у складі Чернігово-Сіверських земель в першій половині XV ст., по Ст. Кучиньскому:
   Яголдай
   інші Чернігово-Сіверські землі
Мапа Чернігово-Сіверських земель у XV столітті[1].

Яголдаєва тьма або Яголдай, Яголдаївщина (вар. Яголтай, Ягалтай, Еголдай, Егалтай, Jahołdaj, Jagoldai, Jagalta, татарською Cağalday) — один з трьох татарських феодів, підвасальний Великому князівству Литовському на чолі із Яголдаєм Сарайовичем на території етнокультурних регіонів Сіверська земля та частини Слобідської України.

ІсторіяРедагувати

Цей татарський феод утворений між 1428 та 1438 роками на Лівобережній Україні. Усього феодів було три:

1500 року ці землі відійшли до складу Московської держави. Феод згадується у зв'язку з іменем Яголдая Сарайовича, князя ординського походження (можливо, тотожного беку Ягалтаю, котрий у 1340-50 роках перебував при дворі золотоординських ханів Джанібека та Бірдібека).

Цей феод проіснував до 1497[джерело?] року, коли його було поділено між київськими боярами разом з іншими землями Путивльського повіту.

Реконструкція за текстамиРедагувати

Територія Яголдайової тьми (тьми Яголдая Сарайовича) реконструюється на основі ханських ярликів, виданих литовським князям татарськими ханами (Тохтамиш, Хаджі-Ґерай, Нур-девлет, Менґлі-Ґерай). В ярлику Менґлі-Ґерая вказано: « Сараева сына Егалтаеву тму, Милолюбъ, зъ выходы и данми, и зъ Землями и водами; Мужечъ, Осколъ, Стародубъ и Брянескъ, со, всими ихъ выходы и данми и зъ землями и водами…».

Цей текст та згадка трьох міст поруч у Списку міст Свидригайла («Oskol, Milolubl, Muszecz cum multis distr») дає можливість припустити, що до складу Яголдайової тьми входили Мужеч (на Пслі, десь між суч. Суджею та Обоянню), Милолюбль (на Донці) й Оскол (сучасн. Старий Оскол). Проте, така локалізація іноді викликає сумніви через згадку в тексті Стародуба та Брянська.

Джерело XVII ст. («Розпис польським шляхам») вказує «Яголдайове городище» в районі Оскола: «а от Ливен же до Оскола, до Еголдаева городища через Муравскую дорогу и через речку Опоньки езду 2 дни. А от Еголдаева городища до Муравской дороги до верх Осколу езду верст с 40, а верховье осокольское у Муравской дороги».

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. з книги Стефана Кучинського «Чернігово-Сіверські землі у складі Литви», виданої у Варшаві 1936 року

ПосиланняРедагувати