Яголдаєва тьма
Яголдаєва тьма або Яголдай, Яголдаївщина (вар. Яголтай, Ягалтай, Еголдай, Егалтай, Jahołdaj, Jagoldai, Jagalta, татарською Cağalday) — один з трьох татарських феодів, підвасальний Великому князівству Литовському на чолі із Яголдаєм Сарайовичем на території етнокультурних регіонів Сіверська земля та частини майбутньої Слобідської України.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/01/Lob_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0_%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B6%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2_XV_%D0%B2.svg/250px-Lob_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0_%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B6%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2_XV_%D0%B2.svg.png)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5e/Ziemie_Czernihowsko-Siewierskie_w_XV_wieku.jpg/250px-Ziemie_Czernihowsko-Siewierskie_w_XV_wieku.jpg)
Історія
ред.Цей татарський феод утворений між 1428 та 1438 роками на Лівобережній Україні. Усього феодів було три:
- тьма Сарайового сина Яголдая (сучасна територія Білгородської та частково Курської областей Росії).
- Курська тьма (сучасна територія Курської області в Росії).
- Чернігівська тьма (сучасна територія Сумської та частково Білгородської областей).
1500 року ці землі відійшли до складу Московської держави. Феод згадується у зв'язку з іменем Яголдая Сарайовича, князя ординського походження (можливо, тотожного беку Ягалтаю, котрий у 1340-50 роках перебував при дворі золотоординських ханів Джанібека та Бердібека).
Цей феод проіснував до 1497[джерело?] року, коли його було поділено між київськими боярами разом з іншими землями Путивльського повіту.
Реконструкція за текстами
ред.Територія Яголдайової тьми (тьми Яголдая Сарайовича) реконструюється на основі ханських ярликів, виданих литовським князям татарськими ханами (Тохтамиш, Хаджі-Ґерай, Нур-девлет, Менґлі-Ґерай). В ярлику Менґлі-Ґерая вказано: «Сараева сына Егалтаеву тму, Милолюбъ, зъ выходы и данми, и зъ Землями и водами; Мужечъ, Осколъ, Стародубъ и Брянескъ, со, всими ихъ выходы и данми и зъ землями и водами…».
Цей текст та згадка трьох міст поруч у Списку міст Свидригайла («Oskol, Milolubl, Muszecz cum multis distr») дає можливість припустити, що до складу Яголдайової тьми входили Мужеч (на Пслі, десь між суч. Суджею та Обоянню), Милолюбль (на Донці) й Оскіл (сучасн. Новий Оскіл). Проте, така локалізація іноді викликає сумніви через згадку в тексті Стародуба та Брянська.
Джерело XVII ст. («Розпис польським шляхам») вказує «Яголдайове городище» в районі Оскола: «а от Ливен же до Оскола, до Еголдаева городища через Муравскую дорогу и через речку Опоньки езду 2 дни. А от Еголдаева городища до Муравской дороги до верх Осколу езду верст с 40, а верховье осокольское у Муравской дороги».
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ з книги Стефана Кучинського «Чернігово-Сіверські землі у складі Литви», виданої у Варшаві 1936 року
Посилання
ред.- Ф.Петрунь. "Ханські ярлики на українські землі" // Східний світ. - 1928. - №2.
- 1506 — 1507. Ярлыкъ Крымскаго хана Менгли-Гирея Литовскому великому князю Сигизмунду
- Жалованная грамота (ярлыкъ) Менгли-Гирея королю Польскому Сигизмунду 1-му.
- Список міст Свидригайла
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |