Яблонська Олена Нилівна

Олена Нилівна Яблонська (* 28 серпня 1918, Смоленськ — 25 березня 2009, Київ) — Заслужена художниця України, живописець, графік, автор ілюстрацій до дитячих книг.

Яблонська Олена Нилівна
Народження 28 серпня 1918(1918-08-28)
Смоленськ
Смерть 25 березня 2009(2009-03-25) (90 років)
  Київ
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Жанр побутовий жанр, індустріальний пейзаж
Навчання Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність художниця
Напрямок реалізм
Нагороди Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Звання Заслужений художник України

БіографіяРедагувати

Сестра Тетяни Яблонської та Дмитра Яблонського.

Народилася в Смоленську, у родині художника, графіка і викладача словесності Нила Олександровича і Віри Георгіївни Яблонських. З 1928 сім'я року жила в Одесі, у 1930-му потрапила до Кам'янця-Подільського. Яблонські здійснили невдалу спробу перейти кордон, після цього переїхали в Луганськ.

Першим учителем для Олени став її батько. В 1934 році вступає у Київський художній технікум і проходить трирічну програму за один рік.

У 19351941 роках навчалася у Київському художньому інституті (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), клас Костянтина Єлеви, також у Ф. Кричевського, О. Шовкуненка, П. Котова. Дипломна робота Яблонської називалася «Купання дітей в Дніпрі».

У 1940 році вийшла заміж. З початком німецько-радянської війни евакуювалася в Саратовську область, де до звільнення Києва працювала обліковцем. Нагороджена медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».

Відомість отримала після представлення картини «Відбудова домни» на першій післявоєнній виставці у Москві в 1945 році. З 1946 року — учасниця республіканських, всесоюзних і міжнародних виставок. Член Спілки художників УРСР з 1944 року.

У 1944–1947 роках викладала в Київському художньому інституті, у 1945–1975 — в Республіканській художній середній школі імені Т. Г. Шевченка.

Авторка ілюстрацій до дитячих книг, 20 років пропрацювала у видавництві «Веселка».

Працювала в галузі станкового малярства та плакату. Яблонська поєднувала побутовий жанр з індустріальним пейзажем, малювала пейзажі, натюрморти, тематичні полотна («Відбудова домни» — 1945, «У рідному гайочку» — 1964, «Серпень» — 1967, «Квітень» — 1970, «Літо» — 1971, «Хрещатик», «Вродили яблука», «Цвіте мак», «Гуси»).

У 1977 році Олені Яблонській присвоєно звання «Заслужений художник України».

З 1990 відбувся ряд персональних виставок у Києві. Експонувала твори у Великій Британії, Франції, Німеччині, Росії.

Роботи зберігаються в Національному художньому музеї України, Луганському художньому музеї, Музеї сучасного образотворчого мистецтва в Києві, інших, та приватних колекціях України, Росії, Німеччини, Канади, США.

Дружина живописця Є. Волобуєва, мати художників Наталії та Євгена Волобуєвих.

Писала картини до 89 років, поки не втратила зір. Похована на Байковому кладовищі.

Окремі твориРедагувати

Картини:

  • Відновлення домни (1945)
  • У рідному гайочку (1964–1965)
  • На Криворіжжі (1964)
  • Серпень (1967)
  • Копички (1968)
  • Квітень (1970)
  • Літо (1970)
  • «Прибирання сіна в Седневі»

Ілюстрації до книжок:

  • «За лісом, за пралісом золота діжа сходить» І. Сенченка (1965)
  • «Я малий собі гуцулик» В. Ладижця(1966)
  • «Сонячний ранок» В. Морданя (1966)
  • «Катруся вже велика» Н. Забіли (1966)
  • «Дід Мазай і зайці»
  • «Хитрий лис фарбує ліс»
  • «Читаночка»,
  • «Кую, кую чобiток»
  • «Малятам-соколятам»
  • «Барвиста книжка»
  • «Загадки»
  • «Ластiвка з Лужицi»

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати