Юзеф Забелло (пол. Józef Zabiełło, 1750 — 9 травня 1794) — державний і військовий діяч Великого князівства Литовського, польний гетьман литовський (1793—1794), ловчий великий литовський з 1775 року, депутат від жемайтійського староства на Чотирирічний сейм, генерал-лейтенант війська литовського, в 1782—1784 роках депутат Постійної Ради, маршалок Тарговицької конфедерації в Литві староста тельшецький. Російський ставленик і агент російського впливу в Литві.

Юзеф Забелло
Народився 1750
Помер 9 травня 1794(1794-05-09)
Варшава, Річ Посполита
·повішення
Поховання Свєнтокшиське кладовище у Варшавіd
Країна Royal banner of the Grand Duchy of Lithuania.svg Велике князівство Литовське
Royal Banner of Stanisław II of Poland.svg Річ Посполита
Діяльність дипломат
Членство Торговицька конфедерація
Посада польний гетьман литовський, Консул Конфедерації, учасник виборів короля Польщіd, Ловчий великий литовський і посол Сейму Речі Посполитоїd
Військове звання генерал
Рід Забіли
Батько Antoni Zabiełłod
Мати Zofia Szczyttd
У шлюбі з Marianna Gutakowskad
Нагороди
Order of the White Eagle Орден святого Михайла Кавалер ордена Святого Станіслава (Річ Посполита)
POL COA Zabiełło.svg

БіографіяРедагувати

Син Антонія Забелло, маршалка ковенського, ловчого великого литовського, двоюрідний брат Міхала Забелло, родич Косаківських і Прозорових. Через дружину поріднився з Станіславом Августом Понятовським — був його підкоморієм і близьким придворним.

У 1764 році підписав елекційні списки за обрання королем Станіслава Августа Понятовського. Командував кавалерійським реґіментом в бригаді генерала Людвіка Трокіна. Підписав Конституцію 3 травня. Брав участь в російсько-польській війні 1792 року під командуванням свого брата Михайла. Будучи генерал-майором, продемонстрував некомпетентність і відсутність елементарних військових знань, підозрювався у зраді. Після вступу російських військ відразу ж прилучився до Торговицької конфедерації і був підвищений до генерал-лейтенанта.

На прохання посла Росії Якова Сіверса отримав звання маршалка Торговицької конфедерації в Литві. Як нагороду, 15 червня 1793 отримав звання польного гетьмана литовського. Виконував програму великого гетьмана литовського Симона Мартина Косаківського по скороченню литовських військ і їх приєднанню до російської армії.

Після перемоги повстання Костюшка у Варшаві в посольстві Росії були захоплені документи, що свідчили, що Забелло отримував платню від росіян. 9 травня 1794 за рішенням Ради тимчасової заміни Юзеф Забелло разом з великим гетьманом коронним Петром Ожаровським, єпископом Юзефом Косаківським, Симоном Мартином Косаківським і маршалком Анквічем був засуджений до смерті через повішення.

Після смерті Юзефа Забелло його родина не була забута російською владою: у спадкове володіння їм були передані тельшайське і вількійське староства з усіма землями за винятком міста Тельше і його передмість.

НагородиРедагувати

Нагороджений Орденом Білого Орла, в 1777 — Орденом Святого Станіслава.

Сім'яРедагувати

  • Батько — Антоній Забелло (1710—1776).
  • Мати — Софія Щит (1720 — ?) Герба Яструбець.
  • Дружина — Маріанна Соболевська (? — 1818).
  • Син — Генріх Казимир Забелло (1785—1850), був одружений з Габріелою Гутаковською (? — 1871).

ПосиланняРедагувати

  • Zbigniew Dunin-Wilczyński, Order Św. Stanisława, Warszawa 2006 s. 184. (пол.)
  • Kawalerowie i statuty Orderu Orła Białego 1705—2008, 2008, s.235. (пол.)