Відкрити головне меню

Пйотр Ожаро́вський (пол. Piotr Ożarowski; 17259 травня 1794) — державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Ожаровських гербу Равич. Останній великий гетьман коронний (17931794). Генерал-майор1757) і генерал-лейтенант1761) коронних військ, писар великий коронний (17681775). Войницький каштелян1781). Шеф 12-го піхотного коронного полку (1785-1786), генерал-лейтенант Малопольської дивізії (1792). Член Гродненської конфедерації 1793 року. Командувач Малопольської дивізії (1792), шеф Піхотної коронної гвардії (17931794).

Пйотр Ожаровський
Народився 1725[1]
Помер 9 травня 1794(1794-05-09)
Варшава, Річ Посполита
·повішення
Поховання Świętokrzyski Cemetery in Warsaw[d]
Громадянство
(підданство)
Flaga Rzeczypospolitej Obojga Narodow ogolna.svg Річ Посполита
Діяльність дипломат
Alma mater Колегіум нобіліум (1746)
Членство Торговицька конфедерація, Q11742334?, Q780187?, Радомська конфедерація, Постійна Рада і Q9206104?
Посада Писар великий коронний, Каштелян, Великий гетьман коронний, Староста, Q11743102?, депутат Сейму Речі Посполитої[d], Polish elector[d] і Q64816506?
Військове звання генерал-лейтенант
Рід Ożarowski[d]
Батько Jerzy Marcin Ożarowski[d]
Діти Adam Petrovich Ozharovsky[d], Kajetan Ożarowski[d], Stanisław Ożarowski[d] і Q18634698?
Нагороди
орден Білого Орла орден святого Станіслава
POL COA Rawicz.svg
Герб Равич.

БіографіяРедагувати

Син великого підстолія коронного і великого обозного коронного Єжи Марціна Ожаровського (бл. 1690-1742) і Констанції Бобровніцької. Походив з дрібної мазовецької шляхти. Обрав для себе військову кар'єру, спочатку служив у пруській армії, потім перейшов на службу в польську коронну армію.

1767 року став кавалером ордена Святого Станіслава. Обіймав посади каштеляна войницького з 1781 року і гетьмана великого коронного (19 листопада 1793 - 1794). У 1773 році був нагороджений Орденом Білого Орла. Був прихильником польського короля Станіслава Августа.

Співпрацював з російським послом у Варшаві[2] Стакельбергом, який платив йому платню. У 1792 році приєднався до Торговицької конфедерації. У травні 1794 року під час повстання Костюшка разом з іншими учасниками Торговицької конфедерації був засуджений до смертної кари і повішений у Варшаві.

Сім'яРедагувати

Був двічі одружений. Його першою дружиною була Маріанна Джербіцька, від шлюбу з якою мав чотирьох синів: Адама, Казімєжа, Северина та Францішека. Вдруге одружився на Ельжбеті Пац — доньці старости пінського та вілейського Пйтра Паца (помер 1756 р.).[3] Мали 3-х синів: Єжи, Каєтана, Станіслава.

Старший син Адам (від першої дружини) став генералом російської армії, брав участь у війні проти Наполеона.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати