Пйотр Ожаровський

Пйотр Ожаро́вський (пол. Piotr Ożarowski; 17259 травня 1794) — державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Ожаровських гербу Равич. Останній великий гетьман коронний (17931794). Генерал-майор1757) і генерал-лейтенант1761) коронних військ, писар великий коронний (17681775). Войницький каштелян1781). Шеф 12-го піхотного коронного полку (1785-1786), генерал-лейтенант Малопольської дивізії (1792). Член Гродненської конфедерації 1793 року. Командувач Малопольської дивізії (1792), шеф Піхотної коронної гвардії (17931794).

Пйотр Ожаровський
Norblin - wieszanie zdrajcow.jpg
Народився 1725[1]
Помер 9 травня 1794(1794-05-09)
Old Town Market Square in Warsawd, Варшава, Річ Посполита
·повішення
Поховання Świętokrzyski Cemetery in Warsawd
Громадянство
(підданство)
Chorągiew królewska króla Zygmunta III Wazy.svg Річ Посполита
Діяльність дипломат
Alma mater Колегіум нобіліум (1746)
Членство Торговицька конфедерація, Q11742334?, Q780187?, Радомська конфедерація, Постійна Рада і Q9206104?
Посада Писар великий коронний, Великий гетьман коронний, Староста, Confederate of the Confederacyd, депутат Сейму Речі Посполитоїd, польський курфюрстd і Q64816506?
Військове звання генерал-лейтенант
Рід Ożarowskid
Батько Jerzy Marcin Ożarowskid
Діти Adam Petrovich Ozharovskyd, Kajetan Ożarowskid, Stanisław Ożarowskid і Q18634698?
Нагороди
орден Білого Орла орден святого Станіслава
POL COA Rawicz.svg
Герб Равич.

БіографіяРедагувати

Син великого підстолія коронного і великого обозного коронного Єжи Марціна Ожаровського (бл. 1690-1742) і Констанції Бобровніцької. Походив з дрібної мазовецької шляхти. Обрав для себе військову кар'єру, спочатку служив у пруській армії, потім перейшов на службу в польську коронну армію.

1767 року став кавалером ордена Святого Станіслава. Обіймав посади каштеляна войницького з 1781 року і гетьмана великого коронного (19 листопада 1793 - 1794). У 1773 році був нагороджений Орденом Білого Орла. Був прихильником польського короля Станіслава Августа.

Співпрацював з російським послом у Варшаві[2] Стакельбергом, який платив йому платню. У 1792 році приєднався до Торговицької конфедерації. У травні 1794 року під час повстання Костюшка разом з іншими учасниками Торговицької конфедерації був засуджений до смертної кари і повішений у Варшаві.

Сім'яРедагувати

Був двічі одружений. Його першою дружиною була Маріанна Джербіцька, від шлюбу з якою мав чотирьох синів: Адама, Казімєжа, Северина та Францішека. Вдруге одружився з Ельжбетою Пац — донькою старости пінського та вілейського Пйотра Паца (помер 1756 р.).[3] Мали 3-х синів: Єжи, Каєтана, Станіслава.

Старший син Адам (від першої дружини) став генералом російської армії, брав участь у війні проти Наполеона.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати