Писар великий коронний

Писар великий коронний (пол. Pisarz wielki koronny, лат. Notarius magnus) — центральний несенаторський уряд Корони Королівства Польського та Речі Посполитої, помічник короля та канцлера.

ІсторіяРедагувати

Уряд заснований 1504 року, його займали виключно католицькі священики. Конвокаційний Сейм (1764) встановив наявність двох писарів великих у Короні та двох у Великому князівстві, з цих посад було усунуте духовенство. 1775 року їхня кількість була подвоєна, були введені по одному писареві світському та трьох духовних.

Обов'язкиРедагувати

Великий коронний писар мав знаходитися завжди при королю або ж у його канцелярії. Його завданнями було вести книгу королівської канцелярії, відповідно й адекватно укладати тексти ухвал і постанов із державних справ. Він видавав готові документи та дипломи їхнім адресатам. Це вимагало добрих знань канцелярської справи та знання іноземних мов, адже писар часто брав участь у посольствах до інших правителів.

Великий писар засідав з правом вирішального голосу в суді асесорському, він також розробляв формулювання вироків.

Деякі відомі писарі великі коронніРедагувати

СвітськіРедагувати

ДуховніРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати