Відкрити головне меню

Симон Мартин Косаковський (Шимон Марцін Коссаковський, пол. Szymon Juda Marcin Korwin-Kossakowski 1741, маєток Шили, нині Йонавський район, Литва — 25 квітня 1794, Вільно) — державний діяч Великого князівства Литовського, учасник Барської і Торговицької конфедерацій, польний гетьман литовський (1792—1793), останній великий гетьман литовський (1793—1794). На посаді великого гетьмана разом з польним гетьманом литовським Юзефом Забеллом проводив програму по скороченню литовських військ і їх приєднанню до російської армії.

Симон Мартин Косаківський
пол. Szymon Marcin Kossakowski
Symon Marcin Kasakoŭski. Сымон Марцін Касакоўскі (J. Damiel, 1812).jpg
Народився 1741[1]
Šilai[d], Q11825634?, Троцьке воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Помер 25 квітня 1794(1794-04-25)[1]
Вільнюс, Річ Посполита[1]
·повішення
Громадянство
(підданство)
Flaga Rzeczypospolitej Obojga Narodow ogolna.svg Річ Посполита
Діяльність дипломат
Членство Торговицька конфедерація
Посада Великий гетьман литовський, Польний гетьман литовський, Q11743102?, deputy to the Sejm of the First Polish Republic[d] і Polish elector[d]
Військове звання генерал-лейтенант
Рід Коссаковські
Батько Dominink Kossakowski[d]
Мати Marijona Kosakovskienė[d]
У шлюбі з Q28842681?
Діти Q28845866?
Нагороди
орден Білого Орла орден святого Станіслава
POL COA Kossakowski.svg

Зміст

БіографіяРедагувати

 
Костел Святого апостола Якова (Йонава) в якому похований прах Ш. М. Коссаковского

Народився, очевидно, між січнем і квітнем 1741 року в маєтку Шили, нині Йонавський район, Литва. Наймолодший із чотирьох синів стольника жмудського і стражника ковенського Домініка Косаковського (1711—1743), який у 1733—1735 роках був прихильником короля Станіслава Лещинського,[2] і його дружини Маріанни Забелло.

Освіту здобув в єзуїтській колегії у Ковно і в Кенігсберзькому університеті.

У 1764 році як ковенський підчаший проголосував за вибір королем Станіслава Августа Понятовського під впливом вуя — ковенського маршалка Антонія Забелла,[2] але потім виступив з різкою критикою на його адресу на Репнінському сеймі і приєднався до Барської конфедерації. Восени 1768 року наступ російських військ змусив його виїхати в Пруссію. За кордоном у Саксонії і Туреччині проводив діяльність, направлену на повалення Станіслава Августа.

Після повернення, керував силами конфедератів у Великому князівстві Литовському, здобув ряд перемог над російськими військами. Його загін у 4000 чоловік здійснив вдалий рейд по Смоленщині потім здійснив перехід через Курляндію, Пруссію і Мазовію в Велику Польщу.

У 1775 у примирився з королем і став одним з керівників проросійського угруповання. У 1790 у в чині генерал-майора вступив в російську армію і брав участь у бойових діях проти Туреччини на Балканах. Став одним з організаторів і керівників Торговицької конфедерації. У 1792 році російський корпус під його командуванням почав наступ на територію Речі Посполитої з боку Полоцька. У взятому російськими військами в січні 1792 року Вільно проголосив себе польним гетьманом литовським. У 1793 у став великим гетьманом литовським.

Під час повстання Костюшка 24 квітня 1794 року був заарештований повстанцями і ув'язнений у Арсеналі. Наступного дня за вироком суду 25 квітня був повішений у жовтому халаті на шибениці на Ратушній площі разом з польним гетьманом литовським Юзефом Забеллом та ще кількома зрадниками.

Похований у крипті костелу Святого апостола Якова у Йонаві.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Konopczyński W. Kossakowski Szymon Marcin (1741—1794) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1969. — T. ХIV/2, zeszyt 61. — 161—320 s. — S. 288—293. (пол.)

ПосиланняРедагувати