Вікіпедія

Юзеф Бялиня-Холодецький

Юзеф Домінік Бартоломей Бялиня-Холодецький гербу Бялиня (пол. Józef Dominik Bartłomiej Białynia-Chołodecki; 15 серпня 1852, Ставки, нині Яворівський район, Львівська область — 30 січня 1934, Львів) — польський письменник, історик, учасник Січневого повстання 1863 року.

Юзеф Домінік Бартломей Бялиня-Холодецький
Юзеф Бялиня-Холодецький
Ім'я при народженніпол. Józef Białynia Chołodecki
ПсевдоЮзеф Бялиня-Холодецький
Народився15 серпня 1852(1852-08-15)
с. Ставки
Помер30 січня 1934(1934-01-30) (81 рік)
м. Львів
ПохованняЛичаківський цвинтар
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
Польща Польща
Національністьполяк
Діяльністьісторик, письменник, громадський активіст
Відомий завдякиписьменник, історик
Alma materЛНУ ім. І. Франка
Знання мовпольська
УчасникПольське повстання 1863—1864
ЧленствоГалицьке Товариство Музичне, Polskie Towarzystwo Heraldyczned, Польське наукове товариство у Львові, Society of Friends of Science in Przemyśld, Історичне товариство у Львові, Society of the Polish Mourning Crossd, Polish Society for the Care of Heroes' Gravesd і Towarzystwo Szkoły Ludowejd
ПопередникЦелестин Холодецький
Конфесіяримокатолик
РідQ63532370? і Chołodecki familyd
БатькоCelestyn Chołodeckid
Нагороди
офіцерський хрест ордена Відродження Польщі Хрест 70-ліття Січневого повстання
Пам'ятний знак «Орлята»
Ювілейна медаль 50 - річчя правління Франца Йосифа для цивільних осіб і державних службовців Ювілейний хрест 1908 року для цивільних осіб
Герб
Герб

Біографія

ред.

Народився 15 серпня 1852 року в селі Ставки в Галичині (тоді Австрійська імперія, нині Яворівський район, Львівська область, Україна) у польській родині, нащадків шляхти. Матір — Емілія Сетті де Форлі.[1]

Представники родини Холодецьких, що володіла, зокрема, Цецівкою,[2] були польськими патріотами: батько Юзефа Целестин (надлісничий державних лісів[1]) брав участь у двох повстаннях і був ув'язнений; а також інші близькі родичі, наприклад, його рідний стрийко Томаш Холодецький, ветеран листопадового повстання, який після тривалого ув'язнення помер від тяжкої форми грипу. У віці 11 років Юзеф брав участь у Січневому повстанні 1863 року як кур'єр, переважно по околицях Львова.

Він навчався у Стрию в початковій школі. У 1867 році помер батько. Сім'я Холодецьких переїхала до Львова, де Юзеф продовжив навчання у вищій школі (на сучасний манер — середня школа). У 1867 році ще як учень вищої школи вступив до лав польської підпільної студентської організації, яку згодом викрила австрійська влада, водночас заборонивши діяльність. 10 жовтня 1870 року склав випускні шкільні іспити у львівській вищій школі.

У 1870 році вступив до Львівського університету, де вивчав право й закінчив студії у 1874 році. Також був найактивнішим членом товариства «Академічна читальня» (пол. «Czytelnia Akademicka»), брав активну участь у багатьох польських організаціях регіону.

Почав працювати ще під час навчання в гімназії (приватно читав лекції). У 1873 році, за рік до отримання диплома юриста, подав прохання про посаду до дирекції Львівської пошти. Його скерували на практику в поштові уряди в Черлянах, в містечку Нижневі, місті Станиславові й, нарешті, у Львові.[1]

У Чернівцях став співредактором видання «Gazeta Polska», а також став членом ради «Czytelnia Polska» та заснував бібліотеку. У 1880 році став регіональним директором комісарів поштової служби у Чернівцях. Швидко піднявся до щаблях поштової служби, поки не став директором облікового департаменту львівської поштової служби.

У 1885 році видав працю «Przeszłość Towarzystwa Polskiego Bratniej Pomocy i Czytelni Polskiej w Czerniowcach». Свої перші літературні твори, книги та брошури друкував у виданні «Gazeta Polska». Під псевдонімом Валентій Цвік у 1884 році видав книгу про історію Буковини, у 1885 році — дослідження з історії польського флоту і польської артилерії в 1885 році та у 1888 році — біографію Генрі Шмітта. На початку 1900-х років друкувався ще під псевдонімом Бела Рембович. Він використовував вигадане ім'я, побоюючись репресій з боку австрійської влади. Нарешті, як відзнака за його літературну діяльність, йому надали право на видання книг під своїм власним ім'ям.

Знову повернувся до Львова. У Львові Холодецький приєднався до численних організацій, зокрема, став президентом Поштового клубу, і він зміг створити ще багато інших організацій, які були здатними виступити на його підтримку. Він в усній формі «напав» на президента львівської служби пошти пана Сеферовича, у 1906 році через його активну діяльність у цій організації. Президент хотів дискредитувати його, але Холодецький заперечив свою провину та звинуватив Сеферовича у наклепі.

Холодецький був відомим у багатьох інтелектуальних колах та організаціях, у тому числі — Організація польської освіти, Геральдичної організації, дослідницької організації у Перемишлі, Товариство любителів минулого (історії) Львова і саме цим товариством було надруковано багато з його найвідоміших та знаменитих історичних праць.

Між 1902 та 1908 роками був «радником» президентів міста Львова. Під час першої світової війни ув'язнений царською владою та відбував заслання в Києві. У 1918—1920 роках брав участь в «обороні» Львова під час польсько-української війни. Він також створив архів першої світової війни у Львові.

Багато праць Холодецький було на тематику польського Листопадового повстання 1830 року та Січневого повстання 1863 року. Він написав також біографії багатьох видатних осіб, які віддали життя у боротьбі Польщі за незалежність. Крім того, Юзеф Холодецький був літописцем історії роду Холодецьких. Юзеф Холодецький помер у віці 81 року 30 січня 1934 року та похований на полі № 60 Личаківського цвинтаря у Львові.

Праці

ред.

Нагороди

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в Lewicki K. Chołodecki Białynia Jozef Dominik (1852—1935)… — S. 403.
  2. ↑ Kunzek T. Przewodnik po województwie Tarnopolskim (z mapą). — Rzeszów : Libra PL, 2013. — S. 119. (пол.)

Джерела

ред.
  • Czołowski A. Miesięcznik Heraldyczny. — 1935. (пол.)
  • Lewicki K. Chołodecki Białynia Jozef Dominik (1852—1935) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności — Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1937. — T. III. — S. 403—404. Reprint. Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Kraków, 1989. — ISBN 8304032910. (пол.)

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Юзеф_Бялиня-Холодецький&oldid=35282287