Відкрити головне меню

Шевченківська округа (Черкаська)

утворена як Черкаська
Карта Черкаської округи у складі Київської губернії, 1923
Карта Черкаської округи, 1925

Шевче́нківська окру́га — адміністративно-територіальна одиниця УСРР, утворена 7 березня 1923 року у складі Київської губернії. Спочатку називалась Черкаською. Окружний центр — місто Черкаси.

ІсторіяРедагувати

Утворена як Черкаська округа 7 березня 1923 року з окружним центром у Черкасах з частин Черкаського і Чигиринського повітів у складі 15 районів:[1]

  • Білозерський — з Дубнівської, Білозерської і Вергунівської (без села Думанці і Печаївка) волостей.
  • Головківський — з Головківської, Ведмедівської і Суботівської (без сел Суботівки, Херсонки і Янич) волостей.
  • Златопільський — з Златопільської (без села Веселий Кут і включаючи села Андріївку і Виноградівку на Одещині), Лебединської (без села Лебедин і Буди-Макіївської) волостей.
  • Камінський — з Камінської волості.
  • Лісківський — з Лісківської, Слобідської, Худяківської і частини Вергунівської (с. с. Печаївка і Думани) волостей.
  • Матусівський — з Ташлицької, Матусівської і частини Лебединської (с. с. Лебедин і Буда-Макіївська) волостей.
  • Олександрівський — з Олександрівської і Ставицлянської волостей.
  • Прусязький — з Жаботинської, Райгородської і Прусязької волостей.
  • Ротмистрівський — з Ротмистрівської і Орловецької волостей.
  • Смілянський — з Смілянської, Яблунівської, Сунківської и Балакліївської волостей.
  • Телепинський — з Телепинської, Оситнязької волостей.
  • Триліський — з Триліської і Цвітнянської волостей.
  • Трущанський — з Трущанської і Боровицької волостей.
  • Черкаський — з Дахнівської і Русько-Полянської волостей і частини Мошненської.
  • Чигиринський — з Шабельниківської, Рацівської і с.с. Суботів, Янич, Херсонка.

27 березня 1925:[2]

  • Білозерський район розформований, сільради приєднані:
    • Вергунська, Дубіївська і Степанківська до складу Черкаського району;
    • Білозерська і Хацкинська до складу Смілянського району.
  • Трушівський район розформований, сільради приєднані:
    • Боровицька, Топилівська, Трушівська і Худоліївська до складу Головківського району;
    • Мордванська до складу Чигиринського району.
  • Лісківський район розформований, сільради приєднані:
    • Лісківська, Думанецька, Цесарська, Ломоватська, Нечаївська і Худяківська до складу Черкаського району;
    • Сагунівська і Чернявська до складу Головківського району.
  • Прусязький район розформований, сільради приєднані:
    • Михайлівська (Прусязька), Жаботинська, Лозачевківська, Райгородська і Флеорківська до складу Камінського району;
    • Березняцька і Плескачівська до складу Смілянського району;
    • Куликівська, Чубіївська до складу Головківського району.
  • Триліський район розформований, сільради приєднані:
    • Цвітнянська до складу Чигиринського району;
    • Високо-Верещацька, Нижнє-Верещацька, Ново-Осоцька, Сонівська, Староосоцька, Триліська і Янівська до складу Олександрівського району.
  • Телепинський район розформований, сільради приєднані:
    • Високо- і Нижнє-Оситнязька, Капітанівська, Пастирська, Писарівська, Рейментарівська і Тишківська до складу Златопольського району;
    • Баландинівська, Вербівська, Коханівська, Телепинська, Ульяницька і Росоховатська до складу Камінського району.
  • центр Головківського району перенесений з с. Головківки до м. Медвідівки, Головківський район перейменований на Медвідівський.
  • центр Ротмістрівського району перенесений з Ротмістрівки до Балаклеї, Ротмістрівський район перейменований на Балакліївський.

3 червня 1925 до округи приєднані Канівський, Таганцький, Корсунський, Стеблівський, Вільшанський, Мокро-Калигірський, Шполянський, Городищенський та Мошнянський райони розформованої Шевченківської округи.[3] До Канівського району також перейшли Григоровська, Потанцовська, Пищальниковська та Чернишевська сільради розформованого Ходорівського району Київської округи.

10 червня 1925 до округи приєднані Гельмязівський, Піщанський, Золотоноський, Іркліївський і Чорнобаївський райони розформованої Золотоноської округи.[4]

5 січня 1927 Черкаська округа перейменована на Шевченківську[5].

Ліквідована 15 вересня 1930 року, райони передані в пряме підпорядкування УСРР.[6] При цьому розформовані Ротмистрівський район з віднесенням території до складу Смілянського району, і Мокрокалигірський район з віднесенням території до складу Шполянського району.

РайониРедагувати

НаселенняРедагувати

Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі проживало 1 137 783 чоловік (47,63 % чоловіків і 52,37 % жінок). З них 121 517 (10,68 %) були міськими, а 1 016 266 (89,32 %) сільськими жителями.

Національний складРедагувати

За національним складом 94,8 % населення були українці, 3,9 % євреї, 0,8 % росіяни, інші національності загалом 0,4 %.

Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[7]

населення українці євреї росіяни поляки інші
м. Черкаси 39 511 62,0 27,6 8,6 0,7 1,2
Олександрівський район 45 238 96,3 2,8 0,4 0,1 0,4
Балакліївський район 45 787 99,0 0,3 0,3 0,0 0,3
Гельмязівський район 45 093 99,1 0,4 0,3 0,0 0,2
Городищенський район 57 179 96,6 2,2 0,4 0,1 0,6
Златопільський район 49 428 90,5 8,0 0,9 0,3 0,3
Золотоніський район 71 951 91,3 7,3 1,0 0,1 0,3
Іркліївський район 46 963 99,5 0,1 0,2 0,0 0,1
Кам'янський район 69 272 96,8 1,8 1,0 0,1 0,3
Канівський район 40 603 96,0 3,4 0,2 0,0 0,3
Корсунський район 54 975 94,7 4,5 0,5 0,1 0,2
Матусівський район 36 389 98,8 0,1 0,7 0,1 0,2
Медведівський район 48 400 99,5 0,1 0,2 0,0 0,2
Мокрокалигірський район 38 833 97,9 1,6 0,3 0,1 0,2
Мошенський район 39 480 99,0 0,2 0,1 0,2 0,4
Вільшанський район 46 403 96,9 2,3 0,2 0,2 0,3
Піщанський район 31 497 99,4 0,1 0,2 0,0 0,3
Смілянський район 71 667 88,5 8,3 2,1 0,4 0,6
Стеблівський район 32 324 95,4 4,1 0,3 0,1 0,1
Таганчацький район 43 347 97,3 2,0 0,3 0,2 0,1
Черкаський район 51 240 99,4 0,1 0,3 0,0 0,3
Чорнобаївський район 46 213 99,2 0,3 0,3 0,0 0,2
Чигиринський район 44 856 98,6 1,0 0,2 0,0 0,2
Шполянський район 41 413 86,0 13,0 0,6 0,2 0,2
Шевченківська округа 1138 062 94,8 3,9 0,8 0,1 0,3

Мовний складРедагувати

Рідна мова населення Шевченківської округи за переписом 1926 року[7]

населення українська єврейська російська польська інша
м. Черкаси 39 511 56,8 22,9 18,8 0,3 1,2
Олександрівський район 45 238 96,2 2,7 0,4 0,1 0,5
Балакліївський район 45 787 99,0 0,3 0,4 0,0 0,3
Гельмязівський район 45 093 99,2 0,4 0,3 0,0 0,1
Городищенський район 57 179 96,6 2,1 0,7 0,1 0,6
Златопільський район 49 428 90,2 7,6 1,6 0,2 0,3
Золотоніський район 71 951 91,5 5,9 2,2 0,0 0,3
Іркліївський район 46 963 99,4 0,1 0,2 0,0 0,3
Кам'янський район 69 272 96,8 1,8 1,2 0,0 0,2
Канівський район 40 603 95,9 3,4 0,3 0,0 0,4
Корсунський район 54 975 94,5 4,4 0,8 0,1 0,2
Матусівський район 36 389 98,9 0,1 0,7 0,1 0,2
Медведівський район 48 400 99,5 0,1 0,3 0,0 0,1
Мокрокалигірський район 38 833 97,8 1,5 0,4 0,0 0,3
Мошенський район 39 480 99,0 0,2 0,3 0,1 0,5
Вільшанський район 46 403 96,9 2,3 0,2 0,2 0,4
Піщанський район 31 497 99,3 0,1 0,4 0,0 0,2
Смілянський район 71 667 85,7 7,4 6,1 0,2 0,6
Стеблівський район 32 324 95,5 4,0 0,3 0,1 0,1
Таганчацький район 43 347 97,2 2,0 0,4 0,1 0,2
Черкаський район 51 240 99,4 0,1 0,3 0,0 0,2
Чорнобаївський район 46 213 99,1 0,2 0,3 0,0 0,4
Чигиринський район 44 856 98,5 0,9 0,4 0,0 0,2
Шполянський район 41 413 85,1 12,7 1,8 0,1 0,4
Шевченківська округа 1138 062 94,4 3,5 1,7 0,1 0,3

ПриміткиРедагувати

  1. Постанова ВУЦВК № 309 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини»
  2. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 109 від 27 березня 1925 «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Поділля»
  3. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 237 від 3 червня 1925 «Про скасування Шевченківської округи й зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Полтавщини»
  4. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 248 від 10 червня 1925 «Про скасування Золотоноської округи й зміни адміністраційно-територіяльного поділу Полтавщини»
  5. Постанова ВУЦВК № 4 від 5 січня 1927 «Про перейменування Черкаської округи на Шевченківську»
  6. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
  7. а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати