Шевченківська округа (Черкаська)
утворена як Черкаська
Шевче́нківська окру́га — адміністративно-територіальна одиниця УСРР, утворена 7 березня 1923 року у складі Київської губернії. Спочатку називалась Черкаською. Окружний центр — місто Черкаси.
| Шевченківська (Черкаська) округа | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: |  УСРР
|
| Губернія: | Київська (до 1925) |
| Утворена: | 1923 |
| Ліквідована: | 1930 |
| Населені пункти та ради | |
| Окружний центр: | Черкаси |
| [[Зображення: Черкаської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 | |
| Мапа округи | |
| Окружна влада | |
Історія
ред.Утворена як Черкаська округа 7 березня 1923 року з окружним центром у Черкасах з частин Черкаського і Чигиринського повітів у складі 15 районів:[1]
- Білозерський — з Дубнівської, Білозерської і Вергунівської (без села Думанці і Печаївка) волостей.
- Головківський — з Головківської, Ведмедівської і Суботівської (без сел Суботівки, Херсонки і Янич) волостей.
- Златопільський — з Златопільської (без села Веселий Кут і включаючи села Андріївку і Виноградівку на Одещині), Лебединської (без села Лебедин і Буди-Макіївської) волостей.
- Камінський — з Камінської волості.
- Лісківський — з Лісківської, Слобідської, Худяківської і частини Вергунівської (с. Печаївка і Думани) волостей.
- Матусівський — з Ташлицької, Матусівської і частини Лебединської (с. Лебедин і Буда-Макіївська) волостей.
- Олександрівський — з Олександрівської і Ставицлянської волостей.
- Прусязький — з Жаботинської, Райгородської і Прусязької волостей.
- Ротмистрівський — з Ротмистрівської і Орловецької волостей.
- Смілянський — з Смілянської, Яблунівської, Сунківської и Балакліївської волостей.
- Телепинський — з Телепинської, Оситнязької волостей.
- Триліський — з Триліської і Цвітнянської волостей.
- Трущанський — з Трущанської і Боровицької волостей.
- Черкаський — з Дахнівської і Русько-Полянської волостей і частини Мошненської.
- Чигиринський — з Шабельниківської, Рацівської і с. Суботів, Янич, Херсонка.
27 березня 1925 року:[2]
- Білозерський район розформований, сільради приєднані:
- Вергунська, Дубіївська і Степанківська до складу Черкаського району;
- Білозерська і Хацкинська до складу Смілянського району.
- Трушівський район розформований, сільради приєднані:
- Боровицька, Топилівська, Трушівська і Худоліївська до складу Головківського району;
- Мордванська до складу Чигиринського району.
- Лісківський район розформований, сільради приєднані:
- Лісківська, Думанецька, Цесарська, Ломоватська, Нечаївська і Худяківська до складу Черкаського району;
- Сагунівська і Чернявська до складу Головківського району.
- Прусязький район розформований, сільради приєднані:
- Михайлівська (Прусязька), Жаботинська, Лозачевківська, Райгородська і Флеорківська до складу Камінського району;
- Березняцька і Плескачівська до складу Смілянського району;
- Куликівська, Чубіївська до складу Головківського району.
- Триліський район розформований, сільради приєднані:
- Цвітнянська до складу Чигиринського району;
- Високо-Верещацька, Нижнє-Верещацька, Ново-Осоцька, Сонівська, Староосоцька, Триліська і Янівська до складу Олександрівського району.
- Телепинський район розформований, сільради приєднані:
- Високо- і Нижнє-Оситнязька, Капітанівська, Пастирська, Писарівська, Рейментарівська і Тишківська до складу Златопольського району;
- Баландинівська, Вербівська, Коханівська, Телепинська, Ульяницька і Росоховатська до складу Камінського району.
- центр Головківського району перенесений з с. Головківки до м. Медвідівки, Головківський район перейменований на Медвідівський.
- центр Ротмістрівського району перенесений з Ротмістрівки до Балаклеї, Ротмістрівський район перейменований на Балакліївський.
3 червня 1925 року до округи приєднані Канівський, Таганцький, Корсунський, Стеблівський, Вільшанський, Мокро-Калигірський, Шполянський, Городищенський та Мошнянський райони розформованої Шевченківської округи.[3] До Канівського району також перейшли Григоровська, Потанцовська, Пищальниковська та Чернишевська сільради розформованого Ходорівського району Київської округи.
10 червня 1925 року до округи приєднані Гельмязівський, Піщанський, Золотоноський, Іркліївський і Чорнобаївський райони розформованої Золотоноської округи.[4]
5 січня 1927 року Черкаська округа перейменована на Шевченківську[5].
Ліквідована 15 вересня 1930 року, райони передані в пряме підпорядкування УСРР.[6] При цьому розформовані Ротмистрівський район з віднесенням території до складу Смілянського району, і Мокрокалигірський район з віднесенням території до складу Шполянського району.
-
Карта Черкаської округи у складі Київської губернії, 1923 -
Карта Черкаської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 -
Карта Шевченківської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927
Райони
ред.У складі округи в 1926 році було 23 райони:
- Балакліївський
- Вільшанський
- Гельмязівський
- Городищенський
- Златопільський
- Золотоніський
- Іркліївський
- Кам'янський
- Корсунський
- Канівський
- Матусівський
- Медведівський
- Мокрокалигірський
- Мошнинський
- Олександрівський
- Прохорівський
- Смілянський
- Стеблівський
- Таганчанський
- Черкаський
- Чорнобаївський
- Чигиринський
- Шполянський
Населення
ред.Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі проживало 1 137 783 чоловік (47,63 % чоловіків і 52,37 % жінок). З них 121 517 (10,68 %) були міськими, а 1 016 266 (89,32 %) сільськими жителями.
Національний склад
ред.За національним складом 94,8 % населення були українці, 3,9 % євреї, 0,8 % росіяни, інші національності загалом 0,4 %.
Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[7]
| населення | українці | євреї | росіяни | поляки | інші | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| м. Черкаси | 39 511 | 62,0 | 27,6 | 8,6 | 0,7 | 1,2 |
| Олександрівський район | 45 238 | 96,3 | 2,8 | 0,4 | 0,1 | 0,4 |
| Балакліївський район | 45 787 | 99,0 | 0,3 | 0,3 | 0,0 | 0,3 |
| Гельмязівський район | 45 093 | 99,1 | 0,4 | 0,3 | 0,0 | 0,2 |
| Городищенський район | 57 179 | 96,6 | 2,2 | 0,4 | 0,1 | 0,6 |
| Златопільський район | 49 428 | 90,5 | 8,0 | 0,9 | 0,3 | 0,3 |
| Золотоніський район | 71 951 | 91,3 | 7,3 | 1,0 | 0,1 | 0,3 |
| Іркліївський район | 46 963 | 99,5 | 0,1 | 0,2 | 0,0 | 0,1 |
| Кам'янський район | 69 272 | 96,8 | 1,8 | 1,0 | 0,1 | 0,3 |
| Канівський район | 40 603 | 96,0 | 3,4 | 0,2 | 0,0 | 0,3 |
| Корсунський район | 54 975 | 94,7 | 4,5 | 0,5 | 0,1 | 0,2 |
| Матусівський район | 36 389 | 98,8 | 0,1 | 0,7 | 0,1 | 0,2 |
| Медведівський район | 48 400 | 99,5 | 0,1 | 0,2 | 0,0 | 0,2 |
| Мокрокалигірський район | 38 833 | 97,9 | 1,6 | 0,3 | 0,1 | 0,2 |
| Мошенський район | 39 480 | 99,0 | 0,2 | 0,1 | 0,2 | 0,4 |
| Вільшанський район | 46 403 | 96,9 | 2,3 | 0,2 | 0,2 | 0,3 |
| Піщанський район | 31 497 | 99,4 | 0,1 | 0,2 | 0,0 | 0,3 |
| Смілянський район | 71 667 | 88,5 | 8,3 | 2,1 | 0,4 | 0,6 |
| Стеблівський район | 32 324 | 95,4 | 4,1 | 0,3 | 0,1 | 0,1 |
| Таганчацький район | 43 347 | 97,3 | 2,0 | 0,3 | 0,2 | 0,1 |
| Черкаський район | 51 240 | 99,4 | 0,1 | 0,3 | 0,0 | 0,3 |
| Чорнобаївський район | 46 213 | 99,2 | 0,3 | 0,3 | 0,0 | 0,2 |
| Чигиринський район | 44 856 | 98,6 | 1,0 | 0,2 | 0,0 | 0,2 |
| Шполянський район | 41 413 | 86,0 | 13,0 | 0,6 | 0,2 | 0,2 |
| Шевченківська округа | 1138 062 | 94,8 | 3,9 | 0,8 | 0,1 | 0,3 |
Мовний склад
ред.Рідна мова населення Шевченківської округи за переписом 1926 року[7]
| населення | українська | єврейська | російська | польська | інша | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| м. Черкаси | 39 511 | 56,8 | 22,9 | 18,8 | 0,3 | 1,2 |
| Олександрівський район | 45 238 | 96,2 | 2,7 | 0,4 | 0,1 | 0,5 |
| Балакліївський район | 45 787 | 99,0 | 0,3 | 0,4 | 0,0 | 0,3 |
| Гельмязівський район | 45 093 | 99,2 | 0,4 | 0,3 | 0,0 | 0,1 |
| Городищенський район | 57 179 | 96,6 | 2,1 | 0,7 | 0,1 | 0,6 |
| Златопільський район | 49 428 | 90,2 | 7,6 | 1,6 | 0,2 | 0,3 |
| Золотоніський район | 71 951 | 91,5 | 5,9 | 2,2 | 0,0 | 0,3 |
| Іркліївський район | 46 963 | 99,4 | 0,1 | 0,2 | 0,0 | 0,3 |
| Кам'янський район | 69 272 | 96,8 | 1,8 | 1,2 | 0,0 | 0,2 |
| Канівський район | 40 603 | 95,9 | 3,4 | 0,3 | 0,0 | 0,4 |
| Корсунський район | 54 975 | 94,5 | 4,4 | 0,8 | 0,1 | 0,2 |
| Матусівський район | 36 389 | 98,9 | 0,1 | 0,7 | 0,1 | 0,2 |
| Медведівський район | 48 400 | 99,5 | 0,1 | 0,3 | 0,0 | 0,1 |
| Мокрокалигірський район | 38 833 | 97,8 | 1,5 | 0,4 | 0,0 | 0,3 |
| Мошенський район | 39 480 | 99,0 | 0,2 | 0,3 | 0,1 | 0,5 |
| Вільшанський район | 46 403 | 96,9 | 2,3 | 0,2 | 0,2 | 0,4 |
| Піщанський район | 31 497 | 99,3 | 0,1 | 0,4 | 0,0 | 0,2 |
| Смілянський район | 71 667 | 85,7 | 7,4 | 6,1 | 0,2 | 0,6 |
| Стеблівський район | 32 324 | 95,5 | 4,0 | 0,3 | 0,1 | 0,1 |
| Таганчацький район | 43 347 | 97,2 | 2,0 | 0,4 | 0,1 | 0,2 |
| Черкаський район | 51 240 | 99,4 | 0,1 | 0,3 | 0,0 | 0,2 |
| Чорнобаївський район | 46 213 | 99,1 | 0,2 | 0,3 | 0,0 | 0,4 |
| Чигиринський район | 44 856 | 98,5 | 0,9 | 0,4 | 0,0 | 0,2 |
| Шполянський район | 41 413 | 85,1 | 12,7 | 1,8 | 0,1 | 0,4 |
| Шевченківська округа | 1138 062 | 94,4 | 3,5 | 1,7 | 0,1 | 0,3 |
Керівники округи (1923—1930)
ред.- Марголін Натан Веніамінович (.03.1923—30.08.1923),
- Шарф (30.08.1923—.09.1923),
- Павло (.09.1923—1923),
- Аронський Емануїл Давидович (.01.1924—.04.1924),
- Павло (.04.1924—.05.1924),
- Собеський Владислав Адамович (.05.1924—1924),
- Фільнов (1924),
- Суханов Олександр Никифорович (1925—1926),
- Мармуль М. О. (1926),
- Ткаченко Остап Якович (1926—.03.1928),
- Горбань Михайло Карпович (.03.1928—.03.1929),
- Єрмаков Дмитро Семенович (1929),
- Бегайло Роман Олександрович (.06.1929—.08.1930).
Голови окружного виконавчого комітету
ред.- Гавеман Костянтин Костянтинович (.07.1923—.12.1923),
- Собеський Владислав Адамович (.12.1923—.05.1924),
- Яцевський Іван Петрович (.05.1924—1925),
- Налімов Михайло Миколайович (1925—1926),
- Крих Варфоломій Михайлович (1926—.08.1927),
- Левкович Марія Остапівна (1927—.08.1930).
Примітки
ред.- ↑ Постанова ВУЦВК № 309 від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини»
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 109 від 27 березня 1925 року «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Поділля»
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 237 від 3 червня 1925 року «Про скасування Шевченківської округи й зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Полтавщини»
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 248 від 10 червня 1925 року «Про скасування Золотоноської округи й зміни адміністраційно-територіяльного поділу Полтавщини»
- ↑ Постанова ВУЦВК № 4 від 5 січня 1927 року «Про перейменування Черкаської округи на Шевченківську»
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
- ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29
Посилання
ред.- Адміністративний поділ Київської області на whp057.narod.ru(рос.)
- Демоскоп [Архівовано 29 січня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Джерела
ред.- Верменич Я. В. Шевченківська округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 617. — ISBN 978-966-00-1359-9. [Архівовано 5 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Матеріяли до опису округ УСРР: Черкаська округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. — Харків : [Друк. ім. Петровського «Полтава Поліграф»], 1926. — VIII, 67 c. : іл.