Гельмязівський район

Гельмязівський район — адміністративно-територіальна одиниця утворена в 1923 році в складі Черкаської округи. Районний центр — село Гельмязів.

Гельмязівський район
Основні дані
Країна:	Українська СРР
Округа/Область:	Черкаська округа, з 27 лютого 1932 року район в складі Київської, з 7 січня 1954 року у складі Черкаської області
Утворений:	1923
Ліквідований:	грудень 1962
Населені пункти та ради
Районний центр:	Гельмязів
Кількість сільських рад:	21
Кількість сіл:	20
Кількість селищ:	2
Кількість хуторів:	12
Районна влада
Адреса адміністрації:	Українська РСР, Черкаська область, Гельмязівський р-н, с. Гельмязів

З 27 лютого 1932 року район в складі Київської, з 22 вересня 1937 року Полтавської, з 7 січня 1954 року у складі новоствореної Черкаської області. Адмінмежі району змінювались.

Станом на 1 вересня 1946 року в районі було 34 населених пункти, які підпорядковувались 21 сільській раді. З них 20 сіл, 12 хуторів і 2 робітничі селища:

• села: Безпальче, Богдани, Бубнівська Слобідка, Гельмязів, Гладківщина, Горбані, Жорнокльови, Каленики, Келеберда, Коврай Перший, Коврай Другий, Левченкове, Ліпляве, Озерище, Підставки, Плешкані, Прохорівка, Софіївка, Сушки, Чопилки.
• хутори: Броварки, Гонтарівщина, Діброва, Дубинка, Ковраєць, Ковтунівка, Леонівщина, Малинівщина, Решітки, Роздол-Березів, Тополі, Шкодунівка.
• селища: радгоспу «Рецюківщина», залізничної станції Гладківщина.

Указом Президії Верховної Ради від 7 січня 1954 року села Ліпляве, Озерище, Келеберда, Сушки і Прохорівка відійшли до Канівського району.

Район ліквідований у грудні 1962 року, а його населені пункти відійшли до Драбівського, Золотоніського та Переяслав-Хмельницького районів.

Джерела

Література

• Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 398–399.