Відкрити головне меню

Шебалі́нський райо́н (рос. Шебали́нский райо́н; алт. Шебалин аймак) — район Республіки Алтай. Розташований в північно-західній частині Республіки і входить в гоорно-степову зону.

Шебалінський район
рос. Шебалинский район
алт. Шебалин аймак
Coat of Arms of Shebalino.jpg
Герб Шебалінського району
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Flag of Altai Republic.svg Республіка Алтай
Населення: 15 700 осіб
Площа: 3 794 км²
Густота населення: 3,7 осіб/км²
Телефонний код: 7-388-49-#####
Поштові індекси: 649220
Населені пункти, округи та поселення
Адміністративний центр: Шебаліно
Влада
Веб-сторінка: www.shebalino.ru

У районі проживають 15,7 тис. осіб в 24 селах, що входять до 11 сільських адміністрацій. Районний центр — село Шебаліно — засновано в 1833 році і знаходиться за 120 км на південь від міста Горно-Алтайську по Чуйському тракту.

Загальна інформаціяРедагувати

Шебалінський район розташований в гірсько-степовій зоні північно-західної частини Республіки Алтай, охоплює Семінський, Чергинський і Ануйський хребти. Якщо їхати Чуйським трактом, Шебалінський район починається за мостом через річку Катунь в селі Усть-Сема. Це перший залізобетонний міст через Катунь на Чуйському тракті, побудований в кінці 1950-х років. Старий Чуйський тракт, що проходив колись від міста Бійськ через село Алтайське і Комарський перевал, зустрічається з новим в селі Черга.

Основні види виробництва в районі: лісозаготівля, деревопереробка, здобич мармуру, пантове оленярство і маралівництво, м'ясомолочне скотарство, конярство, вівчарство, збір лікарський-технічної сировини.

Сільськогосподарських угідь припадає на частку 38,4% земель району. До початку 1990-х років XX століття район з кількості корів, коней, овець, маралів займав стійке третє місце в республіці. У XIX столітті на території цього району вперше відбувалося приручення диких маралів. В наш час[коли?] на лугах Чергинського заповідника проходить адаптаційний період канадських зубрів.

Починаючи з 1930-х років XX століття район відомий також постачаннями мармурів для оформлення Московського метрополітену. Мармур з Ороктойського родовища застосовувався при будівництві станції «Таганська». Зараз, правда, кар'єр відноситься до Чемальського району і повністю покинутий.

Недалеко від мосту, в місці впадання річки Семи до Катуні знаходиться дитячий табір «Орленок». Праворуч від моста починається мальовнича стежка уздовж Катуні, ведуча до Камишлінського водоспаду, відстань до якого близько 6 кілометрів. Тут же знаходиться одна з археологічних пам'яток району — Усть-Семінська стоянка.

На території від гирла Семи до села Камлак розташовано пам'ятка природи «Шишкулар-катаїл» — «Чистий Луг», який включає ботанічний сад, де росте понад 500 видів рослин, багато хто з яких відноситься до зникаючих і реліктових видів. Сюди організовуються екскурсії з турбаз Чемальського і Маймінського районів.

У селі Черга Шебалінського району знаходиться експериментальне господарство Сибірського відділення РАН, створене в 1980 році. Тут зібрані унікальні колекції рослин, генів адаптації до екстремальних умов високогір'я, що є носіями, проводяться експерименти по селекції, створенню і поповненню генофонду диких і домашніх тварин, як характерних представників фауни Республіки Алтай, так і видів, завезених з інших місць. Недалеко від Черги розташований єдиний за Уралом зубровий розплідник, де в природному середовищі міститься три з гаком десятка зубрів. Це єдине в Євразії генетично чисте стадо зубрів — тварин, яких на початку XX століття залишалася менше півсотні на всій планеті. Сьогодні їх чисельність відновлена до декількох тисяч.

ТуризмРедагувати

Завдяки активному розвитку туризму в прилеглих районах унікальні місця Шебалінського району стають доступнішими.

СпелеотуризмРедагувати

Від села Камлак починається один з шляхів до двох плато Камишлінської карстової ділянки, де зосереджена значна частина найбільших печер Алтаю: Кек-Таш (-350 м, 2300 м), СОАНтехнічеська (-215 м, 900 м), Дует (-145 м, 285м) — на Камишлінському плато; Алтайська (-240 м, 4400 м), ПАС (-180 м, 500 м), Геофізична (-130 м, 600 м) — на плато Метлево, яке територіально вже відноситься до Алтайського краю. Всі ці печери не є екскурсійними об'єктами, їх відвідини вимагають спеціального спорядження і підготовки для подолання вертикальних колодязів, вузостей і обгліненних ділянок. І з цієї ж причини вони представляють значний інтерес для спелеотуризму.

Кінний туризмРедагувати

Одна з основних визначних пам'яток Шебалінського району — гора Сарлик (висота 2506 м над рівнем морю). За горою знаходиться долина, місцями заболочена, і декілька озер. Долина названа Туюкською, а озера мають назву Туюкські озера. Там проходять кінні і піші маршрути як від Катуні так і з перевалу. Улоговини озер нагадують кратери з інших планет. У долині часто можна побачити стада яків.

Див. такожРедагувати