Шахова олімпіада 1930

Шахова олімпіада 1930 року — третя офіційна шахова олімпіада. Пройшла у Гамбурзі 1327 липня 1930 року і була приурочена до 100-річчя Гамбурзького шахового клубу.

Підготовка до турніруРедагувати

Заявки надіслала 21 країна, але не змогли приїхати Бельгія, Італія й Мексика. У турнірі стартувало 18 команд.

Головною подією стала участь в олімпіаді А. Алехіна (Франція) — вперше в шаховій історії чемпіон світу грав на олімпіаді. Завдяки тому, що конгрес ФІДЕ 1928 року зрівняв права «аматорів» і «професіоналів», практично всі команди виступали у найсильніших складах. У команді Польщі були Акіба Рубінштейн, Ксавери Тартаковер і Давід Пшепюрка, за США виступали Маршалл і Айзек Кежден, за угорців грав Ґеза Мароці, за шведів — Ґідеон Штальберґ, Йостра Штольц, Ерік Лундін, а команду Англії очолював чемпіон країни Султан-Хан.

Перед початком змагань фаворитами вважали дворазових чемпіонів угорців та сильну команду Польщі, високо оцінювали також шанси американців і німців.

Перебіг олімпіадиРедагувати

Після 8 турів турнірну таблицю очолювала Польща — 23 очка; 2. Нідерланди — 22,5; 3. Німеччина — 21; 4. США — 20; 5. Угорщина — 19,5. У 10-му турі німці розгромно програють американцям (0,5:3,5) і ще більше відстають від лідерів. США в 13-му турі сенсаційно «всуху» поступились Австрії — 0:4, і також вибули з групи, яка боролась за медалі.

Перед останнім, 17-м туром, Угорщина випереджала Польщу на півочка. Проте поляки грали з аутсайдером Фінляндією, а угорцям протистояла сильна збірна Голландії. Ситуацію відразу прояснила поразка на 1-й шахівниці Шандора Такача від Даніеля Нотебома, тоді як поляки вже вели у своєму матчі 3:0. У підсумку: Угорщина—Голландія — 1,5:2,5; Польща—Фінляндія — 3,5:0,5 і Польща вперше в історії виграє Кубок Гамільтона-Расселла.

ПідсумкиРедагувати

Головною ударною силою польської команди були 47-річний Акіба Рубінштейн, який не програв жодної партії на турнірі (+13 =4 −0) і Ксавери Тартаковер (+9 =6 −1). Інші гравці збірної також показали стабільні результати: Давід Пшепюрка (+7 =4 −2), Казімєж Макарчик (+5 =5 −3), Паулін Фрідман (+3 =4 −2).

У складі збірної Угорщини, яка стала другою, найкращий результат показав Корнел Хаваші: +10 =4 −0. Інші шахісти угорської збірної зазнали, принаймні, по дві поразки і загалом показали слабшу гру, ніж від них очікували.

Бронзовим призером стали господарі  команда Німеччини.

У складі Чехословаччини, яка фінішувала 5-ю, прекрасною грою виділявся дебютант 21-річний Саломон Флор, котрий програв 2 партії (Нотебому та Кеждену), але в 14 зустрічах переміг і одну звів унічию: +14 =1 −2. Хоча Франція посіла низьке 12-е місце, її лідер — чемпіон світу Александр Алехін — переміг в усіх 9 партіях, показавши 100%-ву результативність. Та його досягнення не було відзначене ніяким спеціальним призом, оскільки гросмейстер не провів хоча б 60% усіх можливих партій на змаганнях.

Підсумкова таблицяРедагувати

  • Очки - сума набраних очок всіма шахістами (1 за перемогу шахіста, ½ за нічию, 0 - поразка);
  • КО - командні очки, набрані всією командою (2 за перемогу команди, 1 - нічия, 0 - поразка);
Країна 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 Очки КО Перемоги Нічиї Поразки
1   Польща   2 2 2 3 4 3 4 4 48½ 27 12 3 2
2   Угорщина ½   2 2 3 2 2 3 4 4 4 4 3 47 24 10 4 3
3   Німеччина 2 2   3 2 ½ 3 3 3 2 3 4 44½ 26 11 4 2
4   Австрія 2 2 1   2 4 2 2 3 3 2 3 2 3 4 43½ 23 8 7 2
5   Чехословаччина 2 2   2 ½ 1 2 2 4 3 42½ 25 10 5 2
6   США 2 1 0 2   2 2 3 3 4 4 41½ 24 10 4 3
7   Нідерланди 2   3 3 1 3 4 2 41 22 10 2 5
8   Англія 1 2 1 2   2 3 2 3 40½ 24 10 4 3
9   Швеція 0 2 1 2 ½ 2 2   2 3 3 3 4 40 23 9 5 3
10   Латвія 1 ½ ½ 3 1 2   1 2 3 3 4 3 2 35 17 7 3 7
11   Данія ½ ½ 1 2 1 3   2 2 1 3 4 31 13 5 3 9
12   Франція ½ ½ 1 1 ½ 1 ½ 1 2 2   3 3 28½ 14 6 2 9
13   Румунія 1 ½ 2 ½ 1 1 2   1 28½ 10 4 2 11
14   Литва 0 ½ 1 2 ½ 3 2 ½ 1 3 ½ 3   0 1 1 2 22½ 9 3 3 11
15   Ісландія 0 0 2 ½ 0 1 ½ 0 1 ½ 4   1 22 9 4 1 12
16   Іспанія 0 0 2 1 1 1 ½ 1 1 1 ½ 3 3   2 21½ 6 2 2 13
17   Фінляндія ½ 0 1 1 ½ 0 0 1 ½ 2 1 3 ½ 2   2 18 5 1 3 13
18   Норвегія ½ 1 0 0 ½ 0 2 ½ 0 ½ 0 2 2   16 5 1 3 13

ЛітератураРедагувати

  • Святослав Ю. Р. З історії шахових олімпіад. — Київ: Здоров'я, 1983. — 240 с.

ПосиланняРедагувати