Відкрити головне меню

Шахова олімпіада 1928 року — друга офіційна шахова олімпіада. Пройшла у Гаазі 21 липня — 5 серпня 1928 року і була приурочена IX Літнім Олімпійським іграм, які відбувалися в Амстердамі. ФІДЕ визнала турнір офіційним лише після його закінчення.

Питання «любителів» і «професіоналів»Редагувати

У 1927 році конгрес ФІДЕ заборонив «професіоналам» брати участь у шахових олімпіадах. Незадовго до старту олімпіади-28 черговий конгрес анулював це рішення, але багато команд не встигло залучити до складу своїх лідерів. Так, Австрія грала без Ґрюнфельда і Шпільмана, німці — без Тарраша і Мізеса, поляки — без Рубінштейна і Тартаковера, Угорщина виступала без Мароці, а в команді Чехословаччини не було Реті. Також паралельно з оліміпадою відбувався індивідуальний турнір за звання чемпіона світу серед любителів, який зібрав багатьох представників шахової еліти.

Шахова громадськість із цікавистю чекала, які результати покажуть команди США і Польщі, що не брали участі в минулому турнірі. Всього стартувало 17 збірних.

Перебіг турніруРедагувати

Після 9 турів на першому місці йшли угорці, далі розташовувались команди Чехословаччини, Польщі, Австрії, США, Данії. У 10-14 турах Угорщина здобула кілька перемог з великим рахунком і забезпечила собі титул переможця, адже за 2 тури до кінця американці мали 30,5 очок і навіть теоретично не могли наздогнати лідерів, які мали 40 пунктів.

Угорські шахісти захистили чемпіонське звання завойоване на попередній олімпіаді. Їхній склад був таким: Ґеза Надь (+9 -2 =5), Ендре Штайнер (+10 -3 =3), Арпад Вайда (+6 -1 =9) і Корнел Гаваші (+6 -1 =9). Віце-чемпіоном стала збірна США, де прекрасною грою виділявся 22-річний Айзек Кежден (+12 -1 =2). Саме американець показав найкращий особистий результат на турнірі — 87% (12 з 15 очок). Третьою фінішувала збірна Польщі.

Прогрес показала команда Аргентини, яка у порівнянні з минулою олімпіадою піднялася на 4 сходиники і посіла 8-е місце, випередивши, наприклад, сильну збірну Німеччини.

Підсумкова таблицяРедагувати

  • Очки - сума набраних очок всіма шахістами (1 за перемогу шахіста, ½ за нічию, 0 - поразка);
  • КО - командні очки, набрані всією командою (2 за перемогу команди, 1 - нічия, 0 - поразка);
Країна 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Очки КО Перемоги Нічиї Поразки
1   Угорщина   3 2 3 3 3 2 3 4 44 26 12 2 2
2   США   1 2 2 3 3 3 2 2 2 3 3 39½ 23 9 5 2
3   Польща 1 3   2 1 3 3 2 2 2 4 37 22 9 4 3
4   Австрія 2 ½   3 2 1 2 2 3 3 1 3 3 36½ 20 8 4 4
5   Данія ½ ½ 2 1   1 3 3 3 4 3 2 3 34 18 8 2 6
6   Швейцарія 2 3 2   1 2 2 2 4 34 17 6 5 5
7   Чехословаччина 2 1 3 3   1 2 2 1 4 4 34 15 6 3 7
8   Аргентина 1 2 1 3   3 3 3 3 2 33½ 16 7 2 7
9   Німеччина 1 1 1 2 1 2 3   2 1 1 3 3 3 31½ 17 7 3 6
10   Нідерланди ½ 1 2 1 2   2 2 3 31½ 16 6 4 6
11   Франція 1 1 1 2 2   2 2 3 31 16 6 4 6
12   Бельгія 1 2 3 0 1 3 2   2 3 3 31 15 6 3 7
13   Швеція 2 1 2 2 1 3 2 2   3 1 31 13 4 5 7
14   Латвія 2 2 ½ 1 2 3 1 1 1 1   3 30 13 5 3 8
15   Італія 1 2 2 1 2 ½   26½ 9 3 3 10
16   Румунія ½ 1 2 0 1 1 ½ 1 3 ½   25½ 13 6 1 9
17   Іспанія 0 1 0 ½ 1 0 0 2 1 1 1 ½ 1 ½   13½ 3 1 1 14


ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Святослав Ю. Р. З історії шахових олімпіад. — Київ: Здоров'я, 1983. — 240 с.