Чорнобривець Степан Аністратович

Степа́н А́ністратович Чорнобри́вець (12 грудня 1908(1908-12-12), Булахи, Козельщинський район — 2001, Нікополь, Дніпропетровська область) — український письменник.

Чорнобривець Степан Аністратович
Народився	12 грудня 1908(1908-12-12) Булахи, Козельщинський район, Україна
Помер	2001 Нікополь, Дніпропетровська область, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	журналіст, письменник
Галузь	творче та професійне письмоd
Знання мов	українська
Нагороди

Життєпис

Степан Чорнобривець народився 12 грудня 1908 року в селі Булахи (нині — Кременчуцький район, Полтавська область) в селянській родині. Сім'я рано втратила годувальника, і мати Ганна Чорнобривець сама виховувала п’ятьох синів. З них Степан був найстаршим та завжди турбувався про менших. Ще юнаком подався на будівництво Дніпродзержинського коксохімічного заводу, де згодом влаштувався слюсарем-монтажником. Одночасно навчався та закінчив металургійний робітфак та Дніпродзержинський вечірній учительський інститут.

З 1930 року С. Чорнобривець працює в редакції заводської газети «Прапор Дзержинки», в міській газеті «Дзержинець». Стає одним з найактивніших літгуртківців. Починає писати сам. У 1932 році у харківському видавництві «Література й мистецтво» побачила світ його перша збірка «Героїка буднів». Він навчається та закінчує Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. М. Горького у Москві. Подальших творчих задумів було багато, але на заваді стала війна.

Під час німецько-радянської війни зв'язківцеві С. Чорнобривцю довелось обслуговувати штаб першої Гвардійської армії, Військово-польове управління командуючого армією генерала А. А. Гречка, зустрічатися з військовим керівництвом, військовими журналістами, а найчастіше — з солдатами. Не лише він сам, але і його емоційне слово, що так часто з’являлося у фронтових газетах «Советский воин», «Гвардеец», було в строю. Він брав участь у боях під Сталінградом, у визволенні Ворошиловграда, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Ужгорода, міст Польщі, Чехословаччини.

По війні Степан Аністратович працював журналістом у Бориславі, Дрогобичі. З 1949 року майже півстоліття мешкав у Нікополі, де співпрацює з «Нікопольської правдою», обласними газетами «Зоря» і «Днепровская правда». Певний час керував Дніпропетровською обласною філією СПУ, створив у Нікополі літературний гурток, з якого вийшли відомі майстри слова, зокрема І. Ляпін, В. Тарасов, В. Герасимов, А. Яценко, В. Грипас, В. Козлов, Б. Шурделін та інші.

Помер Чорнобривець Степан Аністратович у 2001 році.

Твори

Багато його кращих друзів не дійшли до Німеччини. У 1969 році Степан Аністратович написав роман «Ой, Дніпре, мій Дніпре» — про однополчан, котрі визволяли Дніпропетровськ та Дніпродзержинськ. Воєнним лихоліттям позначені наступні відомі твори письменника, що видавалися у Києві, Москві, Будапешті:

• збірка оповідань і нарисів «Героїка буднів» (1932);
• трилогія «Визволення», «Визволена земля», «Потік життя» (1949—1956);
• повість «Красиві люди» (1961);
• нарис «Член ЦК» (1963);
• повість «Людина змінює характер» (1965);
• роман «Ой Дніпре, Дніпре» (1969);
• «На постої в Мораванах»;
• збірка оповідань «Пісні гір»;
• «Кам'янська легенда» та багато інших.

Нагороди

Степан Аністратович нагороджений орденами Вітчизняної війни І ступеня, Червоної Зірки та багатьма медалями.

Джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Література Придніпров'я. Степан Чорнобривець
• Фатеев Э. Степан Чернобривец: первый писатель (рос.)