Відкрити головне меню

Чмутіна Наталія Борисівна

українська архітекторка

БіографіяРедагувати

Народилася в 1912 році в Києві. Протягом 1918—1926 років мешкала в бабусі в м. Араміль (нині Свердловська область, Росія). Там же отримала середню освіту. У 1930-1936 роках навчалася на архітектурному факультеті Київського будівельного інституту в майстерні архітектора Володимира Заболотного.

Наталія Чмутіна працювала архітектором у проектній майстерні ЦВК УРСР у Києві (1936), архітектором-бригадиром Відділу капітального будівництва авіаційно-ремонтного заводу № 43 у Києві (1938—1941).

Закінчила інститут аспірантури Академії архітектури УРСР у 1947 році. кандидат архітектури з 1959 року, тема дисертації: «Міський показовий Дім запису актів громадянського стану у Києві».

З 1946 року викладала в Київському художньому інституті, керівник навчально-творчої майстерні. Стала професором у 1973 році.

У 1960 році Наталія Чмутіна очолила сектор експериментального проектування науково-дослідного інституту експериментального проектування Академії будівництва і архітектури УРСР. У 1963 році почала працювати в Київському зональному науково-дослідному й проектному інституті (пізніше - КиївЗНДІЕП).[1]

Заслужений архітектор Української РСР (з 1976 р.), народний архітектор Української РСР (з 1987 р.).

Вибрані проектиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати