Відкрити головне меню

Гречи́на Миха́йло Гна́тович (29 березня [11 квітня] 1902(19020411), с. Будище Чернігівської області  — 21 червня 1979, Київ) — український радянський архітектор, автор наукових праць з питань архітектури й будівництва. Член Спілки радянських архітекторів УРСР з 1935 року.

Гречина Михайло Гнатович
Гречина Михайло Гнатович.jpg
Народження 29 березня (11 квітня) 1902(1902-04-11)с. Будище
Чернігівська область
СРСР СРСР
Смерть 21 червня 1979(1979-06-21) (77 років)Київ
СРСР СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Навчання Київський художній інститут
Діяльність архітектор
Праця в містах Київ
Найважливіші споруди стадіон «Динамо»
Центральний стадіон
готель «Тарасова гора» в Каневі
готель «Русь» у Києві
Заклад Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Нагороди
Медаль «За відвагу» Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Премії Державна премія України в галузі науки і техніки — 1983

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився в с. Будище Чернігівської області (нині Черкаська область). У 19201922 роках працював секретарем медично-санітарного відділу міста Черкаси. Був секретарем Укоопспілки в м. Корсуні (19221923). Секретар Управління будинками м. Києва в 19231924.

Закінчив архітектурний факультет Київського художнього інституту в 1930 році. Під час навчання працював старшим техніком Проектного бюро будівництва Київського вокзалу (1929).

Працював архітектором у Київській філії проектно-консультаційного бюро НКВС (згодом — «Діпромісто») у 19291933 роках. Старший архітектор архітектурно-планувального управління в м. Києві (19331935).

У 19361941 роках — головний архітектор будівництва стадіону ім. Хрущова (Центральний або Республіканський стадіон, нині — НСК «Олімпійський»), Управління будівництвом, Управління будівництвом будинків Уряду в м. Києві.

У 19361937 — виконував обов'язки доцента кафедри архітектурного проектування Київського будівельного інституту, у 19371938 — виконував обов'язки доцента кафедри архітектурного проектування Київського художнього інституту, у 19491953 — старший викладач Київського художнього інституту.

Брав участь у Другій світовій війні, потрапив в облогу та був узятий у полон.

У 19451958 працював керівником сектора Науково-дослідного інституту архітектури споруд Академії архітектури УРСР. захистив кандидатську дисертацію у 1950.

З 1954 був керівником дисертаційних робіт в Інституті аспірантури та Інституті архітектури споруд Академії архітектури УРСР.

У 19581959 був заступником директора з наукової роботи НДІАБ Академії будівництва та архітектури УРСР.

Працював заступником директора НДІЕП Академії будівництва та архітектури УРСР у 19591963.

Від 1963 року працював заступником директора КиївЗНДІЕП.

РодинаРедагувати

Творчий доробокРедагувати

СпорудиРедагувати

Наукові праціРедагувати

  • Стадіони (1957),
  • Експериментальне проектування і будівництво в УРСР (у співавторстві 1963);
  • Основи типового проектування громадських будівель // у зб. «Сільські громадські будівлі».

Статті у періодичних виданнях:

  • 5 тез архітектури Корбюзьє // Зодчество. — 1928. — № 11–12. — С. 200–203 : планы, ил. (рос.)
  • Адміністративно-культурний центр м. Переяслав-Хмельницького // Вісник Академії будівництва та архітектури УРСР. — 1946. — № 1. — С. 31-32 : рис., план.
  • Архітектурне оформлення в цеглі // Архітектура Радянської України. — 1941. — № 1. — С. 8–12 : фото, план.
  • Архітектурно-художнє оформлення вулиць і площ Києва // Соціалістичний Київ. — 1933. — № 5–6. — С. 15–17 : іл.
  • Будинок Уряду в Києві // Архітектура Радянської України. — 1938. — № 8. — С. 5–12.
  • Город Переяслав-Хмельницкий // Архитектура СССР. — 1954. — № 1. — С. 21–25 : ил. (рос.)
  • Експериментальне будівництво готелю в м. Каневі // Архітектура СРСР. — 1962. — № 8.
  • Ескізні проекти оформлення моста через Дніпро // Архітектура Радянської України. — 1940. — № 3. — С. 37-40 : фото.
  • Жилий будинок академії архітектури // Вісник Академії будівництва та архітектури УРСР. — 1946. — № 2. — С. 39-40 : плани, рис.
  • Летняя гостиница в заповеднике Т. Г. Шевченко // Архитектура СССР. — 1962. — № 9. — С. 63–64 : ил. (рос.)
  • Музей В. І. Леніна в Києві // Архітектура Радянської України. — 1939. — № 1. — С. 4–12 : фото.
  • Нове в будівництві Палацу Спорту в м. Києві // Будівництво та архітектура. — 1960. — № 4.
  • Проект перепланування Володимирської гірки // Соціалістичний Київ. — 1936. — № 5. — С. 14–17 : іл.
  • Просторові системи покриття Палацу Спорту в м. Києві // Вісник Академії будівництва та архітектури УРСР. — 1959. — № 3.
  • Реконструкція вулиці Жертв Революції // Соціалістичний Київ. — 1936. — № 10. — С. 26–29 : іл.
  • Реконструкція центрального району столиці // Соціалістичний Київ. — 1936. — № 1. — С. 10–16 : іл.
  • Український стадіон // Соціалістичний Київ. — 1937. — № 2. — С. 18–21 : фото
  • Український стадіон у Києві // Архітектура Радянської України. — 1938. — № 1. — С. 22–28 : іл.
  • Урядова площа в Києві і проект нового готелю // Архітектура Радянської України. — 1940. — № 6. — С. 3–8 : іл., іл. між с. 8–9.
  • автор статей для Української Радянської Енциклопедії (4 томи, 19571963)

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати