Черниш Олександр Панкратович

Олександр Панкратович Черниш (25 грудня 1918(19181225) — 16 серпня 1993) — український археолог, доктор історичних наук (з 1961 р.), професор (1969). Досліджував ряд палеолітичних стоянок на території України.

Олександр Панкратович Черниш
Народився 25 грудня 1918(1918-12-25)
Холми, Корюківський район, Чернігівська область
Помер 16 серпня 1993(1993-08-16) (74 роки)
Львів, Україна
Країна Flag of the Ukrainian State.svg УНР
СРСР СРСР
Україна Україна
Діяльність археолог
Alma mater Київський університет
Галузь археологія
Заклад Інститут археології АН УРСР, Інститут суспільних наук АН УРСР
Посада професор
Звання професор, старший науковий співробітник
Ступінь доктор історичних наук
Надгробок на могилі О.Черниша..jpg

БіографіяРедагувати

Народився у Холмах (тепер Корюківського району Чернігівської області).

У 1946 р. закінчив історичний факультет Київського університету.

У 1946—1950 рр. працював в Інституті археології АН УРСР (м. Київ).

У 1951—1993 рр. працював в Інституті суспільних наук АН УРСР (м. Львів): у 1951 — науковий працівник, 1957—1961 ррн. — старший науковий співробітник, 1962—1986 — завідувач відділу археології, 1987—1992 — провідний науковий працівник. Був одним із найвідоміших українських учених другої половини XX ст. у вивченні найдавнішої історії Східної Європи. Наукову діяльність розпочав з дослідження пам'яток палеоліту межиріччя Південного Бугу і Дніпра. Відкрив і дослідив понад сотню стоянок палеоліту на берегах середньої течії Дністра, головним чином, у Чернівецькій області.

Наукова діяльністьРедагувати

Здобув світове визнання своїми численними працями з палеоліту та мезоліту Північного Прикарпаття, в яких розкрив на великому фактичному матеріалі процес заселення людиною Північно-Східного Прикарпаття, взаємозв'язок між життям і діяльністю людини та навколишнього середовища в льодовикову епоху. Багато уваги приділяв вивченню матеріальної і духовної культури палео-мезолітичного населення. Висунув оригінальну ідею про зародження родового ладу в середньому палеоліті (мустьєрська доба). Подав ґрунтовний опис мезолітичної печери Баламутівки на Середньому Дністрі — єдиної пам'ятки в карпатсько-волинському регіоні, де збереглися численні оригінальні малюнки. Відкрив рідкісні музичні інструменти палеолітичної доби, заклав основи львівської палеолітичної школи.

Помер у Львові , похований на Янівському цвинтарі.

ПраціРедагувати

Автор кількох сотень наукових публікацій, у тому числі десяти монографій, зокрема

  • «Володимирська палеолітична стоянка» (1953),
  • «Карта палеоліту УРСР» (1954),
  • «Дослідження поселень мустьерської доби на Дністрі» (1963—1964),
  • (рос.)«Поздний палеолит Среднего Поднестровья» (М., 1959),
  • (рос.)«Ранний и средний палеолит Поднестровья» (М., 1965),
  • (рос.)«Многослойная палеолитическая стоянка Молодове-5» (М., 1987).

РодинаРедагувати

Дружина — Черниш Катерина Костянтинівна, визначний дослідник неоліту і трипільської культури, зокрема, Подністер'я[1].

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати