Відкрити головне меню

Червінець «Сіяч», золотий червінець (рос. Червонец «Сеятель», золотой червонец) — золота монета СРСР, випущена у 1923 році. У 1975-1982 роках Держбанк СРСР випустив монети, які зберегли зовнішній вигляд монети зразка 1923 року, але зі зміненими датами.

Червінець
«Сіяч»
СРСР СРСР
Номінал 1 червінець
(10 карбованців)
Маса 8,603 г
Діаметр 22,6 мм
Товщина 1,7 мм
Гурт гладкий з написом
Метал золото
Роки карбування 1923,
1975-1982 (повторний випуск)
Аверс
Аверс
Опис герб РРФСР, девіз «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!»
Гравер А. Ф. Васютинський
Реверс
Реверс
Опис постать сіяча на тлі поля, плуга і заводу
Гравер А. Ф. Васютинський
3 червінця 1924 року з зображенням сіяча.
10 рублів Миколи II — монета, за стандартами якої карбувався червінець «Сіяч»

Зміст

ІсторіяРедагувати

Червінець 1923 рокуРедагувати

Завдяки грошовій реформі 1922—1924 років фінансова система СРСР значно зміцнила свої позиції. Але щоб остаточно перемогти інфляцію у 1922 році уряд прийняв рішення про створення стійкої радянської валюти. Такою валютою став золотий червінець.

У жовтні 1922 року верховна влада РРФСР винесла постанову про випуск золотих червінців як монет. Різні пропозиції ескізів для лицьової і гербової сторін не змусили довго чекати. Для зворотного боку монети підготували два варіанти малюнка, а для лицьової сторони вважали за потрібне розробити аж три варіанти. Золоті червінці в першу чергу повинні були зображати представників народу, переміг у революції.

Зважаючи на це один тип аверсу був присвячений пролетаріату і на ньому мав бути змальований робочий у верстата, на іншому — селянин у полі, а третій вид лицьового боку мав особливий малюнок для закавказьких республік. Начерки ці не відрізнялися особливою багатозначністю і виразністю, у зв'язку з чим не змогли б зображатися на важливій радянської монеті того часу. Розробку нового проекту монети доручили головному художнику-медальєру Монетного двору Антону Федоровичу Васютинському, який раніше був автором безлічі відомих робіт, у тому числі золотих портретних монет Миколи II, ордена Леніна і першого знака ГТО. Для створення достатньою мірою ідеологічно витриманого образу лицьового боку золотого червінця А. Ф. Васютинський використовував скульптуру «Сівач», виконану раніше російським скульптором Іваном Дмитровичем Шадром. Але існує твердження, що картина «Сівач» для золотого червінця і скульптура «Сівач» всього лише схожі за сюжетом твору.

Малюнок «Сіяча» крім золотого червінця розмістили на купюрі номіналом в три червінці випуску 1924 року і на облігаціях виграшних позик 1924, 1925, 1927 років. Золотий червінець типу 1923 року карбували за стандартами дореволюційної миколаївської 10 рублевої золотої монети зразка 1897 року.

Золоті червінці використовували в основному для зовнішньо-економічних розрахунків (паралельно з царськими золотими 10 і 5 рублевими монетами, які знову стали карбувати для тих же цілей з 1924 року збереженими на СПМД штемпелями). У широкий обіг червінці не надходили, та й розмін на нього паперових грошей був сильно обмежений. Червінець мав славу виключно міської валюти. Не дивлячись на дуже великий тираж 2.750.000 екземплярів до нашого часу дійшло їх дуже мало. Західні країни найчастіше відмовлялися приймати ці монети, оскільки на них була зображена радянська символіка. Для вирішення даної проблеми в 1925—1927 роках велика частина тиражу була переплавлена на золоті злитки, на Ленінградському монетному дворі були викарбувані золоті монети зразка Миколи II номіналом 5 і 10 рублів (із зазначенням року на реверсі «1911», і, можливо, «1898»), які беззастережно приймалися за кордоном. Таким чином, радянський уряд закуповував необхідні йому товари за кордоном за монети із зображенням поваленого царя.

З кінця 1922 року по травень 1923 купівельна спроможність цієї золотої монети була гранично висока. Широке впровадження у фінансову систему червінця призвело до того, що він, починаючи з жовтня 1923 року, став засобом вимірювання для всіх валют і товарів, мав велике значення для грошового обігу до самої грошової реформи. Однак золотомонетний стандарт протримався в СРСР недовго. Після 1925 золотий червінець поступово виходив з обігу у зв'язку з тим, що в більшості капіталістичних країн вже йшов процес переходу до урізаних форм золотого стандарту — золотозлиткового і золотодевізного.

Червінець 1925 рокуРедагувати

У 1925 році готувався випуск золотих червінців вже з символікою СРСР. Планувалося надалі використовувати їх і для внутрішнього грошового обігу в Радянському Союзі, але цим планам не судилося збутися, навпаки, навіть срібні монети поступово довелося вивести з обігу. Монетним двором як пробні було викарбовано кілька примірників червінців в міді та золоті. До нашого часу збереглося лише шість екземплярів цих монет, але тільки в міді, три з них знаходяться в державних музеях і три в приватних колекціях. Пробний мідний червонець 1925 року вважається однією з найбільш рідкісних і дорогих монет Радянського Союзу.

Повторний випускРедагувати

Згадали про золоті монети з сіячем лише наприкінці 1970-х років (карбування цих монет передбачалася як одне з джерел доходу літньої Олімпіади-80). З 1975 по 1982 Державним банком СРСР були виготовлені новоділи радянських червінців зразка 1923-го з гербом РРФСР з новими датами і сумарним тиражем в 6565000 примірників. У 1975 викарбували 250 тисяч пробних монет (вага 8.6 г, золота 7,74 г), потім поступово нарощували випуск: у 1976 — 1 мільйон, в 1977 вже 2 млн примірників.

Золоті червінці новоділи продавали в основному іноземним туристам і використовували у зовнішньоторговельних операціях. Але того ефекту, на який розраховував Держбанк СРСР, досягнуто не було (ціна монет трохи перевищувала вартість укладеного в ньому золота).

В даний час Банк Росії реалізує залишки золотих червінців всередині країни як інвестиційних монет. Ціна на ці монети в останні роки неухильно підвищується. Наприклад, відпускна ціна (котирування) золотого червінця 10 рублів якості АЦ становила: на 12 січня 2007 — 4 245,37 руб; на 11.01. 2008 — 5 659,42 руб; на 5.02.2010 — 8 498,03 руб; на 30.09.2011 — 13 442,44 руб; на 29.12.2012 — 13 162,19 руб, на 30 вересня 2013 — 11 340,37 руб (останнє котирування)

Опис монетиРедагувати

ПараметриРедагувати

Номінал
Червінець
(10 крб.)
Метал Проба Зміст хімічно
чистого металу
Маса
(гр.)
Діаметр
(мм.)
Товщина Гурт Тираж
штук
1
золото
900
7,742
8,603
(±0,08)
22,6
(+0,10 -0,15)
1,7
(+0,05 -0,15)
гладкий із
заглибленим написом
2 751 000

АверсРедагувати

Герб РРФСР, оточений вінком з колосків, і щит із зображенням на ньому серпа і молота на фоні сонячних променів; по краю монети крапки уздовж них написи: зверху — «ПРОЛЕТАРИИ ВСЕХ СТРАН, СОЕДИНЯЙТЕСЬ!», знизу під гербом — «Р. С. Ф. С. Р.».

РеверсРедагувати

Зображення селянина-сіяча на тлі плуга, висхідного сонця та заводів; по краю монети крапки, вгорі напис — «ОДИН ЧЕРВОНЕЦ», знизу ліворуч — рік випуску «1923».

ГуртРедагувати

Втиснутий напис: «чистого золота 1 золотник 78,24 доли (П.Л)».

ТиражРедагувати

Дата Номінал
(крб.)
Назва Тираж/якість Метал Проба Маса
(гр)
Діаметр
(мм)
Товщина
(мм)
Гурт Монетний
двір
Фото
1975 10 Червінець
«Сіяч»
250,000 (анц) Au 900 8,6 22,6 1,7 гладкий
з написом
ЛМД
ММД
  
1976 10 Червінець
«Сіяч»
1,000,000 (анц) Au 900 8,6 22,6 1,7 гладкий
з написом
ЛМД
ММД
  
1977 10 Червінець
«Сіяч»
1,000,000 (анц) Au 900 8,6 22,6 1,7 гладкий
з написом
ЛМД
ММД
  
1978 10 Червінець
«Сіяч»
1,000,000 (анц) Au 900 8,6 22,6 1,7 гладкий
з написом
ЛМД
ММД
  
1979 10 Червінець
«Сіяч»
1,000,000 (анц) Au 900 8,6 22,6 1,7 гладкий
з написом
ЛМД
ММД
  
1980 10 Червінець
«Сіяч»
1,000,000 (анц)
100,000(пруф)
Au 900 8,6 22,6 1,7 гладкий
з написом
ЛМД
ММД
  
1981 10 Червінець
«Сіяч»
1,000,000 (анц) Au 900 8,6 22,6 1,7 гладкий
з написом
ЛМД
ММД
  
1982 10 Червінець
«Сіяч»
1,000,000 (анц) Au 900 8,6 22,6 1,7 гладкий
з написом
ЛМД
ММД
  

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати