Відкрити головне меню

Санкт-Петербурзький монетний двір

Санкт-Петербурзький монетний двір
рос. Санкт-Петербургский монетный двор (1996)
СПМД
59°56′59″ пн. ш. 30°18′53″ сх. д. / 59.94972222224977543° пн. ш. 30.31472222224977742° сх. д. / 59.94972222224977543; 30.31472222224977742Координати: 59°56′59″ пн. ш. 30°18′53″ сх. д. / 59.94972222224977543° пн. ш. 30.31472222224977742° сх. д. / 59.94972222224977543; 30.31472222224977742
Тип Монетний двір
Засновано 1724
Засновник(и) Петро I Олексійович
Штаб-квартира Росія Росія, Санкт-Петербург, Петропавлівська фортеця
Сайт mintspb.ru

Санкт-Петербурзький монетний двір у Вікісховищі?

Санкт-Петербу́рзький моне́тний двір (рос. Санкт-Петербургский монетний двор) — відомий російський монетний двір, один з найбільших в Європі.

Зміст

ЗаснуванняРедагувати

 
15 копійок 1911 року, викарбувані на Санкт-Петербурзькому монетному дворі (СПБ)

Створенню монетного двору в Петербурзі передували подорож царя Петра І до Голландії та Британії під час Великого посольства (березень 1697 р. — серпень 1698 р)[1]. В дні перебування в Лондоні цар цікавився кресленнями вітрильників, до яких мав велику прихільність, ладом англіканської церкви, що давно була підкорена світській владі короля і не мала земельних володінь, на відміну від Московії, а також монетною справою. В Лондонському монетному дворі його привабив пристрій для карбування монет, який він бажав використати і в власній державі. Джерел про зустріч Петра І та Ісаака Ньютона не збережено, але дослідники не піддають сумніву факту їх зустрічі та спілкування, бо Монетним двором в часи перебування царя в Лондоні керував саме Ісаак Ньютон.(Декотрий час із Ньютоном спілкувався навіть Олександр Меншиков, що виборов собі місце в найближчому оточенні царя і теж був в штаті Великого посольства). Наслідки запозичень мали місце дещо пізніше —

  • 16 листопада 1704 р. — заснування верфі в Петербурзі(військове човнобудування)
  • 1715 р. — заснована Морська академія
  • 25 січня 1721 р. — Скасування патріаршества, підпорядкування православної церкви царю і створення Сінода, оприлюднення регламенту Духовної колегії[2]
  • 12 грудня 1724 р. — заснування Санкт-Петербурзького монетного двора.

У 18 ст. Споруда дворуРедагувати

 
Майдан перед Монетним двором
Файл:Ruble from the St Petersburg Mint.jpg
Рубель з портретом царя Петра І, 1724 р. продукція монетного двору

У 1724 році цар надав наказ «золоту монету в Санкт-Петербурзі робити у фортеці». Того ж року на монетах в один рубль вперше викарбували абревіатуру «с.п.б.», що стала ознакою нового монетного двору на століття. Першим приміщенням для двору стали фортечні казарми між Наришкінським та Трубуцьким бастіонами. В архівах знайдені проектні креслення для нового монетного двору, створені наприкінці 18 століття архітектором Антоніо Порто. Нова споруда монетного двору була вибудувана в 17981806 роках навпроти входу в Петропавлівський собор на другому боці фортечного майдану. Антоніо Порто використав для проекту розповсюджену тричастинну схему — підвищений центр, два бічні павільйони з куполами, дві галереї, що пов'язували всі частини. Це розповсюджена європейська схема, котру використовували з часів пізнього бароко і яку наслідував класицизм. Цей тип композиції використовували як при створенні палаців в містах і садибах, так і для промислових споруд архітектори Ніколо Мікетті (Італійський палац, знищений), Вартоломей Растреллі(проект перебудови палацув Петергофі, виконаний частково), Тома де Томон (перший проект Шпиталю для Одеси, не здійснено), місцеві архітектори в провінціях.

Досягнення і виробиРедагувати

Санкт-Петербурзький монетний двір мав велике значення для розвитку російської промисловості і техніки, а відтак сприяв могутності Російської імперії. Зі столичним монетним двором була тісно пов'язана діяльність російських і іноземних науковців і винахідників, серед яких

  • А. К. Нартов (1693—1756)
  • Й. В. Шлаттер (1708—1768)
  • І. А. Неведомський (1785—1814)
  • П. Г. Соболевський,
  • Б. С. Якобі(1801—1874) та інших.

В середині 18 в. в монетному дворі створили Лабораторію по виокремленню коштовних металів — срібла, золота, платини тощо.

Підприємство виконувало не тільки промислові завдання, а і брало участь в уславленні держави, тут було налагоджене виробництво пам'ятних медалей. На Санкт-Петербурзькому монетному дворі працювала або були пов'язана з ним ціла низка іноземних і національних медальєрів. Ще на початку 18 століття на російську службу запросили іноземних медальєрів з країн, де ця справа вже мала традицію. Серед запрошених були И. Купій (Голландія), Г. Рейбиш (Чехія в складі Австро-Угорщини), А. Шульц (Данія), И. Гедлингер (Швеція). Першою пам'ятною медаллю, яку створили на Санкт-Петербурзькому монетному дворі, була медаль з приводу смерті в січні 1725 р. першого російського імператора Петра I.

У 18 столітті з двором також пов'язані Якоб Штелін, С. Юдін, В. Краюхін, Т. Іванов, декілька іноземців — брати Вегтер, Ж. А. Дасьє, К. Леберехт та ін.

К. Леберехт, представник стилю класицизм в медальєрному мистецтві, був також засновником медальєрного класу в Петербурзькій Академії мистецтв. Клас почав працювати з 1801 року. Саме в цьому класі опанувала малюнок і медальєрне мистецтво низка російських митців, що працювала вже в першій половині 19 ст. Серед них — * А. Клепіков

Твори роботи Федора ТолстогоРедагувати

У 19 стРедагувати

У 19 ст. тут працювали вище згадані російські медальєри А. А. Клепіков, А. П. Лялін та інші. У 19 столітті монетний двір оприлюднив пам'ятні медалі з зображеннями відомих пам'яток російської столиці (твори П. Брусніцина та А. Губе). Було вироблено і декілька портретних медалей роботи А. Грілихеса-молодшого та В. В. Алексєєва. На Петербурзький монетний двір завезли пантограф, пристрій для створення матриць на сталі. Серед перших, хто опанував працю на пантографі, був медальєр Антон Васютинський (1858—1935), українець за походженням.

У 20 стРедагувати

 
Медаль на 275 Монетного двора, срібло. 1999 р.

З 1922 року Монетний двір в Петрограді почав виробляти монети з радянською символікою.

В червні 1941 року розпочалася війна між СРСР та Німеччиною. В серпні 1941 року верстати монетного двору евакуювали в місто Краснокамськ, де працювала паперова фабрика Держзнака. Туди ж переведено близько сорока працівників. Промислове виробництво не відповідало завданням, що спонукало створення ще і Московського монетного двору. Випуск пам'ятних медалей на рок війни припинили.

Процес відновлення медальєрної продукції йшов поволі і відновився лише з 1960-х років за активного сприяння А. Королюка[3]. Серед тих, хто намагався відродити медальєрне мистецтво в повоєнні роки — Соколов Миколай Олександрович.

Санкт-Петербурзький монетний двір — найстаріше підприємство відомого російського об'єднання «Гознак» і залишається головним виробником нагород, медалей та орденів Російської Федерації, пам'ятних монет з коштовних металів, значків тощо. В умовах капіталістичного існування підприємство виконує як державні замови, так і замови приватних фірм і окремих осіб.

На початку 21 стРедагувати

На початку 21 ст. головним художником Санкт-Петербурзького монетного двору призначено О. Бакланова. Серед художників-працівників підприємства — жінки і чоловіки: Е. В. Крамска, С. А. Корнилов, А. А. Долгополова, А. Д. Щабликін, Е. И. Новикова та ін.

На виробах двору ставлять літерні позначки — СМ, Л, ЛМД, СПМД, СП, СПМ або СПБ.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Павленко Н. «Пётр Первый», М.,1976, с. 381
  2. Павленко Н. «Пётр Первый», М.,1976, с. 383
  3. «Памятные медали», Киев, «Мистецтво», 1988

Джерела і посиланняРедагувати

  • В. В. Уздеников. «Монеты России» (рос.)
  • Смирнов М. И. Со знаком «С. П. Б.» … «Очерки истории Санкт-Петербургского Монетного двора». 1724—1994. — Тольятти: АвтоВАЗбанк, Современник, 1994. — ISBN 5-85234-024-3
  • Спасский И. Г. «Петербургский монетный двор от возникновения до начала XIX в». К двухсотдвадцатипятилетию Монетного Двора. — Л.: Издательство Государственного Эрмитажа, 1949. — С. 72.
  • «Памятные медали», Киев, «Мистецтво», 1988