Червоноіванівка
Червоноіва́нівка — село в Україні, у Кам'янському районі Дніпропетровської області.
село Червоноіванівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Кам'янський район |
Громада | Криничанська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA12040170430088528 |
Облікова картка | Червоноіванівка |
Основні дані | |
Перша згадка | 1830 |
Населення | 858 |
Площа | 3,4 км² |
Густота населення | 252 осіб/км² |
Поштовий індекс | 52330 |
Телефонний код | +380 5654 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°22′57″ пн. ш. 34°17′14″ сх. д. / 48.38250° пн. ш. 34.28722° сх. д.Координати: 48°22′57″ пн. ш. 34°17′14″ сх. д. / 48.38250° пн. ш. 34.28722° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
128 м |
Відстань до обласного центру |
70 км |
Відстань до районного центру |
16 км |
Найближча залізнична станція | Верхівцеве |
Відстань до залізничної станції |
14 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Червоноіванівка, вул. Центральна, 9 |
Староста | Крушинська Наталія Григорівна |
Карта | |
Мапа | |
Орган місцевого самоврядування — Червоноіванівська сільська рада. Населення — 858 мешканців.
Географія ред.
Село Червоноіванівка знаходиться в центральній частині області за 20 кілометрів на південний захід від Кам'янського на одному з витоків річки Базавлук, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Коробчине. Поряд з селом протікає один з витоків річки Базавлук. Межує з селом Кам'янчани.
Історія ред.
В історичних документах Червоноіванівка вперше згадується 1830 року.
За даними на 1859 рік у власницькому селі Семенівської волості Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії мешкало 212 осіб (107 чоловічої статі та 105 — жіночої), налічувалось 26 дворових господарств[1].
1908 року населення зросло до 441 особи (221 чоловіків та 220 жінок), налічувалось 56 дворових господарств[2].
У 1927 році в селі було організовано СОЗ "Червоноіванівський", що у 1930 р. було перетворено на колгосп ім. Молотова[3].
У 1929 р. в селах Червоноіванівка та Коробчине спалахнуло антиколгоспне повстання. Жінки стали розбирати відібрані в селян сільгоспінвентар та худобу. З Верхньодніпровська було направлено кавалерійський загін з 30 вершників, що розігнав заколотниць, побивши їх тупим боком шашок[4].
Навесні 1930 року хвилювання в селі продовжились, про що свідчить документ ОДПУ: "село Червоно - Іванівка. Настрій селянства Червоно - Іванівки та Коробчино був найкращий 12 -- 12 ІІІ., а тепер почалось хвилювання та організовані виступи на сільську раду з вигуками: " віддайте коней, віддайте посівматеріал". Головна труднощ передбачається при отводі індивідуального наділу.[5]"
За спогадами старожила села Івана Дмитровича Лисиці жертвами Голодомору в Червоноіванівці стали близько 40 осіб, переважно старі та діти[4].
В часи радянської влади місце розташування центральної садиби колгоспу «Україна».
Сьогодення ред.
У селі діють загальноосвітня школа, дитячий садок, лікарська амбулаторія, будинок культури, бібліотека, музей села. Працюють декілька селянських фермерських господарств.
Населення ред.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 91,6 % |
російська | 6,9 % |
інші/не вказали | 1,5 % |
Джерела ред.
- Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 365
- Сайт Криничанської РДА [Архівовано 3 серпня 2015 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1477) (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Екатеринославскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911
- ↑ Буланова Н. М., Нікілєв О. Ф. (упорядники) (2008). Чорна сповідь: Кам'янський вимір трагедії (укр.) . Дніпропетровськ: Іма - прес. с. 152. ISBN 978 - 966 - 331 - 237 - 8..
{{cite book}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ (довідка) - ↑ а б Буланова Н. М., Нікілєв О. Ф. (упорядники) (2008.). Чорна сповідь: Кам'янський вимір трагедії (укр.) . Дніпропетровськ: Іма - прес. с. 150, 152 - 153. ISBN 978 - 966 - 331 - 237 - 8..
{{cite book}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ (довідка) - ↑ Калинник, Олекса (1953). Що несе з собою комунізм: документи про російсько - комуністичний терор в Україні (укр.) . Мюнхен - Торонто: Спілка визволення України. с. 87.
Література ред.
- Червоноіва́нівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.365
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |