Відкрити головне меню
Cyproterone acetate.svg
Ципротерон
Систематизована назва за IUPAC
(2aR,3aS,3bS,3cS,5aS,6R,8aS,8bR)-6-acetyl-10-chloro-3b,5a-dimethyl-2-oxo-2,2a,3,3a,3b,3c,4,5,5a,6,7,8,8a,8b-tetradecahydrocyclopenta[a]cyclopropa[g]phenanthren-6-yl acetate
Класифікація
ATC-код G03HA01
PubChem 9880
Хімічна структура
Формула C24H29ClO4 
Мол. маса 416,942 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 88-100%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 3-4 год. (І етап), 2-4 доби (кінцевий етап)
Екскреція Жовч (~70%), Нирки (~30%)
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата АНДРОКУР® ДЕПО,
«Байєр Фарма АГ»,Німеччина
UA/4848/02/01
26.04.2018—необмежений
АНДРОФАРМ,
ПАТ «Фармак»,Україна
UA/6064/02/01
04.07.2017-необмежений
[1]


Ципротерон (англ. Cyproterone, лат. Cyproteronum) — синтетичний лікарський препарат, який має стероїдну будову[2], та застосовується як перорально, так і внутрішньом'язово і підшкірно.[3][4] Ципротерон уперше синтезований у Німеччині у 1961 році Рудольфом Віхертом і Фрідмундом Нойманом, та отримав патент США як прогестагеновий препарат у 1962 році.[5][6] У 1963 році вперше встановлена антиандрогенна активність ципротерону[7], причому ципротерон став першим антиандрогенним препаратом із доведеною активністю.[8][9] У 1967 році уперше застосовувався для лікування сексуальних відхилень.[10] З 1969 року ципротерон застосовується для лікування акне, гірсутизму, себореї та інших захворювань шкіри та її придатків, пов'язаних із активністю чоловічих статевих гормонів.[11][12] Також ципротерон відомий як один із найрозповсюдженіших препаратів для проведення хімічної кастрації у тих країнах, де вона встановлена законодавчо, як спосіб покарання за злочини на статевому ґрунті.[13][14]

Фармакологічні властивостіРедагувати

Ципротерон — синтетичний лікарський засіб стероїдної будови, який відноситься як до антиандрогенних препаратів, так і до гестагенів.[2][3][4] Механізм дії препарату полягає у конкурентному зв'язуванні ципротерону з рецепторами до андрогенних гормонів, унаслідок чого блокується вхід 5-дигідротестостерону до клітин, наслідком чого є пригнічення впливу чоловічих статевих гормонів на органи-мішені.[2][3][4] Ципротерон інгібує андрогени незалежно від місця їх походження (яєчники, яєчка, надниркові залози), має виражений гестагенний та антигонадотропний ефект[2], захищає передміхурову залозу від впливу андрогенів, спричинює зниження синтезу тестостерону в яєчках, а також знижує лібідо і потенцію.[3][4] Ципротерон застосовується у чоловіків для лікування раку простати при метастазуючому та місцево прогресуючому раку, де оперативне втручання є неефективним, а також при неефективності лікування інгібіторами гонадотропін-рилізинг гормону, для лікування припливів, які виникають при лікуванні іншими антиандрогенними препаратами або після орхіектомії, а також для корекції у сфері статевої поведінки (зокрема при парафілії).[3][4] У жінок препарат застосовується для лікування акне, гірсутизму, себореї та інших захворювань шкіри та її придатків, пов'язаних із активністю чоловічих статевих гормонів; при підвищеному рівні андрогенів у жінок, включно із синдромом полікістозних яєчників; при дисменореї, лікуванні безпліддя та з метою контрацепції у складі комбінованих препаратів з етинілестрадіолом.[2] Ципротерон є одним із найрозповсюдженіших препаратів для проведення хімічної кастрації у тих країнах, де вона встановлена законодавчо, як спосіб покарання за злочини на статевому ґрунті.[13][14]

ФармакокінетикаРедагувати

Ципротерон добре, але повільно всмоктується після перорального і парентерального застосування, біодоступність препарату становить 88—100 % при пероральному застосуванні та 100 % при парентеральному. Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 3—4 годин при пероральному застосуванні та 1—2 доби після внутрішньом'язової ін'єкції. Ципротерон майже повністю (на 96 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат проникає через плацентарний бар'єр і в грудне молоко. Ципротерон метаболізується у печінці. Виводиться препарат із організму переважно з жовчю (70 %), частково із сечею (30 %). Період напіввиведення препарату двофазний, на першому етапі становить 3—4 години, на кінцевому етапі становить 2 доби при пероральному застосуванні та 4 доби при внутрішньом'язовому введенні.

ЗастосуванняРедагувати

Клінічне застосуванняРедагувати

Ципротерон застосовується у чоловіків для лікування раку простати при метастазуючому та місцево прогресуючому раку, де оперативне втручання є неефективним, а також при неефективності лікування інгібіторами гонадотропін-рилізинг гормону, для лікування припливів, які виникають при лікуванні іншими антиандрогенними препаратами або після орхіектомії, а також для корекції у сфері статевої поведінки (зокрема при парафілії); у жінок застосовується для лікування акне, гірсутизму, себореї та інших захворювань шкіри та її придатків, пов'язаних із активністю чоловічих статевих гормонів; при підвищеному рівні андрогенів у жінок, включно із синдромом полікістозних яєчників; при дисменореї, лікуванні безпліддя та з метою контрацепції у складі комбінованих препаратів[3][4]етинілестрадіолом).[2]

Застосування з метою хімічної кастраціїРедагувати

Ципротерон застосовується за рішенням суду для проведення хімічної кастрації у тих країнах, де вона встановлена законодавчо, як спосіб покарання за злочини на статевому ґрунті шляхом перорального прийому або внутрішньом'язової ін'єкції.[13][14] Щоправда, пригнічення вироблення статевих гормонів та зниження лібідо при застосуванні ципротерону не є незворотнім, і триває близько 3—4 місяців.[15] При застосуванні хімічної кастрації, на період дії препарату, у цих осіб спостерігаються аналогічні побічні ефекти, як і при хірургічній кастрації осіб, а також характерні побічні ефекти цих препаратів, які застосовуються для хімічної кастрації, зокрема остеопороз, гіперглікемія, депресія з наступним розвитком агресивності, ожиріння, підвищений ризик тромбозів, схильність до розвитку ішемічної хвороби серця.[13][14]

Побічна діяРедагувати

При застосуванні ципротерону можуть спостерігатися наступні побічні ефекти[3][4]:

ПротипоказиРедагувати

Ципротерон протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, захворюваннях печінки; синдромі Дабіна-Джонсона, синдромі Ротора, пухлинах печінки, менінгіомі, злоякісних пухлинах, важкій хронічній депресії, схильності до тромбоемболії, у дитячому та підлітковому віці, тяжких формах цукрового діабету, серповидноклітинній анемії, вагітності та годування грудьми, вагінальних кровотечах невстановленої етіології.[3][4]

Форми випускуРедагувати

Ципротерон випускається у вигляді таблеток по 0,01; 0,05 і 0,1 г; 1 % олійного розчину в ампулах по 3 мл; а також у складі комбінованих препаратів з етинілестрадіолом.[16]

ПриміткиРедагувати

  1. Державний реєстр лікарських засобів України
  2. а б в г д е Клинические аспекты применения комбинации ципротерона ацетат-этинилэстрадиол (рос.)
  3. а б в г д е ж и ЦИПРОТЕРОН (CYPROTERONUM, ЦИПРОТЕРОН)
  4. а б в г д е ж и https://www.vidal.ru/drugs/molecule/286 (рос.)
  5. Pucci E, Petraglia F (Грудень 1997). Treatment of androgen excess in females: yesterday, today and tomorrow. Gynecol. Endocrinol. 11 (6): 411–33. PMID 9476091. doi:10.3109/09513599709152569.  (англ.)
  6. U.S. Patent 3 234 093
  7. Hamada, H; Neumann, F; Junkmann, K (Листопад 1963). Intrauterine Antimaskuline Beeinflussung von Rattenfeten Durch ein Stark Gestagen Wirksames Steroid. Acta Endocrinologica (de) 44 (3): 380–388. ISSN 0804-4643. PMID 14071315. doi:10.1530/acta.0.0440380. 
  8. T. Mann; C. Lutwak-Mann (6 грудня 2012). Male Reproductive Function and Semen: Themes and Trends in Physiology, Biochemistry and Investigative Andrology. Springer Science & Business Media. с. 352–. ISBN 978-1-4471-1300-3.  (англ.)
  9. Anthony W. Norman; Gerald Litwack (28 червня 2014). Hormones. Elsevier Science. с. 508–. ISBN 978-1-4832-5810-2.  (англ.)
  10. Thibaut F, De La Barra F, Gordon H, Cosyns P, Bradford JM (Червень 2010). The World Federation of Societies of Biological Psychiatry (WFSBP) guidelines for the biological treatment of paraphilias. World J. Biol. Psychiatry 11 (4): 604–55. PMID 20459370. doi:10.3109/15622971003671628.  (англ.)
  11. Hammerstein, J; Cupceancu, B (Квітень 1969). Behandlung des Hirsutismus mit Cyproteronacetat. Deutsche Medizinische Wochenschrift (de) 94 (16): 829–34. ISSN 0012-0472. PMID 4304873. doi:10.1055/s-0028-1111126. 
  12. W.I.P. Mainwaring (6 грудня 2012). The Mechanism of Action of Androgens. Springer Science & Business Media. с. 53–. ISBN 978-3-642-88429-0.  (англ.)
  13. а б в г Химическая кастрация педофилов. Как это работает? (рос.)
  14. а б в г Химическая кастрация педофилов может не сработать. С какими проблемами столкнётся государство? (рос.)
  15. ЧЕМ БУДУТ КОЛОТЬ КАЗАХСТАНСКИХ ПЕДОФИЛОВ (рос.)
  16. https://www.vidal.ru/drugs/molecule-in/286 (рос.)

ПосиланняРедагувати