Андрогени — чоловічі статеві гормони.[1][2] Виробляються головним чином насінниками, а також корою наднирників і яєчниками. Стимулюють розвиток і функцію чоловічих статевих органів, розвиток вторинних статевих ознак. За хімічною природою — стероїди.

Схема стероїдогенезу, що показує співвідношення між декількома андрогенами. На додачу перетворення в естрон і естрадіол, що на відміну від попередніх — естрогени.

Типи

ред.

Підрозділ андрогенів, надниркові андрогени, включає в себе будь-який з 19-вуглецевих стероїдів синтезованих корою надниркових залоз, зовнішня частина наднирника (зона сітчастої-сокровенної області кори надниркових залоз), які функціонують як слабкі стероїди або попередники стероїдів, в тому числі Дегідроепіандростерон (ДГЕА), Дегідроепіандростерон сульфату (ДГЕА-S), і андростендіон.

  • Тестостерон
  • Д4-Андростендіон
  • Дегідроепіандростерон (ДГЕА): стероїдний гормон, що виробляється в корі надниркових залоз з холестерину. Він є основним попередником природних естрогенів. ДГЕА називають також дегідроізоандростерон або дегідроандростерон.
  • Андростендіон (Андро): андрогенний стероїд, що є продуктом сім'яників, кори надниркових залоз і яєчників. Хоча андростендіони перетворюються шляхом метаболізму в тестостерон та інші андрогени, вони є також попередньою структурою естрону. Використання андростендіону як добавку для спорстсменів або для бодибілдингу було заборонено Міжнародним олімпійським комітетом, так само як і іншими спортивними організаціями.
  • Андростендіол: стероїдний метаболіт, який, як вважають, діє як основний регулятор секреції гонадотропіну.
  • Андростерон: хімічний побічний продукт розпаду андрогенів, чи похідний прогестерону, що також надає незначний ефект маскулінізації, але з 1/7 інтенсивностю тестостерону. Виявляється, приблизно в рівних кількостях у плазмі та сечі і чоловіків, і жінок.
  • Дигідротестостерон (ДГТ): метаболіт тестостерону, а також потужніший андроген ніж тестостерон — він має сильніший зв'язок з андрогенними рецепторами. Виробляється в корі надниркових залоз.


Примітки

ред.
  1. Melmed, S; Polonsky, KS; Larsen, PR; Kronenberg, HM (2011). Williams Textbook of Endocrinology (вид. 11th). Saunders. ISBN 978-1416029113.
  2. Шевчук, В. Г., В. М. Мороз, С. М. Бєлан, М. Р. Гжегоцький, М. В. Йолтухівський (2015). Фізіологія (вид. 2, Підручник для ВМНЗ IV р.). Вінниця: Нова Книга. ISBN 9789663825328. {{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр: |переклад= (довідка)

Посилання

ред.