Цвіклівці Перші

село Цвіклівці Перші
	Цвиклівці Перші з оглядового майданчика в с.УстяЦвиклівці Перші з оглядового майданчика в с.Устя
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Кам'янець-Подільський район
Тер. громада	Жванецька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA68020070220061618
Основні дані
Засноване	1406
Населення	350
Площа	1,626 км²
Густота населення	301,35 осіб/км²
Поштовий індекс	32378
Телефонний код	+380 3849
Географічні дані
Географічні координати	48°34′33″ пн. ш. 26°37′35″ сх. д. / 48.57583° пн. ш. 26.62639° сх. д.
Водойми	річки Дністер та Смотрич, долиною тече маленький потічок
Місцева влада
Адреса ради	32366, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Руда
Карта
	Цвіклівці Перші
	Цвіклівці Перші
Мапа
	Цвіклівці Перші у Вікісховищі

Цві́клівці Перші — село в Україні, у Жванецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Назва

Назву поселення мовознавці виводять від флороксеми «цвікла», а науковці пов'язують з найменуванням предків «Цвікло» — Цвіклівці. Друга частка сучасної назви села є диференційованим числівником доповненим в 1987 році після його роз'єднання.

Географія

Подільське село Цвіклівці Перші розкинулося на правому березі річки Смотрич, за 21 кілометр від Кам'янця-Подільського та за 8 кілометрів від автошляху національного значення Н03. Селом тече потік Безіменний, який на сході села впадає в Смотрич.

Клімат

Цвіклівці Перші знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління.

Історія

Докладніше: Цвіклівці

Поблизу села на малодоступному останці берега річки Смотрич виявлено трипільське поселення, в урочищі «Гряда» відкрито напівземлянку з двома вогнищами, вісім ям різного призначення. Зафіксовано сліди поселення скіфського часу, два черняхівських поселення: в урочищі «Бесаги» та урочищі «Оботуха». В урочищі «Щовб» зібрано фрагменти давньоруської кераміки, знайдено римську монету.

Перша писемна згадка про село датується XV століттям, а саме 1441 році.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

В 1932–1933 селяни села пережили голодомор.

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голод.

У 1959 році селі знайдено Цвіклівецький скарб прикрас: мідні пластинчасті браслети, мідні, кістяні та вапнякові намиста та пронизки, усього 822 вироби.

В 1981 році почалось заповнення басейну Дністра водою, яке тривало шість років, внаслідок цього частина села Цвіклівці Перші затоплено в долині річки Смотрич, неподалік від її впадини у Дністер. А саме село надалі розділене на дві частини.

4 березня 1987 року виконавчий комітет обласної ради народних депутатів ухвалив у Кам'янець-Подільському районі частину села Цвіклівці, розташовану на лівому березі річки Смотрич, іменувати як село Цвіклівці Другі та підпорядкував його Устянській сільській раді, а частину села на правому березі річки — як село Цвіклівці Перші та залишив його в підпорядкуванні Рудської сільської ради.

З 1991 року в складі незалежної України.

8 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Жванецької сільської громади.^[1] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

2 квітня 2023 року парафіяни церкви Святого великомученика Георгія Побідоносця села Цвіклівці Перші на загальних зборах вирішили долучилися до канонічної Православної Церкви України (ПЦУ).^[2]

Населення

Населення становить 350 осіб станом на 2001 рік.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.

Релігія

Церква Святого великомученика Георгія Побідоносця (ПЦУ)

Туризм

Оглядовий майданчик Гирло

Село є популярним місцем для відпочинку серед місцевого населення, працює декілька екосадиб. Поряд з поселенням знаходиться геологічна пам'ятка природи місцевого значення — розріз конилівської світи площею 4,0 га. Також біля села знаходиться Устянський заказник та оглядовий майданчик Гирло.