Відкрити головне меню

Ні́на Петрі́вна Хрущо́ва (Кухарчук) (14 квітня 1900, с. Василів, Томашівський повіт, Люблінська губернія, Російська імперія, нині Польща — 9 серпня 1984, м. Москва, нині РФ) — радянська громадська діячка. Третя дружина Микити Хрущова. Вільно володіла українською, російською, польською та французькою мовами, вивчала англійську.

Хрущова Ніна Петрівна
Nina1924.JPG
Народилася 14 квітня 1900(1900-04-14)
Люблінська губернія, Російська імперія
Померла 13 серпня 1984(1984-08-13) (84 роки)
Москва, СРСР
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність перша леді
Alma mater Комуністичний університет імені Я. М. Свердловаd і Академія комуністичного виховання імені Н. К. Крупської
Знання мов російська, українська, польська, французька і англійська
Партія КПРС
У шлюбі з Хрущов Микита Сергійович
Діти Хрущов Сергій Микитович і Аджубей Рада Микитівна

ЖиттєписРедагувати

Народилася в українській сім'ї на Холмщині. Навчалася в гімназіях міст Любліна і Холма (нині Польща).

Під час Першої світової війни жила в Холмі, де служив її батько. В роки війни вступила за казенний рахунок до Холмського Маріїнського жіночого училища, з яким пізніше поїхала в евакуацію до Одеси, працювала в його канцелярії.

На початку 1920 року підпільно вступила до ВКП (б), в червні по партійній лінії була направлена агітатором на Польський фронт. В утвореному в тому ж році ЦК компартії Західної України була призначена завідувачем відділом з роботи серед жінок. Восени була відправлена ​​на навчання в Комуністичний університет імені Я. М. Свердлова до Москви. Влітку 1921 року її направили викладачем у губернську партійну школу на Донбасі, в місто Бахмут.

На початку 1922 року важко перехворіла на висипний тиф, але вже влітку партійний керівник Серафима Гопнер влаштувала її на роботу на губернські курси вчителів в Таганрозі. Восени Ніна прибула в Юзівку як викладач окружної партшколи, тут вона познайомилася з Микитою Хрущовим, який став її чоловіком. На той момент у нього вже були син і дочка. Свій шлюб вони зареєструють тільки після відправки Хрущова на пенсію, у 1965 році.

Микита і Ніна разом працювали на Петровському руднику Юзівського округу. У 1926 році Ніна знову вирушила до Москви, на навчання в Комуністичній академії ім. Крупської на відділенні політичної економії, після чого була направлена ​​викладачем у Київську міжокружну партійну школу. У 1929 році в Києві у них народилася дочка Рада.

У 1930 році Микиту Сергійовича перевели в Москву, куди за ним вирушила вся сім'я, включаючи дітей від першого шлюбу, що жили з ними. Ніна Петрівна працювала на Московському електрозаводі імені Куйбишева, де вона була членом парткому і керувала відділом агітації і пропаганди. Сім'я оселилася в чотирикімнатній квартирі разом з батьками Микити Сергійовича. На заводі Ніна пропрацювала до 1935 року, коли у них народився син Сергій. У 1937 році у них народилася дочка Олена, яка була зі слабким здоров'ям і померла у 1971 році. Надалі Ніна Петрівна не припиняла громадської роботи.

У 1938 році родина Хрущових повернулася в Київ: Микита став першим секретарем ЦК КП України, а Ніна почала вивчати англійську мову (також вільно володіла російською, українською, польською і французькою). Під час Другої світової війни з дітьми жила в евакуації в Куйбишеві.

Після смерті Сталіна, коли Микита Сергійович фактично очолив Радянський Союз і КПРС, стала «першою леді» держави. Брала участь у зарубіжних поїздках Хрущова, зустрічалася з першими особами інших держав та їх дружинами, що до неї в СРСР не було прийнято.

Ніна Петрівна пережила Микиту Сергійовича і доньку Олену. Проживала на державній дачі в Жуківці Одинцовського району, мала пенсію приблизно 200 рублів.

Похована на Новодівичому кладовищі в Москві.

Сім'яРедагувати

У Ніни Петрівни і Микити Сергійовича народилося троє спільних дітей. Це крім старших від першої дружини, яких Ніна Петрівна виховувала як своїх. Пізніше Хрущови усиновлять внучку Юлію, дочка старшого сина, який загинув під час війни.

За перевіркою уроків у дітвори Ніна Петрівна не забувала про власний освіті. Вона закінчує московську Комуністичну академію імені Крупської, вчить англійську мову.

Треба сказати, Ніна Петрівна не дуже-то любила облаштування побуту. Сім’я жила на казенних квартирах, господарство вели співробітниці обслуги. А дружина партійного начальника пропадала на роботі.

Ніна Петрівна керувала парткомітетів на одному з московських заводів. Туди і назад їздила на трамваї, без будь-якої охорони, повертаючись додому пізно ввечері.

Коли Микита Сергійович став главою держави, Ніна Петрівна супроводжувала його в закордонних поїздках, що раніше в СРСР було не прийнято.

Розумна і освічена, вона прекрасно розбиралася в економіці і нерідко впливала на рішення Хрущова. У перші тижні після відставки Хрущов перебував у стані шоку. У свої 70 років він все ще був бадьорим і енергійним чоловіком, який звик працювати по 14-16 годин на добу. Залишившись без роботи, він навіть не намагався приховати своєї розгубленості. Годинами нерухомо сидів у кріслі. Коли директор школи, в якій навчався його онук, з цікавості запитав хлопчика, чим займається Микита Сергійович, той відповів: "Дідусь плаче".

Микита Сергійович Хрущов і Ніна Петрівна Кухарчук прожили разом майже півстоліття, але тільки в 1965 році при оформленні пенсійних справ і прописки в новій квартирі виявилося, що їх шлюб не зареєстрований.

Батько — Кухарчук Петро Васильович

Мати — Бондарчук Катерина Григорівна

Чоловік — Хрущов Микита Сергійович (1894—1971)

Донька — Аджубей Рада Микитівна (1929—2016)

Син — Хрущов Сергій Микитович (нар. 1935)

Донька — Хрущова Олена Микитівна (1937—1972)

ДжерелаРедагувати