Відкрити головне меню

Хачатур Абовян
Խաչատուր Աբովյան
Abovyan.jpg
Псевдо Хачатур Аветікович Абовян
Народився 15 жовтня 1805(1805-10-15)
Канакері
Помер 14 квітня 1848(1848-04-14) (42 роки)
Єреван
Громадянство
(підданство)
Flag of Eriwan Khanate.JPG Ериванське ханство[d]
Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність вірменин
Місце проживання
Діяльність письменник, етнограф, просвітник, педагог
Галузь етнографія і фольклористика
Відомий завдяки основоположник нової вірменської мови і літератури
Alma mater Ечміадзинський монастир[d] (1822), Нерсісянська школа[d] (1826) і Імператорський Дерптський університет[d] (1836)
Вчителі Q16397853?
Знання мов Вірменська[1]
Заклад Монастир Санаїн і Ечміадзинський монастир[d]
Magnum opus Q21701110? і Wounds of Armenia[d]
Діти Vardan Abovian[d]

Хачату́р Абовя́н (вірм. Խաչատուր Աբովյան; *15 жовтня 1805, Канакері — †14 квітня 1848, Єреван) — великий вірменський письменник, просвітник, педагог і етнограф. Основоположник нової вірменської літератури і літературної мови.

Біографічні відомостіРедагувати

Хачатур народився в селянській родині у селищі Канакері (поблизу Єревана, зараз передмістя). Навчався при Ечміадзінському монастирі, в Нерсесянівській семінарії у Тбілісі, а в 1830—1836 роках в Дерптському університеті. По закінченні Дерптського університету (1836) був учителем і інспектором повітових училищ у Тбілісі, Єревані. Зазнав переслідувань за свою діяльність.

Виступав проти кріпосництва («Роман про Тіграна»), колоніальної політики царизму («Азар-пеша», «Відкриття Америки», «Дівчина-туркеня»).

Абовян — основоположник нової вірменської демократичної педагогіки.

ТворчістьРедагувати

Твори за життя не видавались. Творчість Абовяна багатогранна: він писав вірші, повісті й оповідання, п'єси і романи, байки і казки, збирав фольклор, перекладав Гомера, Ґете, Крилова, Жуковського.

Найвизначніший роман — «Рани Вірменії» (1840, виданий 1856) про національно-визвольну боротьбу вірменського народу, приєднання Вірменії до Росії.

Відомий твір — «Нахашавіх», спрямований проти догматичної педагогіки, утверджує прогресивні педагогічні ідеї. Абовян вимагав загального, а для бідних і безкоштовного навчання, вважав основою виховання принцип народності. Підтримував дружні зв'язки з азербайджанським письменником Мірзою Ахундовим, українським поетом Іваном Росковшенком.

ТвориРедагувати

  • Вірм. мовою — Повне зібрання творів. У 8 т. Єреван, 1947—58;
  • Укр. перекл. — Вибрані твори. Перекл. П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, Л. Дмитерка, М. Терещенка та ін. К-, 1948;
  • Рос. перекл. — Избранное. М., 1948.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати