Харсіки
Ха́рсіки (до 1995 року — Харсики) — село в Україні, у Чорнухинській селищній громаді Лубенського району Полтавської області. Населення 974 особи. До 2018 адміністративний центр Харсіцької сільської ради (до якої також належали села Бондарі та Нехристівка).
село Харсіки | |
---|---|
Заказник Харсіцька Полона | |
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Лубенський район |
Тер. громада | Чорнухинська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA53040130340095399 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1635 |
Перша згадка | 1635 (389 років) (Харсенки) |
Населення | 974 |
Поштовий індекс | 37103 |
Телефонний код | +380 5340 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°16′7″ пн. ш. 32°54′20″ сх. д. / 50.26861° пн. ш. 32.90556° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
134 м |
Водойми | р. Босаха, Многа |
Місцева влада | |
Адреса ради | 37100, Полтавська обл, Лубенський р-н, селище Чорнухи, вул. Центральна, буд. 39 |
Карта | |
Мапа | |
|
Географія
ред.Село Харсіки знаходиться на лівому березі річки Многа, вище за течією на відстані 4 км розташоване село Луговики, нижче за течією примикає смт Чорнухи, на протилежному березі — село Кізлівка. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1714.
Історія
ред.Перша згадка про село відносится до 1635 року.
У 1913 році на кошти Лохвицького земства в селі збудована земська трикомплектна (трикласна) школа в стилі українського модерну.
Село постраждало в часі Голодомору 1946—1947 років[1].
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними [2]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 946 | 97.13% |
російська | 25 | 2.57% |
білоруська | 1 | 0.10% |
болгарська | 1 | 0.10% |
румунська | 1 | 0.10% |
Усього | 974 | 100% |
Економіка
ред.- ТОВ «Маяк».
- Чорнухинська міжколгоспна ПМК № 23, КП.
- АФ «Обереги».
Об'єкти соціальної сфери
ред.- Школа І-ІІ ст.
Об'єкти культурної спадщини
ред.- Земська трикомплектна (трикласна) школа Лохвицького земства. Збудована у 1913 році в стилі українського модерну за проектом відомого архітектора і художника Опанаса Сластіона. Розташована в південній частині села, на підвищенні, над заплавою річки Многа. Школа дерев'яна, обкладена цеглою, одноповерхова, П-подібна в плані. Будівля прикрашена мереживом цегляного декору на основі народних орнаментів, має шестикутні двері та вікна і дві високі декоративні башточки. Після відкриття у 1984 році нової сільської школи, стара виконувала функції ЛТП. Пізніше закинута. У 2015 р. місцевий мешканець незаконно захопив покинуту будівлю та намагався перетворити її на гаражний бокс для вантажівок. Цінна пам'ятка українського модерну зазнала значних втрат. Зараз об'єкт знаходиться під захистом громади і керівництва програми «Школи Лохвицького земства». На будівлю вже виконана облікова документація і скоро школа стане офіційною пам'яткою архітектури.
- Будинок поміщика. Збудований на початку 20 ст. Розташований в центрі села. Будинок цегляний, в плані прямокутний, двоповерховий. Виконаний в стилі історизм, з елементами неокласицизму. В радянські часи більшу частину будівлі обклали керамічною плиткою, внаслідок чого була втрачена автентичність. Неушкодженими залишились північний фасад та дерев'яний фронтон 2-го поверху південного фасаду. Зараз у будівлі розташовані сільський будинок культури і бібліотека.
Пам'ятки
ред.Біля села розташований ботанічний заказник «Харсіцька Полона».
-
«Харсіцька Полона» — ботанічний заказник (таблиця)
Відомі люди
ред.В селі народилися
- Аранчій Максим Олегович (1989—2014) — солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни.
- Булда Анатолій Андрійович — доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри методики викладання соціально-гуманітарних дисциплін Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова.
- Лисенко Микола Миколайович — український історик..
- Ярошенко Ольга Григорівна (* 1950) — доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, заслужений працівник освіти України, відзначена орденом княгині Ольги[3][4].
Примітки
ред.Посилання
ред.Картка села[недоступне посилання з травня 2019]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |