Відкрити головне меню

Фрунзенський район — адміністративно-територіальна одиниця на південному сході Санкт-Петербурга.

{{{назва}}} район
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК:
Код КОАТУУ:
Населені пункти та ради
Районний центр:
Районна влада
Мапа

Commons-logo.svg {{{назва}}} район у Вікісховищі

Район межує з Адміралтейським, Невським, Центральним, Московським, Пушкінським і Колпінським районами. Площа району дорівнює 37,469 км2 і займає майже 6 % території міста. Тут мешкає 394972 особи (2019 рік). Названо на честь Михайла Фрунзе, одного з найбільш відомих воєначальників Червоної Армії під час Громадянської війни у Росії. Станом на 2012 рік у Фрунзенському районі 37 вулиць, 6 проспектів, 6 провулків, 4 проїзду, площі 3, 2 набережні, 1 бульвар, 1 дорога, 1 алея і 1 шосе. На території району розташовано 1086 житлових будинків із загальною кількістю квартир в 157,5 тис. і площею 8,4 млн м2. За якістю життя Фрунзенський район займає середнє 9 місце з 18 районів Петербурга[1].

Зміст

ІсторіяРедагувати

На території, що сьогодні належить Фрунзенському району розташовувалося кілька селищ, найдавнішим з яких було Волкове сільце[2]. У літописі XVI століття Водської п'ятини згадується поселення Судола[2]. Більшість істориків прийшли до висновку, що мова йде про одне поселення, але з різними іменами[2]. Поселення розташовувалося на березі Сетуя, нині річки Волковки[2]. Крім Судоли письмові джерела вказують на наявність інших поселень[2]. У більш пізніх хроніках згадується сільце Купчинова, що також присутнє к шведських джерелах[2]. При завоюванні територій шведами, на карті місцевості замість слов'янських з'являються нові фінські населені пункти[2].

В 1703 році територія опиняється під контролем Московського царства де починає будуватися місто Петра І на Неві. На території майбутнього району почали зводити Ліговський канал, один з найбільших проектів Петра I[2]. Деякий час канал використовували як сховище питної води. Пізніше тут побудували перший дерев'яний водогін, по якому вода подавалася до особливо важливих будівель того періоду. Канал був частково засипано й поглинено містом[2].

У XVIII – XIX на даній території розташовувалося безліч візницької дворів, питних будинків й чайних, що породило погану репутацію даній частині міста[2]. З 1769 по 1833 роки тут зводився Обвідний канал, спочатку задуманий як рів для прикордонних й митних цілей і як захисна споруда від повеней[2]. В результаті Обвідний канал до XIX століття перетворюється у важливу судноплавну артерію міста[2]. Береги каналу стали швидко забудовуватися новими будівлями і поблизу почав розвиватися новий промисловий район[2].

У 1837 році тут була відкрита перша залізниця в Росії, яка з'єднувала Петербург і Царське Село[2]. Карти міста середини XIX століття визначали майбутній Фрунзенський район як поліцейську «Каретну частину», в неї входили Ліговка, сільце Волкове й Волкове поле. Обвідний канал вважався межею міста[2]. До кінця XIX століття територія почала забудовуватися новими житловими районами, а місцевість стала називатися Олександро-Невська поліцейська частина[2].

До початку XX століття межа міста розширилася до траси майбутньої вулиці Салова, у південній частині майбутнього району перебували пустирі і городи[2]. В 1917 році Олександро-Невська поліцейська частина була скасована, так територія стала частиною «Першого Міського району» з 1922 — Володарського району і з 1930 року — увійшла до складу Московського району[2].

Фрунзенський район було утворено 9 квітня 1936 року з частин скасованого Центрального й Смольнинського районів[3], хоча ще тоді багато його південних територій продовжували відноситися до складу Московського району. Сучасні кордони Фрунзенський район придбав у 1961 році. На південній частині району, де ще розташовувалися селища, почалося масове зведення панельних будинків-хрущовок, які й донині становлять більшу частину будівель. Зводилися в основному будинку 504, 606, 600.11 серій. Уздовж проспекту Слави і Бухарестської вулиці побудовані будинки за індивідуальними проектами[2]. До 1973 року вся територія району за межами Обвідного каналу була повністю перебудована. Це призвело до того, що всі адміністративно-господарські органи району та необхідна інфраструктура розташовувалися на північній частині району, що породжувало нові незручності[2]. Така ситуація зберігалася до 1980-х і 1990-х років[2].

У період з 2008 по 2012 року завершилося будівництво 1-ї черги Фрунзенського радіусу 5-ї лінії Петербурзького Метрополітену і було відкрито 4 нові станції: Обвідний Канал, Волковська, Бухарестська і Міжнародна. Частково це позбавило район від транспортної ізоляції. Не раніше 2019 року до відкриття плануються ще 3 станції, що будуть охоплювати всю південну частину району.

У листопаді 2017 року було запропоновано перейменувати Фрунзенський район на Купчинський (за історичної назви) в ході боротьби з революційними назвами. Однак пропозиції не були почуті.

Склад районуРедагувати

Муніципальні утворення:

ЗлочинністьРедагувати

За даними на 2013 рік, за рівнем злочинності Фрунзенський район займає 4 місце від кінця списку[4], таким чином залишаючись одним з найбільш безпечних районів у місті, одночасно частка тяжких злочинів найвища і становить 55%, що породило серед населення Пітера переконання того, що Фрунзенський є найнебезпечнішим районом у місті, навіть незважаючи на це, він залишається безпечніше центральних районів Петербурга[4].

ТранспортРедагувати

Розвинене тролейбусне, трамвайне і автобуснесполучення. У грудні 2008 року відкрита станція метро «Волковська», в 2010 році — станція «Обвідний канал», у 2012 році — станції «Міжнародна» та «Бухарестська».

ДорогиРедагувати

На території Фрунзенського району 59 доріг:

  • федеральні — протяжність 3086 м.
  • територіальні — 26 протяжністю 72160 м.
  • районні — 32 протяжністю 35850 м.

Загальна протяжність доріг Фрунзенського району (включаючи бічні проїзди) складає 122 км, а їх площа — 2663 тис. м2.

МетроРедагувати

До 2008 року в районі розташовувалася лише одна станція метро на самому півдні, з-за чого район існував в умовах транспортної ізоляції, після відкриття 4 нових станцій ситуація кардинально змінилася у кращу сторону однак умови ізоляції зберігаються на півдні району, де на даний момент ведеться будівництво ще трьох нових станцій. Також через район планується провезти шосту лінію, яка повинна спростити пересування в західно-східному напрямку, минаючи центр міста.

Економіка, фінанси і торгівляРедагувати

Провідне місце в економіці Фрунзенського району займає промисловий комплекс, представлений широким переліком переробних виробництв. Обробні виробництва, на частку яких припадає 64,4 % відвантаженої продукції, визначають специфіку і значущість промисловості для економіки району. Фрунзенський район входить в число найбільших районів Санкт-Петербурга за кількістю платників податків. За останні 5 років кількість платників податків, які живуть тут, виросло на 4213 одиниць. В даний час у Фрунзенському районі — 656 магазинів, 582 підприємства побутового обслуговування (на 3,2 тисячі робочих місць), 325 підприємств громадського харчування (на 17,8 тисяч посадкових місць). За кількістю магазинів пішохідної доступності район займає провідне становище в місті.

 
Урна з логотипом Фрунзенського району

ОсвітаРедагувати

У Фрунзенському районі здійснюють свою діяльність 133 освітніх установ, підвідомчих адміністрації Фрунзенського району: 80 – дошкільних освітніх установ; 47 – загальноосвітніх установ; 1 – корекційний інтернат № 37; 1 – Палац дитячої (юнацької) творчості; 1 – Центр естетичного виховання; 1 – Центр дитячої (юнацького) технічної творчості «Мотор»; 1 – дитячий будинок (№ 11); 1 – Інформаційно-методичний центр. А також 13 – середніх спеціальних навчальних закладів (ліцеї, коледжі, училища); 8 – вищих навчальних закладів [5].

Всього в освітніх закладах Фрунзенського району навчається 27557 дітей. В дошкільних освітніх закладах Фрунзенського району виховується 14234 дитини.

Охорона здоров'яРедагувати

На території Фрунзенського району розташовано 19 медичних закладів, з них 10 медичних установ, що підпорядковані безпосередньо відділу охорони здоров'я адміністрації Фрунзенського району.

СПб ГБУЗ "Міська поліклініка №19" 192238, Санкт-Петербург Празька вул., д. 11 269-11-29 p19@zdrav.spb.ru
СПб ГБУЗ "Міська поліклініка №19" Амбулаторно-поліклінічне відділення 192007, Санкт-Петербург Воронезької вул., д. 104 766-55-69 p19@zdrav.spb.ru
СПб ГБУЗ "Міська поліклініка №19" Дитяче поліклінічне відділення №43 192212, Санкт-Петербург Будапештська вул., 6 д. 705-15-59 p19@zdrav.spb.ru
Дитяче поліклінічне відділення №41 СПб ГБУЗ "Міська поліклініка №44" 192212, Санкт-Петербург, Будапешт вул., будинок 25 360-75-04 p44@zdrav.spb.ru
СПб ГБУЗ "Міська поліклініка №44" 192071, Санкт-Петербург Будапештська вул., д. 20 774-32-44 p44@zdrav.spb.ru
Жіноча консультація № 19 СПб ГБУЗ "Міська поліклініка № 44" 192212, Санкт-Петербург, вул Празька, будинок 12 572-79-75 p44@zdrav.spb.ru
СПб ГБУЗ "Міська поліклініка №56 адміністрації Фрунзенського району" 192241, Санкт-Петербург Празька вул., д. 40 269-03-24 p56@zdrav.spb.ru
СПб ГБУЗ "Міська поліклініка №56" Дитяче поліклінічне відділення №48 192241, Санкт-Петербург Празька вул., д. 38 269-02-08 p56@zdrav.spb.ru
СПб ГБУЗ "Міська поліклініка №78" 192239, Санкт-Петербург Будапештська вул., д. 63, корп.2 361-17-00 p78@zdrav.spb.ru
СПб ГБУЗ "Міська поліклініка №78" Дитяче поліклінічне відділення №32 192239, Санкт-Петербург Будапештська вул., д. 66, корп.2 772-10-26 DPO32@yandex.ru
СПб ГБУЗ "Міська поліклініка №109" 192283, Санкт-Петербург вул. О. Дундича, д. 8, корп.2 778-88-54 p109@zdrav.spb.ru
СПб ГБУЗ "Міська поліклініка №109" Поліклінічне відділення № 5 192284, Санкт-Петербург Купчинська вул., д. 5, корп.1 360-19-02 p109@zdrav.spb.ru
СПб ДНЗ "Міська поліклініка №109" Дитяче поліклінічне відділення №3 192284, Санкт-Петербург Купчинська вул., д. 4 773-69-46 pd3@zdrav.spb.ru
СПб ГБУЗ "Міська поліклініка №109" Дитяче поліклінічне відділення №64 192283, Санкт-Петербург вул. О. Дундича, д. 26 776-09-74 pd64@zdrav.spb.ru
СПб ГБУЗ "Стоматологічна поліклініка №15" 190018, Санкт-Петербург Заміський пр. д. 48 764-68-01 pstom15@zdrav.spb.ru
СПб ГБУЗ "Стоматологічна поліклініка №29" 192284, Санкт-Петербург Будапештська вул., д. 69 корп.1 772-66-67 pstom29@zdrav.spb.ru
СПб ГКУЗ "Психоневрологічний диспансер" 198013, Санкт-Петербург Під'їзної пер, д. 21 314-03-68 Pndfrn@zdrav.spb.ru
СПб ГКУЗ "Спеціалізований будинок дитини №3 (психоневрологічний) Фрунзенського району" 192289, Санкт-Петербург Загребський б-р, д. 42 575-75-43 penkov76@bk.ru
СПб ГКУЗ "Протитуберкульозний диспансер №17" 191119, Санкт-Петербург Борова вул., д. 1 764-77-66 Ptd17@zdrav.spb.ru

Молодіжна політикаРедагувати

 
Будинок Молоді на Бухарестської вулиці

Однією з основних завдань молодіжної політики є соціальна підтримка підлітків та молоді, організація їх дозвілля, допомога талановитим і творчо обдарованим молодим людям. В районі працює Державна установа "Підлітково-молодіжний розважальний центр «Фрунзенський». На базі 21 підлітково-молодіжного клубу діє 190 гуртків та секцій, в яких займається понад 6500 дітей і підлітків, з них більше половини — безплатно.

На Софійській вулиці, б. 47, к. 1 працює підлітково-молодіжний клуб «Старт». У ньому займаються малюки, підлітки та дорослі. Заняття проводять педагоги і тренери високої кваліфікації. Секції та гуртки: комп'ютерні курси, футбол для школярів та дошкільнят, великий теніс, ояма-карате, бальні танці, акробатичний рок-н-рол, фортепіано і хор, гітара, архітектурно-художня студія «Ракурс» — лауреат численних фестивалів і конкурсів, розвиваюче малювання для дошкільнят (ранкові та вечірні групи), а також підготовка до школи. У 2011-2012 навчальному році планується відкриття ранкових груп для малюків (з 3 років): гімнастика, хор і група раннього розвитку.

КультураРедагувати

В районі представлена мережа різноманітних установ культури і дозвілля: централізована бібліотечна система, яка включає 13 масових бібліотек; СПб ДЗК «Дитячий кінотеатр „Чайка“»; школа мистецтв, музична школа, дитяча художня школа; Державний дитячий льодовий театр; музей — некрополь «Лиітераторські містки» — філія музею міської скульптури. Концертно-театральний зал представлений у вигляді БК "Залізничників".

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати