Відкрити головне меню

Петербурзький трамвай — діюча трамвайна мережа у місті Санкт-Петербург, Росія. Одна з найдовших трамвайних систем у світі.

Петербурзький трамвай
Tram LM-2008 on Moskovskiy avenue.jpg
Опис
Країна Росія Росія
Місто Санкт-Петербург
Дата відкриття 16 (29) сентября 1907 года
Оператор ГУП «Горэлектротранс»
Вартість проїзду 40 російський рубль
Сайт electrotrans.spb.ru
Маршрутна мережа
Кількість маршрутів 39
Довжина мережі 500
Довжина маршрутів 220 км
Рухомий склад
Кількість вагонів 790
Основні типи рухомого складу ЛМ-68М, ЛВС-86, ЛВС-97, ЛМ-99, ЛВС-2005, ЛМ-2008, КТМ-31, БКМ-843
Кількість депо 6
Технічні дані
Ширина колії 1524 мм
Тип живлення контактна мережа
Схема маршрутів

Saint Petersburg Tram System Map.svg

CMNS: Петербурзький трамвай на Вікісховищі
Схема трамвайних маршрутів
станом на листопад 2017

ІсторіяРедагувати

1860-1941Редагувати

У 1854 році була введена в дію перша ліня вантажної конки завдовжки 4,3 км, друга лінія, завдовжки 3 км, була введена в дію у 1860 році.

27 серпня 1863 була введена в дію пасажирська лінія, що була побудована компанією 1re Compagnie des tramways á Petersbourg.Невська - Лінія прямувала від Адміралтейської площі Невським проспектом до Миколаївського вокзалу (Московський вокзал), з шириною колії 1524 мм. У 1866 році З 1874 року розпочався інтенсивний розвиток конки, а у 1877 році довжина колій склала 90 км, 1899 рік - 131 км, 2407 коней, 433 вагонів і шість потягів. У 1878 році було введено лінію від Миколаївського (нині Московського вокзалу) до села Мушинка (наразі у складі Санкт-Петербурга). У 1881 році, було введено в дію першу лінію парового трамваю на Лісовій лінії (Військово-Медична академії - Круглий пруд).

Перша демонстрація в електричних трамваїв в Санкт-Петербурзі відбулася 22 серпня 1880. Проте далі демонстрації справа не пішла. Взимку 1894 електричні трамваї повернулися в Санкт-Петербург, у вигляді льодового трамваю Санкт-Петербурга, що тільки працював у зимовий період.

29 вересня 1907 року було відкрито регулярний рух електричного трамваю вулицями Санкт-Петербурга.

Перша лінія пройшла від Головного штабу до 8-ої лінії Васильєвського острова, до 1914 трамвай ходив уже майже за всіма основними вулицями міста. З початком Першої світової війни розвиток трамвайної мережі дещо сповільнилося, але на початок 1917 в Петрограді ходило 29 трамвайних, 9 кінних маршрутів і 1 маршрут паровика, було 23 ліній, довжина маршрутів склала 200 км. Під час Першої світової війни через брак палива для автомобільного транспорту трамвайна мережа використовується в тому числі як і вантажна. У 1917 році, остаточно припинило дію конка через нестачу фуражу.

У 1918-1921 рр розвиток Петроградської трамвайної мережі припинився через громадянську війну, але вже у 1921 році розвиток трамвайної угоди було продовжено. У 1922 році було електрифіковано останню лінію (переведено з парової тяги на електричну). За часів інтербелуму було побудовано декілька ліній, три трамвайні парки і деклька підстанцій. Тим не менш, з 1936 року, розвиток Ленінградської трамваїв було практично зупинено через впровадження тролейбуса. До 1941 року, довжина трамвайної мережі досягла 700 км, 42 трамвайних ліній, експлуатувалось 1835 вагонів, працювало 22000 працівників.

1941–1945Редагувати

У роки війни, незважаючи на бойові дії і блокаду, робота Ленінградського трамвая тривала. Рух призупинялося один раз на період 15 грудня 1941 р - 15 квітня 1942 через припинення подачі електроенергії. Вантажний рух було відновлено 8 березня, була дана напруга на центральні підстанції і вже 15 березня 1942 на лінії вийшли пасажирські потяги. Кількість маршрутів, проте, помітно скоротилася. Під час Другої світової війни було зруйновано 500 км колії і три депо: Котлякова (№ 9), Кіровське (№ 8) і Леонова (№2).

Повоєнні часиРедагувати

У повоєнні роки велася оптимізація трамвайної мережі: з низки центральних вулиць трамвай був перенесений на другорядні, а десь було замінено тролейбусом. Починаючи з 1965, через зростання міста, почалося будівництво ліній в нові райони. Перші нові лінії з'явилися на Піскаревці, трохи пізніше була побудована лінія в Соснову Поляну. Потім лінії з'явилися в Купчино, Гражданка, Шувиалово-Озерки, Ржевка-Пороховые, Весёлый Посёлок на Південному Заході в Приморському районі і на острові Декабристів. До кінця 1980-х років трамвайна мережа складалася з 600 км колій і 67 маршрутів.

На 1997 рік довжина колії склало 600 км курсувало 1732 вагонів, існувало 67 трамвайних ліній. З того ж року почалася поступова ліквідація трамвайних ліній, в основному в старих районах міста, так і в квітні скасували трамвайний маршрут на вулиці Адміралтейській. І тільки після 2007 року, була призупинена ліквідація трамвайної мережі.

ДепоРедагувати

на вересень 2009, існували наступні трамвайні парки:

  • Трамвайний парк № 1
  • Трамвайний парк № 3
  • Ланський трамвайний парк № 5
  • Трамвайний парк № 7
  • Трамвайний парк № 8
  • Суміщений трамвайно-тролейбусний парк (трамвайний парк № 10)

Лінії на початок 2010-хРедагувати

  • 1: Детская ул. - ул. Кораблестроителей
  • 3: пл. Репина - Сенная пл.
  • 6: Детская ул. – пл. Ленина
  • 7: пр. Солидарности – Малая Охта
  • 8: ст. м. «Ладожская» – Хасанская ул.
  • 9: Станция «Ручьи» – ст. м. «Удельная»
  • 10: ст. м. «Ладожская» – Малая Охта
  • 16: пл. Стачек – Карбюраторный завод
  • 18: ул. Шаврова – ст. м. «Старая деревня»
  • 19: Лахтинский Разлив – Платформа «11-й км.»
  • 20: пр. Культуры – Станция «Кушелевка»
  • 21: Приморский пр. – Придорожная аллея
  • 23: пр. Солидарности – Боткинская ул.
  • 24: ст. м. «Рыбацкое» – Невский завод
  • 25: ст. м. «Купчино» – ул. Марата
  • 27: ст. м. «Рыбацкое» – Река Оккервиль
  • 29: Мясокомбинат – Трамвайный парк №1
  • 30: Ржевка – Боткинская ул.
  • 32: Тихорецкий пр. - ст. м. «Выборгская»
  • 36: Стрельна – Оборонная ул.
  • 38: пр. Мечникова – Станция «Кушелевка»
  • 38: Трамвайный парк № 7 - ст. м. «Новочеркасская»
  • 40: Тихорецкий пр. – Детская ул.
  • 41: ЛЭМЗ – пл. Тургенева
  • 43: ст. м. «Купчино» – Московские ворота
  • 45: пр. Ю. Гагарина – ст. м. «Купчино»
  • 47: Ул. Шаврова – Удельный парк
  • 48: Лахтинский разлив – Станция «Кушелевка»
  • 49: Малая Балканская ул. – ул. Марата
  • 51: Суздальский пр. – пр. Мечникова
  • 52: Завод «Северная Верфь» – Станция «Сосновая Поляна»
  • 55: Придорожная аллея – ул. Шаврова
  • 56: Завод «Северная верфь» – ул. Маршала Казакова
  • 57: Тихорецкий пр. – пр. Луначарского
  • 58: пр. Культуры – ст.м. «Удельная»
  • 59: ст. м. «Ладожская» – ул. Коммуны
  • 60: Завод «Северная Верфь» – ул. Пограничника Гарькавого
  • 61: Суздальский пр. – Станция «Кушелевка»
  • 62: Малая Балканская ул. – ст. м. «Купчино»
  • 64: ст. м. «Ладожская» – Станция «Ржевка»
  • 65: Река Оккервиль – Невский завод
  • 100: Придорожная аллея – Станция «Ручьи»
  • A: р.Оккервиль – ул.Коллонтай

Рухомий складРедагувати

Станом на 2013 рік в ГУП «Міськелектротранс» експлуатуються пасажирські вагони:

Дивись такожРедагувати

Ресурси ІнтернетуРедагувати