Петербурзький трамвай — діюча трамвайна мережа у місті Санкт-Петербург, Росія. Одна з найдовших трамвайних систем у світі.

Петербурзький трамвай
Tram LM-2008 on Moskovskiy avenue.jpg
Опис
Країна Росія Росія
Місто Санкт-Петербург
Дата відкриття 16 (29) сентября 1907 года
Оператор ГУП «Горэлектротранс»
Вартість проїзду 40 ₽
Сайт electrotrans.spb.ru
Маршрутна мережа
Кількість маршрутів 39
Довжина мережі 500
Довжина маршрутів 220 км
Рухомий склад
Кількість вагонів 790
Основні типи рухомого складу ЛМ-68М, ЛВС-86, ЛВС-97, ЛМ-99, ЛВС-2005, ЛМ-2008, КТМ-31, БКМ-843
Кількість депо 6
Технічні дані
Ширина колії 1524 мм
Тип живлення контактна мережа
Схема маршрутів

Saint Petersburg Tram System Map.svg

CMNS: Петербурзький трамвай на Вікісховищі
Схема трамвайних маршрутів
станом на листопад 2017

ІсторіяРедагувати

1860-1941Редагувати

У 1854 році була введена в дію перша ліня вантажної конки завдовжки 4,3 км, друга лінія, завдовжки 3 км, була введена в дію у 1860 році.

27 серпня 1863 була введена в дію пасажирська лінія, що була побудована компанією 1re Compagnie des tramways á Petersbourg.Невська - Лінія прямувала від Адміралтейської площі Невським проспектом до Миколаївського вокзалу (Московський вокзал), з шириною колії 1524 мм. У 1866 році З 1874 року розпочався інтенсивний розвиток конки, а у 1877 році довжина колій склала 90 км, 1899 рік - 131 км, 2407 коней, 433 вагонів і шість потягів. У 1878 році було введено лінію від Миколаївського (нині Московського вокзалу) до села Мушинка (наразі у складі Санкт-Петербурга). У 1881 році, було введено в дію першу лінію парового трамваю на Лісовій лінії (Військово-Медична академії - Круглий пруд).

Перша демонстрація в електричних трамваїв в Санкт-Петербурзі відбулася 22 серпня 1880. Проте далі демонстрації справа не пішла. Взимку 1894 електричні трамваї повернулися в Санкт-Петербург, у вигляді льодового трамваю Санкт-Петербурга, що тільки працював у зимовий період.

29 вересня 1907 року було відкрито регулярний рух електричного трамваю вулицями Санкт-Петербурга.

Перша лінія пройшла від Головного штабу до 8-ої лінії Васильєвського острова, до 1914 трамвай ходив уже майже за всіма основними вулицями міста. З початком Першої світової війни розвиток трамвайної мережі дещо сповільнилося, але на початок 1917 в Петрограді ходило 29 трамвайних, 9 кінних маршрутів і 1 маршрут паровика, було 23 ліній, довжина маршрутів склала 200 км. Під час Першої світової війни через брак палива для автомобільного транспорту трамвайна мережа використовується в тому числі як і вантажна. У 1917 році, остаточно припинило дію конка через нестачу фуражу.

У 1918-1921 рр розвиток Петроградської трамвайної мережі припинився через громадянську війну, але вже у 1921 році розвиток трамвайної угоди було продовжено. У 1922 році було електрифіковано останню лінію (переведено з парової тяги на електричну). За часів інтербелуму було побудовано декілька ліній, три трамвайні парки і деклька підстанцій. Тим не менш, з 1936 року, розвиток Ленінградської трамваїв було практично зупинено через впровадження тролейбуса. До 1941 року, довжина трамвайної мережі досягла 700 км, 42 трамвайних ліній, експлуатувалось 1835 вагонів, працювало 22000 працівників.

1941–1945Редагувати

У роки війни, незважаючи на бойові дії і блокаду, робота Ленінградського трамвая тривала. Рух призупинялося один раз на період 15 грудня 1941 р - 15 квітня 1942 через припинення подачі електроенергії. Вантажний рух було відновлено 8 березня, була дана напруга на центральні підстанції і вже 15 березня 1942 на лінії вийшли пасажирські потяги. Кількість маршрутів, проте, помітно скоротилася. Під час Другої світової війни було зруйновано 500 км колії і три депо: Котлякова (№ 9), Кіровське (№ 8) і Леонова (№2).

Повоєнні часиРедагувати

У повоєнні роки велася оптимізація трамвайної мережі: з низки центральних вулиць трамвай був перенесений на другорядні, а десь було замінено тролейбусом. Починаючи з 1965, через зростання міста, почалося будівництво ліній в нові райони. Перші нові лінії з'явилися на Піскаревці, трохи пізніше була побудована лінія в Соснову Поляну. Потім лінії з'явилися в Купчино, Гражданка, Шувиалово-Озерки, Ржевка-Пороховые, Весёлый Посёлок на Південному Заході в Приморському районі і на острові Декабристів. До кінця 1980-х років трамвайна мережа складалася з 600 км колій і 67 маршрутів.

На 1997 рік довжина колії склало 600 км курсувало 1732 вагонів, існувало 67 трамвайних ліній. З того ж року почалася поступова ліквідація трамвайних ліній, в основному в старих районах міста, так і в квітні скасували трамвайний маршрут на вулиці Адміралтейській. І тільки після 2007 року, була призупинена ліквідація трамвайної мережі.

ДепоРедагувати

на вересень 2009, існували наступні трамвайні парки:

  • Трамвайний парк № 1
  • Трамвайний парк № 3
  • Ланський трамвайний парк № 5
  • Трамвайний парк № 7
  • Трамвайний парк № 8
  • Суміщений трамвайно-тролейбусний парк (трамвайний парк № 10)

Лінії на початок 2010-хРедагувати

  • 1: Детская ул. - ул. Кораблестроителей
  • 3: пл. Репина - Сенная пл.
  • 6: Детская ул. – пл. Ленина
  • 7: пр. Солидарности – Малая Охта
  • 8: ст. м. «Ладожская» – Хасанская ул.
  • 9: Станция «Ручьи» – ст. м. «Удельная»
  • 10: ст. м. «Ладожская» – Малая Охта
  • 16: пл. Стачек – Карбюраторный завод
  • 18: ул. Шаврова – ст. м. «Старая деревня»
  • 19: Лахтинский Разлив – Платформа «11-й км.»
  • 20: пр. Культуры – Станция «Кушелевка»
  • 21: Приморский пр. – Придорожная аллея
  • 23: пр. Солидарности – Боткинская ул.
  • 24: ст. м. «Рыбацкое» – Невский завод
  • 25: ст. м. «Купчино» – ул. Марата
  • 27: ст. м. «Рыбацкое» – Река Оккервиль
  • 29: Мясокомбинат – Трамвайный парк №1
  • 30: Ржевка – Боткинская ул.
  • 32: Тихорецкий пр. - ст. м. «Выборгская»
  • 36: Стрельна – Оборонная ул.
  • 38: пр. Мечникова – Станция «Кушелевка»
  • 38: Трамвайный парк № 7 - ст. м. «Новочеркасская»
  • 40: Тихорецкий пр. – Детская ул.
  • 41: ЛЭМЗ – пл. Тургенева
  • 43: ст. м. «Купчино» – Московские ворота
  • 45: пр. Ю. Гагарина – ст. м. «Купчино»
  • 47: Ул. Шаврова – Удельный парк
  • 48: Лахтинский разлив – Станция «Кушелевка»
  • 49: Малая Балканская ул. – ул. Марата
  • 51: Суздальский пр. – пр. Мечникова
  • 52: Завод «Северная Верфь» – Станция «Сосновая Поляна»
  • 55: Придорожная аллея – ул. Шаврова
  • 56: Завод «Северная верфь» – ул. Маршала Казакова
  • 57: Тихорецкий пр. – пр. Луначарского
  • 58: пр. Культуры – ст.м. «Удельная»
  • 59: ст. м. «Ладожская» – ул. Коммуны
  • 60: Завод «Северная Верфь» – ул. Пограничника Гарькавого
  • 61: Суздальский пр. – Станция «Кушелевка»
  • 62: Малая Балканская ул. – ст. м. «Купчино»
  • 64: ст. м. «Ладожская» – Станция «Ржевка»
  • 65: Река Оккервиль – Невский завод
  • 100: Придорожная аллея – Станция «Ручьи»
  • A: р.Оккервиль – ул.Коллонтай

Рухомий складРедагувати

Станом на 2013 рік в ГУП «Міськелектротранс» експлуатуються пасажирські вагони:

Дивись такожРедагувати

Ресурси ІнтернетуРедагувати