Фосфофіліт

рідкісний мінерал, гідратований фосфат марганцю, заліза і цинку

Фосфофіліт — рідкісний мінерал, гідратований фосфат марганцю, заліза і цинку. Назва походить від його хімічного складу (один з видів фосфатів) та грецького слова грец. phýllon — «листок», через його спайність. Камінь цінується за свій гарний зеленувато-синій колір (колір кристалів варіюється від синьо-зеленого до світло-зеленого, втім іноді знаходять прозорі камені фосфофіліту). Утворює кристали товстотаблитчатого габітусу та інших призмаподібних форм, з характерним двійниковим проникненням або кристалізацією типу «риб'ячий хвіст».

Фосфофіліт
Phosphophyllite-359315.jpg
Кристали фосфофіліту в материнській породі
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура Pp[2]
Хімічна формула Zn₂Fe²⁺(PO₄)₂·4H₂O
Клас мінералу Фосфати
Підклас Фосфати природні
Nickel-Strunz 10 8.CA.40[3]
Генезис гідратований фосфат цинку
Ідентифікація
Колір безбарвний, світло-зелений, блакитно-зелений, світло-блакитний
Форма кристалів дрібні (до 25 мм), багаті гранями кристали
Сингонія моноклінна сингонія
Спайність досконала по (100), ясна по (010) і (102), схильний до розколювання по спайності
Злам нерівний, раковистий
Твердість 3
Блиск скляний
Прозорість прозорий
Колір риси білий
Густина 3,1
Розчинність розчиняється в кислотах
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення 1,590-1,621
Подвійне променезаломлення 0,020, білясте
Плеохроїзм відсутній
Кут/Дисперсія оптичних осей r > v відчутна
Інші характеристики
Радіоактивність нерадіоактивний
Магнетизм відсутній
Названо на честь фосфат-йонd[4],
листок (давньогрецька мова)[5]
Типова місцевість Hagendorf North pegmatited[3]
CMNS: Фосфофіліт у Вікісховищі

Історія, родовищаРедагувати

Вперше фосфофіліт був знайдений Генріхом Лабманом та Германом Штайнмецом у шахті Хагендорф-Норд (шахта Мейкснера) неподалік Хагендорфу[de] в Баварії та описаний ними у 1920 році[6][7].

Популярний колекційний камінь. Мінерал використовується в ювелірній справі для фасетної огранки, втім не часто — фосфофіліт дуже крихкий і чутливий до ударів. Найкрасивіші фосфофіліти були знайдені в Болівії (шахти в Потосі), в Німеччині (Баварія), а також Замбії, Австралії (кар'єр Мокульта у горах Фліндерс), США (штат Мен, Кароліна) і Канаді (Нова Шотландія)[6][8].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database[Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  4. Handbook of MineralogyMineralogical Society of America.
  5. webmineral.com
  6. а б Phosphophyllite. mindat.org. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 8 грудня 2019.  (англ.)
  7. H. Laubmann, H. Steinmetz. Phosphatführende Pegmatite des Oberpfälzer und Bayerischen Waldes // Zeitschrift für Krystallographie und Mineralogie. — Вип. 55. — С. 523—586. Архівовано з джерела 4 березня 2016. (нім.)
  8. Фосфофиллит. patrickvoillot.com. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 8 грудня 2019.  (рос.)

ДжерелаРедагувати